7 книг про кохання, стать та еротику

Ліберальна повістка магістрального світового дискурсу приречує нас на споживання вульгарної одноденної культури. Власне ці мімікричні потуги взагалі важко назвати культурою: парадигма постмодерну нівелює будь-які спроби відтворення смислів, саме тому навіть справді вагомі речі дуже часто асимілюються в загальний потік симулякрів «суспільства спектаклю». І хоча становище стосунків сучасної людини з текстом, розмір якого перевищує пост в твіттері, критичне, література не залишилась поза прицілом колективного конвоїра знецінення та профанації.

Західне суспільство (і ми разом із ним) тоне в агресивній формі матеріалізму, а отже дуже багато базових традиційних аспектів людського життя ним або ігноруються, або неоковирно та наївно інтерпретуються згідно «прогресистської» наукової парадигми.

Безперечно, темі взаємин між статями присвячено мільйони сторінок, але чи наблизились вони хоча б трішки до відповідей на поставлені ними ж запитання? Переважно така література поділяється на кейси гендерних та феміністичних студій (тут «авторитетні» соціологи пояснять вам, що стать – це соціальний конструкт, і розкажуть, чому жінка – це новий чоловік); книги по психології (автори пишуть, про тваринні сексуальні інстинкти, які начебто керують всією гамою нашої поведінки) та сентиментальні романи (нерозуміння базових речей у питанні статевих взаємин доводить до абсурдистської романтизації, за якою насправді пустка).

Ми вирішили зібрати кілька праць компетентних, на наш погляд, мислителів, теорії яких дозволяють вийти за рамки нудної та примітивної рефлексії на цю тему. Метафізика статі, традиційне бачення фігур чоловіка та жінки, соціологія і антропологія «здорової людини» – про все це можна прочитати в запропонованій добірці книг.

  • Міфи Давньої Греції

Наша з вами ідентичність можлива лише через повернення до першооснов античного світу – а саме світобачення людини прекрасної Еллади. Міф не був для греків чимсь випадковим, чи, тим більше, вигаданим: це була виняткова самодостатня форма розуміння макро- та мікрокосму. Греки не тільки натурально жили серед богів, але й символічно вкладали в міфологічні сюжети різноманітні аспекти сакральної дійсності, як то ініціації, ритуали, уявлення про людину та світ. Тема чоловічого і жіночого наскрізь пронизує увесь корпус давньогрецьких міфів, адже сам світ було створено завдяки силі вищого потягу (Еросу) між богами та богинями. Рекомендуємо читати компіляції Тадея Зелінського і Роберта Грейвса, ну і звісно, класику першоджерел – Гомера, Есхіла, Гесіода, Овідія… Не беріть до рук Куна, інакше будете покарані Зевсом.

  • Йоган Якоб Бахофен. «Материнське право»

Теорія класика антикознавства Йогана Якоба Бахофена не тільки пронеслась громом серед інтелектуального середовища сучасників швейцарця, але потягнула за собою ряд таких же фундаментальних робіт, як то «Стать і характер» Отто Вайнінгера та «Метафізика статі» Юліуса Еволи. Бахофен пропонує унікальний варіант інтерпретації міфології античності, а саме аналіз крізь призму виявлення матріархальних та патріархальних ознак в тому чи іншому суспільстві давнини. Він вважає, що всі культурні, політичні та соціальні феномени є лише наслідками споконвічної війни чоловічого та жіночого за метафізичну й фактичну першість у світовій історії. Чому Єгипет та Лікія, за Бахофеном, гінекократичні цивілізації? Як Греції вдалось здійснити стрибок з матріархату в патріархат? Про все це дізнаєтесь в захопливій подорожі цією книгою.

  • Отто Вайнінгер. «Стать і характер»

Вже згаданий вище австрійський філософ Отто Вайнінгер зумів здійснити глобальне дослідження жіночого та чоловічого начал у віці всього 22 років. І хоча саме смислове наповнення книги, поза сумнівів, варте вашої уваги, шалену популярність «Стать і характер» здобула завдяки самогубству її автора. З першого погляду може здатись, що Вайнінгер є звичайнісіньким антисемітом (зауважте, що сам він був євреєм), бо в праці викладається теорія протиставлення вищої чоловічої (християнської, за Вайнінгером) свідомості та нижчої жіночої (юдейської). Але, спробувавши пірнути трохи далі істеричної заангажованості сьогодення, ми ознайомимось з оригінальною теорією, яка ніяким чином не стосується конкретних груп людей, а вищих надлюдських стихій. Саме їх філософ метафорично концептуалізував в свої книзі. Вайнінгером зачитувались Евола, Вітгенштайн та Стріндберг. Час уже і вам.

