Девід Тибет (справжнє прізвище Бантінг) є яскравим представником британського езотеричного підпілля, та передовсім відомий як засновник психоделік-фольк гурту Current 93 (назва відсилає до телеми 93 з філософії Алістера Кроулі, якою свого часу захоплювався Тибет). За час існування гурту в ньому брали участь чимало відомих виконавців, серед яких Нік Кейв, Бйорк, Дуглас Пірс, Бойд Райс та інші. Окрім того, Девід – візіонер і талановитий митець, роботи якого виставляються у відомих лондонських галереях, таких як Henry Boxer Gallery і Isis Gallery.
Життя Девіда Тибета від самого початку супроводжувалося релігійно-містичною атмосферою. Народився Девід у стайні поблизу муніціпалітету Бату Гаджах, Малазія. Пізніше інший музикант британського езотеричного підпілля – Джон Беленс стверджував, що такі обставини народження цілком можуть бути причиною розвитку комплексу Христа.
Малайзійські сни
Захоплення Девіда релігією почалося рано. Ще в дитинстві він регулярно відвідував розкидані по всьому регіону буддійські, даоські і індуїстські храми.
«Мені подобається Малайзія, – говорив він – Я любив її. Моє дитинство було практично ідеальним, і я дуже за ним сумую. Я часто бачу сни про Малайзію, і вони завжди знаходять відгук у моїй душі».
Однак життя Девіда у Малайзії також було наповнено різноманітними лякливими та загадковими епізодами.
Тибет згадував про один із таких:
«Коли я був маленьким, мої батьки часто ходили на різні вечірки. Пам’ятаю, як батьки пішли, я залишився в кімнаті, і в моїй шафі почалася пожежа, звідти пішов дим. Мені, звичайно, згадується, що я трохи до смерті не згорів».
У Тибета сформувалися погані відносини з цією кімнатою, атмосфера якої досі яскраво присутня у його уяві: «запах кульок від молі, дешевий кондиціонер, спека».
«Щоб у неї ввійти, потрібно було відкрити двері, після чого ввімкнути світло» – згадує він. – Пам’ятаю, якось раз я увійшов, двері за мною зачинилися від протягу, і поки я йшов до вимикача – в темряві мені завжди було не по собі, – на стіні з’явилися дві маски».
Він спробував відтворити їх крейдою на обкладинці альбому Current 93 – Live at Bar Maldoror.
«Це були сонце і місяць. Вони дивилися прямо на мене; я завмер, немов у нічному кошмарі, а вони сказали: “Ти будеш тут завжди, поки ми тебе не відпустимо. Ти не можеш рухатися“. Навколо них палав вогонь. Я не міг включити світло, настільки я злякався. Не знаю, що це було. Зрештою прийшла мама, і маски зникли, але я завжди боявся, що вони з’являться знову. В дитинстві у мене була гіперактивна уява, я читав багато коміксів і фентезі. Можливо, я просто візуалізував комікс, але іноді мені здається, що це були представники демонічних сил світу, які говорили мені, що демони всюди: Ми всюди, і всі ви – в нашій владі, поки ми вас не пустимо».
Англійські примари
Його ідилічне дитинство в Малайзії закінчилося в 1970 році, коли в десятирічному віці він попрямував до Англії, в школу для хлопчиків Ред Хаус у Йоркширі.
«Пам’ятаю, як одного разу мене розбудили, коли я був старшим по спальні, – згадує Тибет. – Я почув, що мені кажуть: “Прокинься, Бантінг, будь ласка!” Я відкрив очі і побачив людей навколо; вони стояли у ліжку і в жаху показували на кут. Там було піаніно, а між піаніно і стіною виднілися дві білі фігури в людський зріст. За піаніно немов проходили хвилі. Вони були подібними до людських облич із порожніми очницями, а потім зливалися один з одним і перетворювалися в єдине ціле. Це було дуже страшно, і я повів звідти дітей прямо до директора, а той каже: “Бантінг, що все це означає?” Там у спальні примари, – відповів я. Зрозуміло, коли ми спустилися назад, нічого вже не було, і я отримав копняка, але всі в спальні їх бачили. Вважалося, що під церквою знаходиться тунель, який іде під річкою на інший берег, у громадянську війну тут був притулок роялістів. У 1930-х роках до тунелю спустилася дитина з собакою. Тунель обрушився і вбив її, і тепер вона живе там».
