10 картин, які варто побачити, перш ніж померти

Образотворче мистецтво завжди посідало особливе місце серед проявів людської здатності творити, адже щоб познайомитись з його витворами, інколи вам доводиться здійснити подорож на інший материк планети. Якщо література, кіно та музика – це цілком «мобільні» прояви культури, то картини завжди чекають на вас у конкретному місці та у конкретний час. І навіть не смійте заїкнутись про ознайомлення з фоторепродукціями, якщо вважаєте себе людиною зі здоровим глуздом. І ми в свою чергу не будемо вкотре говорити про нездатність оцінити кольори, розмір та невловиме враження від живого споглядання полотен, а тільки завіримо: якщо ви бачили якусь картину лише на екрані свого монітору, ви її не бачили взагалі. Сумна правда, яка, однак, може підштовхнути вас до відчайдушної спроби осягнути неосяжне та прийняти виклик, що кинули нам крізь вічність великі майстри живопису. Отож, коли наступного разу плануватимете свій відпочинок, приділіть увагу не харчуванню чи наявності басейну у готельному комплексі, але подбайте про присутність шедеврів у місці, в яке відправитесь. Ми ж сумлінно і більш ніж суб’єктивно підібрали для вас кілька прикладів спростування теорії еволюції Дарвіна. Закликаємо, тим не менш, не тішити себе ілюзіями, бо обов’язкових до перегляду вживу картин значно більше. Отже, до вашої уваги 10 художніх робіт, які варто побачити, перш ніж відправитись у далекі метафізичні плавання.

I. Пітер Брейгель Старший. «Мисливці на снігу» (Музей історії мистецтв, Відень)

Любителям кіно картина знайома передовсім завдяки стрічці Ларса фон Трієра «Меланхолія» і назавжди асоціюватиметься з музикою Вагнера. Ще особливішим естетам відомо, що полотно з’являлось також у фільмі Тарковського «Соляріс» в супроводі Баха. Чому ця картина так припала до душі геніям кіномистецтва? Та чому загадкова європейська зима великого нідерландця змушує серце хвилюватись не один десяток років?

II. Сандро Боттічеллі. «Народження Венери» (Галерея Уффіці, Флоренція)

Картина, що зображує народження прекрасної богині краси, наповнена глибокими герметичними смислами. Мистецтвознавці, зокрема, допускають, що це полотно описує етапи алхімічного Великого Діяння – вчення про трансформації людського духу. Але наполегливо просимо відкинути раціональні конструкції в споглядання на задній план. НабагАюдато важливіше, що ви відчуєте, коли побачите Венеру на власні очі, а там, може, і до філософського каменю не так далеко.

III. Ієронім Босх. «Сад земних насолод» (Музей Прадо, Мадрид)

Той випадок, коли доведеться відвідати музей кілька разів. І справа не лише в тому, що Прадо – місце вашого ймовірного серцевого нападу через перенасичення шедеврів на квадратний метр, але в одній єдиній роботі знаменитого Ієроніма Босха. Неймовірна деталізація цієї картини змушує мозок кипіти, і доволі часто можна зустріти десятки фрагментів «Саду» і подумати, що це самостійні полотна. Спробуйте здужати хоча б декілька з таких фрагментів, і ваш приїзд в Іспанію не буде марним.

IV. Джотто ді Бондоне. «Поцілунок Юди» (Капела Скровеньї, Падуя)

Мистецтво незмінно супроводжує релігійні аспекти життя людини, тому за безліччю іменитих картин ви відправитесь у собори, церкви та каплиці. «Поцілунок Юди» – частина фрескового циклу італійського генія Джотто ді Бонде. Зіткнення світла і темряви, добра та зла, Христа та його зрадника особливо промовисте в виборі лінійної перспективи. Художник зобразив одну з найтрагічніших митей християнської парадигми. Переконайтесь в цьому самотужки.

V. Дієго Веласкес. «Меніни» (Музей Прадо, Мадрид)

По-перше, вас неодмінно мають вразити реальні розміри картини, а по-друге, ми знову опинились в Прадо, бо від нього годі тікати. З одного боку, ми бачимо цілком конкретних історичних фігур, як то іспанського короля з дружиною, донькою та свитою, але хіба грубий реалізм коли-небудь себе виправдовував? Звісно, у картини майстра такого рівня подвійне дно: Чи споглядаємо ми сновидіння? Що відбувається із світлом на картині? Та чому нас так тягне вдивлятись в її глибину?

VI. Мікеланджело да Караваджо. «Юдита й Олоферн» (Національна галерея старовинного мистецтва, Рим)

В історії мистецтв не так часто зустрінеш художника, життя якого нагадує кримінальні хроніки. Вбивство людини, п’янки, тюрма та постійні побоїща – перманентні супутники художника, що перевернув живопис догори дриґом. Надрив і шаленство бентежної душі Караваджо торкнулись і його пензля: те, що він робив зі світлом і тінню, більше не робив ніхто. Завітавши до Риму, не забудьте, що в ньому творили прекрасне навіть бандити.

VII. Ель Греко. «Похорони графа Оргаса» (Церква Сан-Томе, Толедо)

Коли вдивляєшся в полотна Греко – неуникно бачиш, як предмети і люди починають метушитись: помічаєш тиху розмову чиїхось трагічних облич, мерехтіння запаленої свічки або шелестіння золотих тканин. Безперечно, ми чуємо музику, можливо, це «Реквієм» Моцарта. Картина «Похорони графа Оргаса» розділена на небесну на земну частини, і погляд супроводжує душу покійника, рухаючись знизу догори, лише інколи зупиняючись на довершеній текстурі й кольорі золота.

VIII. Рафаель Санті. «Сікстинська Мадонна» (Картинна галерея, Дрезден)

Художник, що зобразив більше десятка мадонн, досяг вершини майстерності в полотні, що зображає Марію з немовлям в оточенні папи і Святої Варвари. Видається, що Діва спускається прямо до нас і неодмінно вийде з картини в реальність. Прикро, що світової популярності зазнав фрагмент з янголами, що знаходяться в нижній частині картини, вони вже стали невід’ємною частиною різноманітних сувенірних дрібничок. Дарма, адже ви неодмінно маєте звернути увагу на ніжну взаємодію матері і сина – колосальний архетипічний сюжет європейської свідомості.

IX. Губерт та Ян ван Ейк. «Гентський вівтар» (Собор Святого Бавона, Гент)

Дуже рідко історія живопису робила спроби зображення Бога-отця, що робить вівтар Ейків неповторним. Крім цього, багаторівневе наповнення роботи братів смислами змусить годинами роздивлятись та впізнавати біблійні сюжети. Ісус в образі Агнця Божого та Адам з Євою поєднують в собі правду Старого та Нового Завітів.

X. Казимир Малевич. «Чорний квадрат» (Музей Казимира Малевича, Київ)

Український художник Казимир Малевич поставив крапку в історії світового образотворчого мистецтва, знісши предметність з її полотен. Передовсім філософський жест, його виклик вражає своєю сміливістю та безкомпромісністю. Чи вистачить вам хоробрості зазирнути в безодню? Чи витримаєте її погляд у відповідь? Якщо так, то майте на увазі, що перш ніж побачити «Чорний квадрат» наяву, ми маємо відвоювати його у одвічного ворога та повернути у Київ, бо навіть Малевич не вартий того, щоб їхати в Москву.

Підготувала Юлія Федосюк