Пломінь: лекції, які ви могли пропустити


[embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=lzQ5GC026EI[/embedyt]
Ідеологія сучасного такфірізму: від Саїда Кутба до ІДІЛ
Такфірізм – практика оголошення всіх ворогів ісламу всередині самих мусульман невірними, тобто кяфірами. Ця тактика, що з’явилася ще за часів праведних халіфів, сьогодні взята на озброєння численними радикальними групами, які розглядають терор як легитимну форму досягнення політичної мети. Відродження такфірізму у 20му столітті пов’язують з Саїдом Кутбом – ідеологом руху «Братів-мусульман» та його послідовниками з радикальних рухів 70-х років у Єгипті. Сьогодні ідеологію такфірізму покладено в основу найбільш відомої терористичної організації ХХІ століття – так званої «Ісламської держави».
Лектор – кандидат філософських наук, релігієзнавець Денис Брильов.
[embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=m629dVvvlDg[/embedyt]
Релігія та альтернативна глобалізація
Західний проект, який ліг в основу повоєнного світового порядку, сьогодні отримав не просто кілька потужних альтернатив. Такі проекти як «Русскій мір», «Ісламська держава», «Один пояс, один шлях», протистоять Заходу як геополітичні центри тяжіння. Але поряд є і не такі яскраві загрози — зневага до національних кордонів, активна міграція, політичний популізм. Усі вони зазіхають на універсальність західного способу життя, і перш за все — універсальність секулярного світогляду та ліберальних цінностей. Це постсекулярні, а іноді і контрсекулярні рухи, що свідомо шукають натхнення за межами відкритого суспільства та трансцендентальної комунікації. Одним із таких проектів може стати «Інтермаріум», який за своєю сутністю виходить за межі національних кордонів. І кожна сторона — як прихильники секулярного світу, так і його супротивники — мають бути готовими до тотальної мобілізації. Як раніше — вже не буде.
Лектор – релігієзнавець, кандидат філософських наук Руслан Халіков.
[embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=XwfhaRor-8Y[/embedyt]
Інтермаріум і географічна динаміка Євразії
Ідея Інтермаріуму актуальна не лише «тут і тепер». Вона має свою ретроспективу і перспективу, своє регіональне значення і свій глобальний вимір. Чому поява такого союзу є історично обумовленою та неминучою? Які державні форми минулого передували сучасним концепціям Центрально-Східноєвропейського блоку? Якою була в них роль і доля українських земель? Чим нинішня ситуація навколо України нагадує великі геополітичні зрушення напередодні революції Хмельницького з її балто-чорноморськими імпульсами? Які географічні закономірності сприяють відтворенню протягом європейської історії нових і нових «інкарнацій» Балто-Чорноморсько-Адріатичної спільності? І – найголовніше – якою може бути глобальна місія Інтермаріуму з огляду на розвиток інтеграційних процесів у сучасному світі?
Лектор – кандидат політичних наук, політолог Петро Вознюк.
[embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=9_wGcjb_p7g[/embedyt]
Територія есхатології: Ізраїль/Палестина як сцена фіналу історії
Окрім тривалої та насиченої історії, територія, на якій сьогодні знаходяться Держава Ізраїль та Держава Палестина, має ще один потужний вектор, направлений в майбутнє. Особливістю авраамічних традицій, історія яких напряму пов’язана з цією землею, є концепція лінійності часу. Світ був створений Всевишнім у минулому, а в певний момент у майбутньому нас чекає Великий Фінал, після якого історія цього світу буде завершена раз і назавжди. «Вічного повернення» або «нового циклу», що поверне людство в точку, де воно вже колись знаходилось, не відбудеться. А Кінець Світу, згідно з пророцтвами в іудейських, християнських та ісламських джерелах, буде мати певну географію, в якій територія Святої Землі стане головною сценою. Про авраамічну есхатологію загалом, спільне та розбіжне у баченні Кінця Світу серед трьох авраамічних традицій, священну територію та арабо-ізраїльський конфлікт і поговоримо на лекції.
Лектор – релігієзнавець, аспірант кафедри культурології НПУ ім. М.П. Драгоманова Валентин Дзюбенко.
[embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=lRKTrm3Br2k[/embedyt]
Арабо-ізраїльський конфлікт: релігія і територія
Одним із найбільш затяжних та кривавих конфліктів сучасного світу є арабо-ізраїльський конфлікт. В історії цього конфлікту є декілька ключових точок, які напряму пов’язані з релігією, і саме вони сьогодні визначають перебіг великої кількості подій не тільки в Ізраїлі та Палестині, а й на Близькому Сході в цілому. Поговоримо про приховану історію сіонізму, священну територію, релігійний тероризм та есхатологічний вимір арабо-ізраїльського конфлікту.