Велика частина пісень Девіда являють собою хвалебні оди Англії, яка народилася, можливо, внаслідок постійної боротьби Девіда з власною ідентичністю. Положення відносного чужака дало йому в майбутньому можливість вільно романтизувати Англію і все англійське.
Перебування Тибета в системі англійської шкільної освіти могло залишити багато душевних ран, але в ньому все одно є сліди того самого міфічного англійського школяра. Найбільше це помітно в його заразливій здібності до захоплення та ентузіазму, яку Шарль Бодлер описував як «глибоку і радісну цікавість». У 1978 році Тибет поїхав до університету Ньюкасла вивчати політику й історію.
«Мене цікавила радикальна політика, крайнє ліве і праве крило, – говорить він. – Тоталітаризм, фундаменталізм – академічні крайнощі».
На час від’їзду з Ньюкасла до Лондона його інтерес до Кроулі та магії досяг кульмінації, про що свідчить його заявка на вступ в ОТО (лат. Ordo Templi Orientis, Орден Східних Тамплієрів).
У своїй основі Кроулі реформував ОТО, щоб із його допомогою поширювати Телему, здобутий ним духовний закон, який міг зміцнити й облагородити людину, яким би скромним не було її походження. Це група, яка захищає права людини, причому в усіх сферах. Система Кроулі спрямована на звільнення генія, яку б форму він не приймав, визначаючись справжньою природою людини. це говорить про цілі організації. Метод Телеми передбачав той крайній індивідуалізм і створення іміджу, які на сьогодні ми асоціюємо переважно з рок-н-ролом, але вперше це можна побачити саме в цьому вченні.
Життя Тибета у Лондоні продовжилося у тому ж містично-гротескному дусі. У квартирі Тибета не було гарячої води, в туалеті не працював злив, але на той момент сквоти були улюбленим житлом для Тибета, оскільки всі його пожитки вміщалися у пластиковій сумці, і йому подобалося усвідомлювати, що в будь-який момент він може переїхати з одного місця на інше. Частина його ліжка стояла над ямою в підлозі, а в кухні виявилося кілька тривожних листів від чоловіка господарки, який сидів у в’язниці, і від її коханки-лесбійки. До того, як вона наклала на себе руки, попередній мешканець написав у холі червоною помадою: «Мертва жінка, мертва, мертва».
«Це запало мені в пам’ять, – зізнається Тибет, – тому у Current 93 є пісня Maldoror is Ded, Ded, Ded, де я використав цей мотив».
«У той час я відчував, що жити в подібному дивному місці цікаво, – продовжує він. – У мене не було грошей, а тому не було і вибору. Мій сусід був великим фанатом розп’ять і одного разу вкрав із кладовища кілька маленьких кам’яних хрестів, розбив їх і перевернув у кімнаті, де я спав. Коли він повернувся і спробував увійти до кімнати, то, за його словами, якась невидима сила не пустила його всередину, і він почув жіночий голос: “Ти зможеш сюди увійти, якщо пообіцяєш поставити хрести правильно і повернути їх на кладовище“. Так він і зробив. Я йому вірю. Я всім вірю».
Однак Тибет відчував себе перевантаженим містикою. Це виявилося важким часом. У нього не було грошей, він намагався знайти роботу і часто перебував у депресії. Все змінилося в 1982 році, коли він зустрів Пі-Орріджа.
Народження Тибета
«Тибет дуже розумний, і в той час він безумовно був генератором ідей і стимулював людей довкола себе своїм телемічним екстремізмом, – згадує Пі-Оррідж. – Для мене було важливим зустрічати тих, хто підтверджував мій власний досвід і реакцію на світ, постійно бачити, що для них відкривається шлях екстра-ординарний. Тибет потрапляв до цієї категорії. Я прозвав його Тибет, щоб відрізняти від інших Девідів, а ще тому, що він дійсно займався на курсах тибетської мови».
