Друга світова війна – насправді переломний момент в історії світу. Пов’язані з нею події вже понад 70 років викликають запеклі дискусії, те чи інше їх бачення є невід’ємною складовою багатьох сучасних політичних ідеологій. 
Навряд чи хтось заперечуватиме, що історія Другої світової – це історія написана переможцями. В силу ідеологічних перепон сформувати повноцінне бачення зазначених подій вкрай непросто. Подібний підхід превалює і в мистецтві, а надто – в кінематографі. Виходячи з цього, варто розуміти, що про Третій Рейх, його союзників, його людей і його солдатів ми знаємо надто мало, аби мати право робити хоча б якісь висновки.
Мистецтво, а в першу чергу – кіно, позбавлене ідеологічних перепон, безперечно, могло б нам допомогти, однак в сучасному світі воно майже не можливе. Попри це, деякі кінокартини все ж пропонують “погляд з іншого боку”. 
Вашій увазі пропонується підбірка таких фільмів:
“Міст” (нім. Die Brücke; 1959. Режисер – Бернгард Віккі)

Квітень 1945 року. Німеччина на межі поразки. Вермахт поповнює свої лави у будь-який можливий спосіб. Семеро школярів мобілізовані до лав 336 піхотної дивізії. Зважаючи на юний вік, хлопцям довіряють під охорону міст – “об’єкт, що не має стратегічного значення”, але за збігом обставин саме на їх ділянці відповідальності з’являються ворожі війська. 
“Підводний човен” (нім. Das Boot; 1981. Режисер –  Вольфганг Петерсен)

Восени 1941 року німецький підводний човен U-96 іде у море з бази Крігсмаріне у Ла-Рошель. Відчай і стійкість, страх і мужність, ворожнеча і побратимство – все уміщається у закритому просторі, в єдиному організмі бойового судна, що пливе у глибині на зустріч великим звитягам і трагедіям.
“Сталінград” (нім. Stalingrad; 1993. Режисер – Йозеф Вільсмаєр)
Бійці штурмового батальйону Вермахту після важких боїв в північній Африці відпочивають на Італійському узбережжі, не відмовляючи собі у земних задоволеннях. Тим часом на східному фронті триває наступ німецьких військ. Незабаром підрозділ відправлять прямісінько у вир однієї з найбільших в світовій історії битв – Сталінградської. Тут кожен проявить свій характер і суть, перш ніж затягнеться вузол льодяного мішку Сталінграду.
“Наші матері, наші батьки” (нім. Unsere Mütter, unsere Väter; 2013. Режисер – Філіпп Кадельбах)
Літо 1941 року, п’ятеро молодих друзів проводять вечір в берлінській пивній. Цей вечір – прощальний, троє з них незабаром відправляться на східний фронт, вони сповнені надій та впевненості у майбутній перемозі. Друзі домовляються знову зустрітись у Берліні на Різдво, вони не знають, що зустріч станеться не скоро, і побачаться не всі.
“1944” (2015. Режисер – Елмо Нюганен) 

Естонські добровольці СС з усіх сил стримують наступ радянських військ на балтійські країни. В цій нелегкій боротьбі їм доводиться стикнутись з естонськими підрозділами Червоної армії. Як ставитись і як вчиняти зі співвітчизниками, що опинилися на “протилежній стороні”?
Приємного перегляду!
Матеріал підготував Лейтенант Штурм