Лектор – релігієзнавець, аспірант кафедри культурології НПУ ім. М.П. Драгоманова Валентин Дзюбенко.
[embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=iVy0KrWaMlY[/embedyt]
Екологія справа
Жага знищення дикої природи, як самоціль або сприйняття її виключно як ресурс для подальшої нескінченної череди переробок, описували і осмислювали в своїх творах англійський письменник Генрі Вільямсон (учасник руху Освальда Мослі), консервативний революціонер Ганс Фраер, та звісно ж, найфундаментальніший філософ ХХ століття Мартін Гайдеґер. Альтернативу глобальній економічній системі у вигляді самодостатніх місцевих економік, орієнтованих на локальні можливості та потреби, звела думки професійного еколога Едуарда Ґолдсміта, який показав, що спільноти прив’язані до певної території є найбільш схильними до збереження довкілля (на противагу сучасним непосидючим «глобальним кочівникам»), та нового правого філософа Алена де Бенуа.
Лектор – природоохоронець Олександр Бобко.
  [embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=GtBm2l1FToA[/embedyt]
Нідерландське Відродження від Яна ван Ейка до Дірка Баутса
Де завершується «осінь» Середньовіччя і починається «весна» Північного Відродження? Коли на зміну рафінованій інтернаціональній готиці приходить свіжість «фламандських примітивів»? Поки в Італії художники шукали та віднаходили закони лінійної перспективи, експерементували з античними сюжетами та прагнули гармонії, нідерландці вдивлялися в навколишній світ і ніби заново відкривали його красу – сяючі кольори та текстури тканин, світло та повітря пейзажів, індивідуальність кожного обличчя, а також божественність у повсякденному.
Лектор – кандидат історичних наук, засновниця «Symbolon: центр середньовічних та ранньомодерних студій», мистецтвознавець Стефанія Демчук.
 [embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=1sa8O6DaZi0[/embedyt]
Логіка в умовах інформаційного перевантаження
У світі паперових книжок, який не знав мережі Інтернет, інформація здавалась бажаним джерелом, що дозволяв втамувати спрагу знань. Сьогодні ж ми мандруємо безмежним океаном різноманітних даних. Не зовсім розуміючи, куди пливемо. Занепокоєні вже тим, аби не потонути. Проте чи є сенс намагатися вичерпати море? Набагато конструктивніше навчитися ним плавати. Коли маємо море інформаційне, це означає вміння перемикатися з питання «що?» на питання «як?» і «чому?» В першому випадку в нагоді буде логіка й методологія. У другому ж — філософія. Лекція покликана показати можливість підійти до філософії як до методології мислення. Одним із базових методів якої є логіка, що вхоплюючи форму міркування, дозволяє прокладати чіткий (а іноді й казково красивий) шлях у хаосі інформаційного океану.
Лектор — кандидат філософських наук Сергій Женжера.
[embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=QcysRGhOpPw[/embedyt]
Невідома філософія Місіми Юкіо
Місіма Юкіо був надзвичайно різнобічною особистістю, що особливо вражає в сучасному світі вузької спеціалізації. Відомий насамперед як видатний письменник, він був також кіноактором і режисером, майстром кендо та культуристом… Написав він і низку оригінальних філософських праць. Проте Місіма як мислитель залишається досі практично невідомим, у тому числі – у середовищі професійних філософів. Чому він вирішив наприкінці життя звернутися до нової сфери творчості? Якими були погляди «останнього самурая»? Чому він казав, що його філософські есеї «написані мечем»? Як вони пов’язані з японською традицією, і чи вплинула на них західна думка? Що заповів Місіма наступним поколінням?
Лектор – японознавець, кандидат філософських наук Сергій Капранов.
  [embedyt] https://www.youtube.com/watch?v=3ONs4O6Aa_4[/embedyt]
Експеримент «філософської трійці» – ініціація «вільних духів»
133 роки тому остаточно оформилася ніцшевська ідея Надлюдини. З тих пір ми знаємо, що «людина – це канат, натягнутий між звіром і надлюдиною. Канат над прірвою…». Але чи всім відомо, який нестандартний і небезпечний життєвий експеримент послужив каталізатором народження цієї ідеї? Що ми знаємо про експеримент життя «філософською Трійцею» Ніцше-Ре-Лу Саломе? Як Лу судилося стати праобразом Заратустри та чому навіть вороги визнавали її «втіленою філософією Ніцше»? Ця загадкова історія обросла безліччю непорозумінь, міфів та домислів. Давайте спробуємо відокремити факти від вигадок і «зерна від плевел» разом.
Лектор – кандидат філософських наук Лариса Гармаш.