Тибет приєднався до Psychic TV під час запису їх дебютного альбому Force The Hand Of Chance і разом із Белансом став частиною першого і найкращого складу цієї групи. Psychic TV почали з дослідження механізмів культових релігій, а закінчили їх наслідуванням, але перш, ніж прийти до занепаду, вони популяризували стрижку тибетських ченців, записали музичну композицію для 23 тибетських кістяних труб і випустили два кінематографічних альбоми: Force The Hand Of Chance (WEA 1982) і Dreams Less Sweet (CBS 1983).
Тибет все ще працював із Psychic TV, коли записав першу платівку Current 93 – LAShTAL. Витоки назви групи досить заплутані. Швидше за все, ця фраза відсилає до Алістера Кроулі. Кроулі висунув теорію, яку деякі теологи називають диспенсаціоналізм. Згідно з нею, надлюдські сили, що керують планетарною еволюцією, регулярно ініціюють нові «потоки». Це призводить до вливання свіжих духовних енергій, які поступово проявляються у всіх сферах життя і в усіх культурах. Кроулі вчив, що більшість нових вливань виникали у зв’язку з новим Еоном, етапом еволюційного часу, тривалість якого він зазвичай вимірював у 2000 років.
Current 93: християнство і простота
Стиль Current 93 являє собою унікальний синтез світла і пітьми, екстатики і медитативності, страху і любові. У текстах Девіда християнські мотиви і символи часто об’єднуються з язичницькими формами. В його текстах Христос являється у формі сонця, вітру, квітів та інших природних елементів. Таким чином естетика Current 93 передає відчуття сакральності схожої до народного християнства, яке не проводить чітке розділення між профанним світом природи і сакральними християнськими атрибутами.
«Серце лісу – це місце, де маска більше не потрібна, – пояснював Тибет, – де ви опиняєтеся віч-на-віч із власною душею і реальністю, про яку говорить К’єркегор».
Не дарма Ян Рід, музикант і дослідник скандинавських містерій, казав, що Тибет – християнин, якого міг би поважати навіть язичник.
В особистій космології Тибета «вузол істинної любові знаходиться в смерті зерна», пов’язуючи смерть і відродження через любов у символі примітивного хреста. Він дуже цікавився цією ідеєю, розвиваючи її варіації в багатьох піснях Current, які відзначали обережний перехід від раннього безладного сатанинського язичництва до християнства.
«Все, що я робив, вся музика, яку я люблю, про невинність, – каже Тибет. – Я завжди повертаюся до теми втрати невинності, і те, що я люблю в Англії, це Англія, що втілилася у Anthems In Eden Ширлі Коллінза. Це пішло ще з дитинства. Люди, якими я найбільше захоплююся, невинні; у них немає якоїсь складної теології або світоглядних концепцій. Те, що я люблю, по своїй суті дуже просте. Так, я читаю складні теологічні книги, але найбільше мене цікавлять прості фрази, що лежать у їх основі. Ви можете прочитати весь католицький катехізис або «Град Божий» Августина, але ці громіздкі структури збудовані на дуже простих поняттях, таких, як «блаженство» або «возлюби ближнього як самого себе». Сам я не дуже терплячий. Але мене дуже зворушує глибока простота, і музика Current 93 направду проста. Іноді, як в All The Pretty Little Horses або Nature Unveiled, вона звучить складно, але насправді це не так. Вона проста і циклічна».
Загальну еволюцію стилю Current 93, можна побачити на прикладі альбомів, що знаменують собою найважливіші етапи творчості Тибета з їх унікальними мотивами та метаморфозами.
Maldoror Is Dead
В кінці 1983 року Тибет прийняв пропозицію використовувати дешевий студійний час, щоб записати «Maldoror Is Dead». Для втілення своїх ідей він запросив Степлтона. В результаті в 1984 році вийшов Nature Unveiled, перший повноцінний альбом Current. Його теми, взяті головним чином із великих читань Тибета про Антихриста, присутні й у сучасніших роботах Current 93.
