Лола Монтес

Макс Офюльс і його «Лола Монтес»

6 травня 1902 року народився видатний німецький кінорежисер Максиміліан Оппенхаймер або Макс Офюльс (його творчий псевдонім), який прославився яскравими екранними версіями літературних творів, в тому числі, масштабними скандальними стрічками.

Багато років він працював в театрі, після кризового етапу 30-40-х років Офюльс був змушений переїхати в США, де його кар’єра пішла на спад. Макс Офюльс знімав комедії, нуар і мелодрами, експериментальні екранізації Шніцлера і Мопассана. Своєрідною точкою неповернення в переліку його режисерських робіт вважається фільм «Лола Монтес».

Хто така Лола Монтес?

Справжнє ім’я авантюристки і загадкової коханки митців та державних діячів – Елізабет Розанна Гілберт (1821-1861). Її біографія була сповненою таємниць і сумнівних фактів. Колись ірландська дівчина (пізніше вона взяла ім’я Марія де лос Долорес Порріс-і-Монтес, аби удавати з себе іспанську танцівницю) вийшла заміж за офіцера і вирушила до Індії, потім опинилася в Іспанії, де вивчала мистецтво танцю. Привабливий пристрасний образ допоміг підкорити театри Лондона, де Лола Монтес мала великий успіх. Кілька разів жінку намагалися викрити й відкрити правду про відсутність іспанського походження, але все ж її ім’я було занадто гучним, аби дозволити ворогам зруйнувати її кар’єру. У Парижі до Лоли Монтес залицялися обидва Дюма (і батько, і син), Оноре де Бальзак, Ференц Ліст, видавець Дюжаррі. Останній поплатився за своє захоплення життям під час дуелі, причиною якої також була Лола.

Вона хотіла стати коханкою імператора Миколи I, а її витівки були предметом пересудів всіх поборників суспільної. Найгучнішим романом Лоли Монтес вважають зв’язок із королем Баварії Людвігом I. Смілива брюнетка стала фавориткою короля: він обсипав її подарунками, зробив примою-балериною в театрі і поселив в шикарному будинку, подарував титул графині фон Ландсфельд. Але мрії стати королевою не судилося збутися: Лола Монтес не розлучалася з фривольними манерами, а також зі своїм батогом і цигаркою в мундштуці. Уряд поставив Людвігу ультиматум, і через якийсь час король був змушений вислати куртизанку (її висилки вимагала і громадськість). Лола Монтес втекла з країни, втім, за нею поїхав  і коханий, намагаючись сховатися від народного гніву через зречення від престолу. Однак, незабаром він повернувся, а жінка продовжила авантюрний шлях у вищому світі Лондона, Парижа і Женеви. До слова, утримувати її продовжував Людвіг.

Після видання ганебних мемуарів про зв’язок з баварським королем, чергового заміжжя і тюремного ув’язнення через те, що попередній шлюб офіційно не був розірваний, Лола Монтес втратила популярність як танцівниця. Відшукавши нового чоловіка, вона вирушила до Австралії. Після недовгого перебування там і виступів перед каторжанами Лола Монтес поїхала в Європу, потім в США, де і закінчила свої дні, намагаючись відмолити гріхи і перетворившись в побожну християнку. Вона читала лекції на політичні та соціальні теми, намагалася захищати «пропащих» дівчат, співпрацюючи з протестантським пастором.

Чому фільм Офюльса став контроверсійним?

Єдиний кольоровий ти широкоекранний фільм Макса Офюльса був на час зйомок найбільш дорогою європейською стрічкою (бюджет складає цілих 8,5 млн. німецьких марок). Зіркою фільму стала Мартін Кароль – французька акторка і секс-символ 50-х, чиє сумне і недовге життя (актриса була заміжня чотири рази, страждала від депресії багато років і померла, коли їй було всього 46) багато в чому корелюється з життям авантюристки Лоли Монтес.

Прокатники змусили Офюльса скоротити відзнятий матеріал і випустили короткий варіант в прокат, але він не припав до душі аудиторії. Навіть більше того, глядачі буквально освистали його в період виходу в 1955-му. Незважаючи на це, французькі кінокритики на чолі з Франсуа Трюффо гаряче захищали фільм Офюльса, намагаючись відстояти його претензію на авангардний статус.

«Лола Монтес» є екранізацією неопублікованого роману французького журналіста Сесіля Сен-Лорана «Надзвичайне життя Лоли Монтес». В першу чергу, глядачам не сподобалася театральна манера і новаторська структура стрічки, яка виглядає як низка флешбеків і сюрреалістичних вставок. Спочатку продюсери захотіли перемонтувати фільм, і довгі роки хронометраж вважався загубленим, але десять років тому, завдяки зусиллям сина режисера, документаліста Марселя Офюльса, а також Французької сінематеки, до перегляду став доступним відреставрований варіант фільму.

Макс Офюльс намагався показати в «Лолі Монтес» те, наскільки відрізняється реальна історична особа від міфологізованого, створеного натовпом персонажа, який змушений цьому натовпу служити або бути освистаним ним же. Ця ж думка резонує з можливою алюзією режисера на саму природу кінематографа, його примарність і можливість відкривати правду або створювати «нову» дійсність. Театральна манера, пишність декорацій і костюмів, надмірно яскраві фарби в кадрі – все це створює сліпучий і від того ще більш трагічний образ спогадів знаменитої авантюристки, чия невідповідність нормам тогочасної міщанської моралі і невгамовна пристрасть до життя призвели до сумного фіналу.

Автор: Анастасія Капралова

поділитись