"Дві Офелії Артура Г'юза"

Там, де верба нависла над струмком,

Купаючи у плесі віти сиві.

Сплела вінки химерні – кропиву,

Жовтець, стокротки і зозулинець…

 

…Тоді на гілку злізла почепити

Свої вінки; зрадливий сук зломивсь,

І всі ті зела, та й вона сама

Упали в бистрину.”

Ці слова ретельно виписані тонким готичним шрифтом на золотистій дошці, що обрамляє картину Артура Г’юза (англ. Arthur Hughes; 1831 — 1915 рр.) “Офелія”.

 

Роботу над “Офелією” (1852 р.) Г’юз розпочав ще у 19-річному віці. Вона була першою і по-справжньому визначною роботою в його житті. 

Студент третього курсу Королівської Академії Мистецтв Артур Г’юз захопився мистецьким рухом прерафаелітів після того як до його рук потрапив журнал «Паросток» (англ.The Germ, заснований членами Братерства прерафаелітів Вільямом Холманом Хантом, братами Данте Габрієлем та Вільямом Россетті). Згодом приєднавшись до кола прерафаелітів Г’юз стане одним з найбільш впізнаваних художників цього напряму. 

 

Знайомство Г’юза із засновником та лідером Братерства прерафаелітів Джоном Еверетом Міллє відбулось в тому ж таки 1852 році під час виставки у Королівської Академії Мистецтв. Міллє приділив особливу увагу картині молодого художника, і попри деякі зауваження його відгук був схвальним. Примітно те, що Джон Міллє майже одночасно з Артуром Г’юзом пише свою знамениту “Офелію”.

Офелія — вигаданий Вільямом Шекспіром персонаж із п’єси “Гамлет”. Її романтичний та трагічний водночас образ займає особливе місце в мистецтві прерафаелітів. Офелію також писали Данте Габрієль Росетті, Джон Вільям Вотергаус.

У 1863 році Артур Г’юз вдруге повертається до історії Офелії. Завершити картину йому вдалося лише у 1871 році. Приголомшена страшною трагедією Офелія нерозважливо збирає квіти. Невдовзі вона загине. Обернувшись, Офелія поглядає з полотна, промовляючи:

Чи вернеться він сюди? 

Чи вернеться він сюди?

Ні, ні, він умер,

Біле тіло простер.

Не вернеться, і не жди.

Мов сніг, борода його,

Мов льон, голова його;

Покинув він нас,

Сльози марні – він згас.

Крий боже раба твого.

Крий боже і всі християнські душі. Щасти вам Бог!”

 

поділитись