«У мене досі зберігаються ті ж інтереси, – стверджує Тибет, – хоча природа їх музичного втілення змінилася. Такі композиції, як Maldoror Is Dead і The Mystical Body Of Christ In Chorazim, не дуже відрізняються від того, що я роблю зараз, в плані сили, естетики і бачення».
«Maldoror Is Dead» – до цієї композиції Тибет пізніше звернеться ще раз. Вона організована навколо простого повторювання семплу, де Алістер Кроулі співає «Ом».
«Я описав це як гіпнотичний сон, який починає прискорюватися, коли ми підходимо до кінця, оскільки в той час я був повернутий на апокаліпсисі, – згадує він. – Мені здавалося, що все немов складається, крутиться швидше і швидше, і те саме відбувається з цим треком».
Есхатологія дійсно займає особливе місце у творчості Тибета. В тій чи іншій формі есхатологічні елементи зустрічаються у більшості пісень Current 93, однак найяскравішим прикладом есхатологічної лірики можна вважати пісню The Seahorse Rears To Oblivion, що являє собою свого роду особисте апокаліптичне одкровення Девіда.
Thunder Perfect Mind і апокаліпсис
У пісні All The Stars Are Dead Now з альбому 1992 року Thunder Perfect Mind інтерес Тибета до апокаліптичних пророцтв дещо зменшується. Перед цим Девіду явився Вільям Блейк у кривавому видінні, пов’язаному зі смертю і безвихіддю. Він передає деталі цього видіння у вигуках «Мертвий мертвий мертвий мертвий», підтверджуючи есхатологічну природу свого бачення і заперечуючи його негативну силу. Thunder Perfect Mind – прощання з заплутаною теологією апокаліпсису, і початок руху Current в сторону значно більш особистих просторів. Накопичуючи матеріал для альбому, Тибет все чіткіше розумів – нові пісні розповідають про його стосунки та дитинство, що призвело до створення дуже особистої космології в обрамленні чудових аранжувань акустичної гітари, флейти, цимбал й арфи.
У багатьох сенсах Thunder Perfect Mind став для Current 93 проривом. Тибет вперше писав про те, що відчуває щодо його людей довкола, обрамляючи ці портрети інформацією з книг про містичне християнство, буддизм і есхатологію. Донині це найбільш популярний альбом Current 93.
«До Thunder Perfect Mind я не відчував достатньої впевненості, щоб писати про свої почуття і думки, – говорить Тибет. – Я заплутався, йшов немов у тумані. Моя хвороба, або зрив, або чим би це не було, стало поворотною точкою, тому попри навчання у Рінпоче, я знову почав читати книги з християнської теології, проте тепер сприймав написане за реальність, а не як інтелектуальні розмірковування».
Його світогляд зазнав великого впливу Паскаля і К’єркегора. «У світлі того, про що вони говорили, інше здавалося неважливим, – вважає він. – Вони писали про те, до чого зараз я ставлюся як до простих істин і простим фактами. Я відчував, що всіх нас судили і визнали негідними. Після читання цих книг ніщо не могло залишатися без змін, все виглядало інакше, з цієї точки зору я глянув на свою ранню творчість. Хоча я пишався нею як експериментом зі звуком і формою, мені більше не хотілося займатися нічим, окрім спілкування з власною душею. Стан душі має для мене неймовірне значення. Працюючи над Thunder Perfect Mind, я продовжував читати і роздумувати про це».
«Ісус убив Гітлера»
Hitler As Kalki (SDM) з альбому Thunder Perfect Mind представляє форму інтерпретації, висунутої шанувальницею Гітлера Савітрі Деві Мухержі (SDM, як іменує її Тибет у заголовку пісні), нібито Гітлер є останнім аватаром індуїстського бога Вішну й ініціатором апокаліпсису. Деві пояснювала підйом нацизму в рамках властивого індуїзму циклічного розуміння історії, вважаючи, що світ народжений досконалим, а потім деградує і руйнується, згодом виникаючи знову. Цей повторюваний процес розділений на чотири «юги», або часові відрізки, кульмінацією яких є Калі-юга, та, що веде до руйнування.
