Яків Гніздовський

Дереворити Якова Гніздовського

Український емігрант, чиї графічні картини прикрашали кабінет Джона Кеннеді у Білому домі. Яків Гніздовський – майстер деревориту, автор більше ніж 300 гравюр, котрий створював ілюстрації до львівських газет, розробив поштові марки для «пластової» пошти, а також розписав іконостас української греко-католицької церкви у Керхонксоні, у Нью-Йорку.

Народився Яків Гніздовський у 1915 році у селі Пилипче, що того часу належало до королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорщини. Батьки не надто залучали сина до роботи в полі, адже вбачали в ньому талант і прагнули усіляко підтримати хист Якова до малювання.

Більше того, малювання врятувало Гніздовського від звинувачення у націоналістичній діяльності. У 1933 році його разом з товаришами з організації «Юність» було заарештовано. Під час судового засідання Гніздовський замальовував усіх присутніх, і начерки, зроблені ним, слугували виправданням для суду. Прокурор заявив, що так зосереджено та спокійно працювати над начерками може лише невинна людина. 

Художню освіту Гніздовський здобуває спочатку у Львівській школі прикладного мистецтва. Вже у 1938 році Гніздовський переїжджає на навчання до Варшави завдяки стипендії Митрополита Шептицького.

Майже весь час Гніздовський присвячував вивченню малюнку та живопису. Лише під час навчання у Загребі увагу художника полонила техніка деревориту, тобто гравюри на дереві. 

​Дереворит вважається однією з найстаріших технік, що виникла у Китаї ще у VI столітті. Тоді ж вона була і найдоступнішою технікою: з однієї гравюри можна отримати біля сотні якісних естампів.

Одним із найвідоміших майстрів ксилографії був Кацусіка Хокусай, його гравюра «Велика хвиля» є неперевершеним прикладом ксилографії. Перші роботи виконані у цій техніці Гніздовський створює у 1944 році. Ці гравюри були здебільшого начерками фігур та ботанічними сюжетами: переплетіння гілок дерев та кущів, що утворюють своєрідне орнаментальне тло.

Одними з головних персонажів для гравюр Гніздовського стають тварини та рослини, здебільшого через те, що після переїзду до США художник не мав грошей на оплату натурників, тож знаходив він їх у Бронському зоопарку. Однією з перших улюблених моделей стала мавпа Енді, чий портрет зоопарк придбав після її загибелі. Інша відома модель Гніздовського – вівця, що стала головним персонажем на плакаті однієї з найуспішніших виставок художника.

Окрім США, Гніздовський встиг побувати у Мюнхені та Парижі. У Мюнхені митець опинився у таборі для переміщених осіб, де пробув майже 5 років. За цей час йому вдалося створити лише два дереворити, і здебільшого займався створенням екслібрисів. 

Два роки у Парижі Гніздовський вдосконалює свою майстерність, а також одружується зі Стефанією Кузан, теж українкою.

Та все ж найбільших успіхів Гніздовський досягає у Нью-Йорку, куди переїжджає у 1950 році. Безліч персональних виставок та продаж близько 220 дереворитів Асоціації Американських митців. 

Яків Гніздовський помер 8 листопада 1985 року у Нью-Йорку. Через 20 років відбулося перепоховання Гніздовського на Личаківському цвинтарі у Львові. Стефанія, вдова Гніздовського, передала Україні значну кількість творів свого чоловіка, завдяки чому до 100-ліття Гніздовського було відкрито виставку у Національному художньому музеї Києва.

Автор: Анна Збаражська

поділитись