Як і Паладин нового Відродження, я відмовляюся обмежувати себе. Моє мистецтво об’єднує фізику, математику, архітектуру, ядерну науку (психо-ядерну і містико-ядерну) і ювелірну майстерність. Моє мистецтво – це не тільки живопис.
Сальвадор Далі
Ювелірне мистецтво варто розцінювати як один із видів образотворчого мистецтва, на ряду зі скульптурою, графікою чи живописом. Воно не обмежується каблучками з дорогоцінного каміння чи перловими намистами, це не лише звичні для нас прикраси, але й істинні витвори мистецтва, які не завжди призначені для повсякденного використання. Деякі видатні художники займалися ювелірним мистецтвом, створюючи надзвичайні форми з дорогоцінного каміння.
Одним з таких видатних майстрів ювелірного мистецтва є Сальвадор Далі, відомий іспанський сюрреаліст. Його надзвичайні форми та химерні образи покидали полотна і переходили у площину ювелірних прикрас. Його вироби не пристосовані до щоденного користування, певно, його роботи могла б носити лише не менш епатажна муза та дружина Гала.
«Ідеальна річ для мене та, яка абсолютно ні для чого не придатна. Цим предметом неможливо писати, їм не видалиш зайве волосся і не можеш подзвонити. Цей предмет можна розмістити на шедеврі або поставити на комод Людовика XIV. Цю річ потрібно просто носити, і це – ювелірна прикраса».
Вперше Далі звернувся до ювелірного мистецтва у 1941 році, тоді він створював детальні ескізи з точним підбором каміння та металу. Для втілення ескізів у реальність він звернувся до друга родини Карлоса Алемані. Після від’їзду до США у 1942-1944 році Далі розпочав співпрацю с Фулько ді Вердурой.
Знайомство Далі з Вердурой не обійшлося без жартів. Коли Вердура приїхав до Далі аби обговорити деталі співпраці він був здивований помешканням у якому його зустрічали: усі сиділи в пальто, бо було дуже холодно, а кімната більше нагадувала сарай. Стало зрозуміло, що це черговий жарт Далі, він навіть прожив декілька днів у тому приміщенні, аби воно виглядало більш-менш придатним для життя.
Пізніше Вердура згадував цей візит як «неймовірно успішний», за результатами такої співпраці Далі та Вердура створили п’ять ювелірних виробів, що були представлену світові в галереї Жульєна Леві, разом з новими полотнами іспанського сюрреаліста.
Наразі ювелірні роботи видатного сюрреаліста зберігаються у театрі-музею Сальвадора у Фігерасі. В ледь освітленому приміщенні, на чорному оксамиті виблискують дорогоцінними каменями дивовижні форми.
Особливої уваги вартий витвір «Королівське серце», що було створено у 1953 році: 46 рубінів, 42 діаманти і 4 смарагди – все це об’єднано у механічну конструкцію завдяки чому Королівське серце дійсно б’ється.
«Рубіни, що пульсують, уособлюють королеву, чиє серце завжди б’ється заради народу. Серце з чистого золота символізує народ, який оберігає та захищає свою господиню», – говорив Далі.
Звісно, не обійшлося і без відомих м’яких годинників Сальвадора у ювелірному втіленні:
«Я усвідомлював зв’язок між часом і простором з дитинства. Однак мій винахід “м’якого годинника” – спочатку в живописі, а потім в 1950 році в золоті та дорогоцінному камінні – призвело до поділу думок: з одного боку – до схвалення і розуміння, а з іншого – скептицизму і недовіри.
Сьогодні в американських школах мої “м’які годинники” показують, як пророчий вислів плинності часу – неподільності часу і простору. Швидкість подорожі в наш час (космічні польоти) підтверджує цю віру. Час не застиглий, він плинний».
Ще одним відомим митцем-ювеліром є Пабло Пікассо. Ювелірні прикраси Пікассо мають прямий зв’язок з його роботами: бики та міфологічні фігури прослідковуються на срібних блюдах та брошках.
Для втілення у життя своїх ювелірних задумів Пікассо звернувся до паризького ювеліра Франсуа Гюго, онука Віктора Гюго. Зокрема, Гюго та Пікассо працювали разом над створення тарілок за ескізами Пікассо. Одне з цих блюд, вартість якого складає 85 тис. доларів. було викрадено у 2014 році на виставці у Маямі.
За словами Гюго, Пікассо перший хто створював такі великі об’єкти зі срібла. Більшість ювелірних витворів Пікассо подарував своїй коханій Дорі Маар.
Ще однією відомою володаркою прикрас Пікассо стала Фріда Кало, яка полюбляла авангардні прикраси зі срібла. Відомі срібні сережки у вигляді долонь, які зображені також і на одному з автопортретів Фріди – дарунок Пабло Пікассо.
На аукціоні 2014 року у Бостоні було продано три ювелірних вироби Пабло Пікассо на суму 386 тис. доларів. Одним з лотів була підвіска із зображенням профілю хлопчика, сина Пікассо, під назвою «Клод».
Однак, не всі у захваті від ювелірних робіт за ескізами Пікассо. Глорія Ліберман, що займається ювелірним відділом на аукціонах у Бостоні висловила думку щодо витворів, які були подаровані Дорі Маар:
«Не вважаю Пікассо ювеліром. Його робота з Гюго обмежувалася лише невеликими елементами, залученими в великих прикрасах, але при цьому виконаних іншими. Прикраси Маар звучать якось однаково, зате вони більш особисті. Думаю, саме індивідуальність зацікавить колекціонерів, вічно шукають щось ексклюзивне».
Франсуа Гюго співпрацював з багатьма художниками, створюючи за їх ескізами незвичайні прикраси: Жан Кокто, Макс Ернст та Пабло Пікассо – лише невелика частина митців, що співпрацювали з ювеліром.
Гюго був добре знайомий з сюрреалістами, зокрема, і з Сальвадором Далі. У нього замовляли ґудзики й відомі будинки моди: Worth, Dior, Chanel, Jacques Fath, Rochas, Hermès, Bruyère, Schiaparelli, Lucien Lelong, Paquin, Balmain, Piguet і Lanvin.
У 1956 році Макс Ернст створив модель ювелірної прикраси з пластиліну та звернувся до Франсуа Гюго аби відлити виріб з металу. Як і в ювелірних прикрасах Пікассо, в роботах Ернста також прослідковується зв’язок між ювелірними та живописними витворами: подібні образи та сюжети.
Завдячуючи сміливості митців, що втілюють свої ідеї не лише у звичній для них формі, але й перебувають у постійних пошуках нових засобів виразності, світ має можливість бачити нові, унікальні витвори. Синтез ювелірного мистецтва та образотворчого створює нові форми, не завжди функціональні, проте, беззаперечно гідні звання шедеврів.
Автор: Анна Збаражська