Як Сальвадор Далі уявляв Гітлера у ролі Мальдорора, так Деві бачила в ньому відображення Рами і Крішни, містичного воїна, який звільнить світ від занепаду Калі-юги у великій космічній битві й приведе його до досконалості народження. Для Деві іудаїзм, капіталізм і лібералізм були ознаками кінця часів. Вона дійсно вірила, що Гітлер – це Калкі, десяте і останнє втілення Вішну, вісник апокаліпсису на білому коні. Багато в чому ця позиція дуже близька до християнської есхатологічної теології; єдина різниця в тому, що пришестя Христа означає кінець людської історії, а поява Калкі – кінець і новий початок Сатья-юги. Ця пісня – одна з найбільш тривожних інтерпретацій правління Гітлера, і Тибет присвячує пісню батькові, «який бився з Гітлером» (Батько Тибета дійсно брав участь у Другій світовій війні на боці Великобританії).
«Я не сумніваюся, – писав він в анотації до концертного альбому Hitler As Kalki, – що Гітлер був Антихристом; зрештою, Ісус убив Гітлера».
Трилогія Inmost Light
У 1995 році Current 93 почали свій найамбітніший проект, трилогію Inmost Light, релізом Where The Long Shadows Fall. У звуковому сенсі інтенсивність трилогії наростає через акумуляцію деталей у всіх трьох частинах. Where The Long Shadows Fall – це затишшя перед бурею. У тривожному звуковому ландшафті, яскравий образний потік лірики Тибета то затихає, то посилюється, розкриваючи свої численні мотиви, серед яких – розповідь М. Р. Джеймса «Рожевий Сад», а також особистість спіритуаліста і художниці Мадж Джилл, керованої демоном Майрінрест, який, за її словами, був справжнім автором усіх її автоматичних малюнків і текстів. Однак, головна роль у ліриці належить художнику Чарльзу Сімсу.
По завершенню трилогії The Inmost Light в житті Тибета сталися значні зміни. Завдяки заспокійливому впливу своєї подруги Дедженс і її захопленню йогою він відчував себе умиротвореним, а його інтереси стали більш сконцентрованими. Тепер у космологію Тибета входили К’єркегор, Паскаль, Стенбок і Ліготті. Крім того, він почав утихомирювати свою музику. За кількістю музикантів і насиченістю текстів альбом All The Pretty Little Horses – найбільш складний із трилогії. Закінчивши роботу, Тибет був повністю виснажений.
«Я хотів позбутися від усього зайвого і найбільш просто і натхненно висловити свої почуття, – каже Тибет. – Хотів прибрати все, що здавалося не потрібним».
Куди йдуть мрії, що вмирають?
У наступному альбомі Тибет розмірковує про час і пам’ять. Альбом наповнений особистими прозріннями, вираженими у простих і ясних текстах. Зникла вишукана теологія і нескінченні посилання, що пронизували All The Pretty Little Horses. Тибет постає беззбройним. У текстах цього періоду центральною фігурою є Лазар. У певному сенсі альбом задає питання, що надихнуло Тибета на створення In Menstrual Night: куди йдуть мрії, що вмирають?
Sleep Has His House 2000-го року був повністю присвячений пам’яті батька Тибета. Хоча тексти альбому розповідають не тільки про те, як Тибет переживає його смерть, присутність батька відчувається в усіх композиціях. Головна композиція є гіпнотичною елегією, в якій Тибет перераховує всі етапи свого життя; в інших піснях батько з’являється у більш прихованій формі. Після виходу альбому Тибет знову відчув порожнечу, яка постійно переслідувала його після закінчення великого проекту. Він перейшов до живопису і створив ряд неймовірно деталізованих картин-текстів, де пошарові каліграфічні петлі шрифтів зливалися у невиразні форми. Протягом декількох місяців він завершив серію, називаючи картини «Все скінчено» або «На початку було слово».
Живопис Девіда Тибета
Девід виконує роботи переважно в стилі ар брют (з фр. «грубе мистецтво»). Поняття ар брют було введено французьким художником Жаном Дюбюффе в 1945 році для позначення зібраної ним колекції картин, виконаних душевнохворими, дітьми, «дикунами» за межами Європи і примітивістами. Жан Дюбюффе, крім особистого втілення концепції ар брют, виставляв роботи згаданих вище соціальних груп.