  • Лу Саломе. «Еротика»

«Білява бестія» XX століття, кохана самих Ніцше та Рільке, улюблениця Фройда та просто жінка, яка не залишала байдужим жодного чоловіка, однак сама залишалась по-справжньому вірною лише своїй жазі пізнання. Є гіпотеза про те, що Ніцше писав «Так казав Заратустра» саме під впливом нерозділеного кохання до Лу. Промовисті цитати, присвячені прекрасні статі, в книзі дають зрозуміти, що Саломе була далеко не подарунком. Метафізика статі та кохання цікавила жінку понад усе, і хоча багато з чим в її текстах можна не погодитись, ми зобов’язані ознайомитись і з жіночою точкою зору. Для Саломе зв’язок чоловіка та жінки – це «флюїдні обійми», за допомогою яких закохані торкаються тонких тіл протилежної статі. Їх тягне один до одного, як до Іншого, до іншого унікального Я, щоб відбутись як факт в собі. Сексуальність у своєму устремлінні до фізичного злиття лише дублює аналогічне бажання душі – тотального розщеплення в коханому. Крізь всі тести Лу Саломе пробивається концепція Платона про стать як дві частинки одного цілого. Зрештою, майже всі книги в нашому списку так чи інакше натякають саме на це.

  • Юліус Евола. «Метафізика статі»

Власне саме прочитання вже згаданого нами Отто Вайнінгера і підштовхнуло філософа-традиціоналіста до написання чогось на кшталт путівника в метафізичних плаваннях по загадкових водах Еросу. Барон демонструє цілковитий програш в розумінні сучасним світом питань статі, любові, еротики та взаємин між чоловіком і жінкою. Все, що пропонує нам масова культура, є нічим іншим аніж профанацією та невіглаством. Приймаючи концепцію Вайнінгера про «абсолютного чоловіка» та «абсолютну жінку», Евола робить спробу узагальнити уявлення про жіночий та чоловічий архетипи, сексуальність, Ерос, місце кохання та містерій в тому, що автор вважає Традицією в генонівському сенсі цього слова. Італієць намагається змусити нас відкинути як сучасні дегенеративні ідеї про стать, утворені внаслідок так званої сексуальної революції, так і пуританську мораль, яку сповідають начебто консервативні представники світової думки. За Еволою, стать – це щось значно більше ніж обидві ці інтерпретації, а власне правильне розуміння та практики в цій сфері можуть допомогти вам перейти на інший рівень свідомості, а то й сфери буття.

  • Іоанн Петру Куляну. «Ерос і магія в епоху Відродження»

Російський переклад magnum opus легендарного учня Мірчі Еліаде – релігієзнавця І.П.Куляну – став справжньою інтелектуальною подією на просторах країн колишнього Радянського Союзу. Книга справді заслуговує уваги не тільки фахівців і дослідників, але й шанувальників філософії та культури Відродження. Колосальний об’єм відпрацьованого матеріалу по темі та оригінальні авторські ідеї змушують переосмислити традиціоналістське бачення Відродження, як безумовної деградації відносного ситуаційної «золотої доби» в епосі Середньовіччя. Куляну показує, що мислителі Ренесансу не лише оперують глибокими смислами, але й ні в чому не поступаються тим, кого ті ж традиціоналісти вважають представниками сакральної науки. Автор зауважує, що магія (як і маг) напряму пов’язана з Еросом: ми підпадаємо під вплив лише тих речей, в які закохуємось. Кохання, згідно дослідження Куляну, це зв’язок нашої душі з об’єктом закоханості: ми впускаємо його у власну свідомість через зір й наша фантазія конструює образи, бо тільки їх здатна сприймати наша душа. Які пастки при цьому чекають на закоханих? Дізнаєтесь лише в книзі.

  • Євгеній Головін. «Наближення до Снігової Королеви»

Варто одразу зазначити, що ця книга Головіна (як і більшість інших, зрештою) є компіляцією його лекцій, тому рекомендуємо відшукати записи на YouTube, бо цього мислителя цікавіше саме слухати. Також вам необхідно мати хоча б якесь уявлення про алхімію та герметизм, інакше ви навряд зрозумієте бодай щось. Автор використовує компаративістичний метод, аби відшукати у різноманітних текстах (літературних, міфологічних, філософських) потаємні алхімічні символи, які, на його думку, закладено там як свідомо, так і не свідомо, на рівні архетипічного мислення. З цієї точки зору ви заново відкриєте для себе розуміння жіночого та чоловічого начал крізь призму оригінального трактування греко-римської міфології, поезії Артюра Рембо та Георга Тракля, текстів Джона Ді, Якоба Бьоме, Лавкрафта та Жана Рея. Ви зануритесь у таємничу алхімічну концепцію андрогіна, дізнаєтесь про одвічні архетипічні сюжети, які знову і знову відтворюють себе в історії людства, заново прочитаєте улюблені казки про Снігову Королеву та Сплячу красуню.  

Автор: Юлія Федосюк