Сам Тибет неодноразово стверджував, що особливо сильний вплив на нього мали роботи Луїса Вейна. Картини Вейна з’являються і на обкладинках Current 93.
«Неможливо пояснити, чому його роботи стільки для мене означають, але ж найглибше враження створюють саме ті речі, які ми не можемо проаналізувати; вони знаходять відгук у наших серцях, і ніяких словесних пояснень не потрібно. Я досі можу годинами дивитися на його картини або гортати книги з репродукціями. Іноді від їх невинності й краси у мене сльози на очі навертаються».
Одного разу Девід навіть подавав офіційне прохання, щоб йому дозволили доглядати за занедбаною могилою художника, однак йому було відмовлено.
Одна з найпопулярніших виставок Тибета мала назву «Invocation of Almost» і включала значну кількість картин, малюнків та скульптур художника, що відобразили його інтерес до вивчення коптських та аккадських текстів, шаманізму та духовності.
Сам Девід характеризує деякі свої картини так:
«Я не концептуалізую свої роботи. Певна ідея може прийти до мене і буде стирчати в голові, поки неочікувано не запустить творчий процес створення нового музичного альбому або нової картини. Все це (Тибет вказує на свої картини) є потенціалом, який зійшов до мене зверху і став реальністю. Я не думаю, що я як особистість маю особливе відношення до всього цього. Це просто приходить до мене. І мені не хотілося би, щоб це звучало претензійно або занадто пафосно і містично, я сподіваюсь, що мої роботи не є чимось подібним. Я просто живу в злагоді зі своїм серцем і головою, бо саме у них відкривається щілина, через яку приходять мої друзі по грі, з якими ми поринаємо у різноманітні дитячі авантюри. В цих роботах багато гумору, але і багато серйозності щодо аспектів мого я та речей, що насправді направляють мій творчий процес».
«Дивлячись на картину вавилонського демона Пазузу, який утримує у пеклі дітей, відчувається досить темна атмосфера. Однак ці діти співають пісні та колись вони всі будуть вільні. Так і ми колись будемо вільні, в нас більше не буде необхідності носити маски, обманюючи себе та людей навколо. Ми ніколи не можемо обманути Бога і у кінці ми постанемо перед ним у нашій природній наготі».
«Світло полишає їх усіх і колись залишить і нас із вами також. Світло – це тимчасовий дар, який неминуче повертається назад. У нас є лише один шанс, після цього – нічого. Лише один шанс».
Слід згадати, що створення серії цих ілюстрацій тісно пов’язане з записом альбому The Light is leaving us all. На концертах, де виконувалися композиції з альбому, ілюстрації виконували декоративну роль. І загальний настрій альбому тісно пов’язаний із головним мотивом ілюстрацій – світлом, що полишає людей.
«Я почав малювати чорний амбар із червоним дахом під враженням від відомої історії вбивства Марії Мартін, що відбулося на початку 19-го століття. Вона зустрічалася з чоловіком на ім’я Вільям Гордон, вона завагітніла і попросила, щоб Уільям вчинив правильно і одружився з нею. Він погодився, однак поставив умову, що вони мають втекти разом і призначив їй зустріч у червоному амбарі вночі. Після цього її більше не бачили. Однак одного разу Марія явилася вві сні до своєї мачухи і повідомила, що її вбили і її тіло знаходиться у червоному амбарі. Щось у цій історії чіпляє мене до глибини душі і змушує відчувати біль. Мабуть це пов’язано з моїм дитинством у Малайзії, коли мої батьки відправили мене до підготовчої школи, де діти переживали дуже жахливі речі, через певні обставини я не можу вдаватися у деталі. Саме тому, коли я малюю цей будинок, обидва ці враження об’єднується у мене в голові і я задаюсь питанням: що мешкає у таких місяцях? Якщо відкрити двері, що буде всередині?»
Автор: Ілля Шленьов
Роботи Девіда Тибета можна замовити на його офіційному веб-сайті.
Джерела:
- Keenan, David. England’s Hidden Reverse
- Офіційний веб-сайт Девіда Тибета
- WHO IS DAVID TIBET?
