В понеділок, 19 серпня, Київ з офіційним візитом відвідав прем’єр-міністр Держави Ізраїль Беньямін Нетаньягу. Рекордсмен з терміну роботи прем’єром Ізраїлю, який займає цей пост сумарно більше 13 років (1996 – 1999 роки, 2009 – наш час), не був в Україні 20 років. Ізраїльський прем’єр став першим політиком високого рівня, якого прийняв в Україні Володимир Зеленський. Чому Нетаньягу приїхав до Києва саме зараз і чим закінчилась його зустріч з президентом України?
Перші ж хвилини перебування Нетаньягу на українській землі почалися зі скандалу. Відеокамери зняли момент зустрічі українською стороною ізраїльського прем’єра та його дружини Сари Нетаньягу біля трапу літака з хлібом-сіллю. Беньямін Нетаньягу відламав шматочок короваю, скуштувавши його, і передав скибку своїй дружині, яка, як можна побачити на відео, викинула його на землю. Відео швидко поширилося мережею. Інцидент набув розголосу. Ввечері з’явилося відео-звернення Беньяміна Нетаньягу, який сказав, що його дружина ніяким чином не хотіла образити український народ та його традиції, більш того, вона, мовляв, спеціально вбралася в кольори українського прапору. Ані слова про те, чому Сара Нетаньягу викинула хліб на підлогу, лише взявши його до рук, прем’єр-міністр Ізраїлю не сказав. Однією з основних версій, яка поширилася мережею, була та, що Сара Нетаньягу дотримується кашруту (система релігійних іудейських приписів про дозволену та недозволену до вживання їжу, а також правила приготування тих чи інших продуктів). Не будучи впевненою, що цей коровай приготовано згідно з дотриманням всіх необхідних правил кашруту, вона вирішила його не їсти. Інше питання, що, можливо, в такому випадку, Сара Нетаньягу могла б забрати цей шматочок хлібу з собою в машину, залишивши там і не викидати його на землю.
Проте, як нам стало відомо від ізраїльтян, які уважно слідкують за політичними подіями в своїй державі, та, зокрема, за діяльністю Беньяміна Нетаньягу, Сара Нетаньягу не дотримується жорстких релігійних ортодоксальних обмежень в харчуванні. Причина такої поведінки залишається невідомою.
Зустріч між Володимиром Зеленським та Беньяміном Нетаньягу пройшла у досить вузькому колі. Було підписано ряд документів. Основними стали договори про економічну співпрацю: спільні проекти в аграрному секторі, співпраця патентних відомств Ізраїлю та України, обмін досвідом та спеціалістами в сфері високих технологій і збільшення ізраїльських інвестицій в українську IT-сферу. Також дві країни підписали договір про сприяння вивченню івриту в українських навчальних закладах, а української мови – в ізраїльських.
Слід відмітити, що останнє викликало бурхливу реакцію деяких російськомовних громадян Ізраїлю, які коментували цю новину приблизно так: «чому за бюджетні гроші ізраїльські учні та студенти мають вчити діалект російської мови?». Показовим є той факт, що велика частина так званої «російської вулиці» (євреї, які переїхали до Ізраїлю переважно в 1980 – 1990 роки, і частина з яких стоїть на антиукраїнських, проросійських позиціях) за десятки років життя в Ізраїлі ігнорує вивчення івриту. Для цих громадян існують російськомовні телеканали та газети, інколи окремі райони в містах та, навіть, політична партія Авігдора Лібермана, яка орієнтується в своїй програмі на російськомовних вихідців з пострадянського простору.
Окрім цього, Володимир Зеленський заявив, що очікується ратифікація ізраїльським парламентом договору про вільну торгівлю між двома країнами. Щоправда, це відбудеться не раніше жовтня, адже наразі в Ізраїлі триває передвиборча кампанія. Парламент 21-го скликання, який було обрано в квітні цього року, було розпущено вже за місяць після початку його роботи. Ізраїльські парламентарі не змогли сформувати коаліцію. Наступні вибори мають відбутись 17-го вересня.
Також президент України багато говорив про приклад ізраїльської армії та Держави Ізраїль по захисту своїх кордонів для України і запрошував ізраїльських бізнесменів та корпорації до приходу на український ринок. Беньяміна Нетаньягу Володимир Зеленський назвав надійним партнером та другом України.
Згадав український президент і про те, що Ізраїль до сих пір не визнав Голодомор геноцидом українського народу. Володимир Зеленський закликав Беньяміна Нетаньягу визнати спланований характер голоду в Україні 1930-их років. Нагадаємо, що Ізраїль також не визнає і геноцид вірмен 1915 року. В прагматичній площині ці невизнання пов’язані з небажанням Ізраїлю псувати стосунки з Росією, якщо мова йде про Голодомор, і з Туреччиною, якщо мова йде про геноцид вірмен.
У вищезгаданому відео-зверненні Нетаньягу про «хлібний» інцидент він, зокрема, згадав, що на його зустрічі з Зеленським мова йшла і про появу українського представництва в Єрусалимі. Як виявилось пізніше, в розмові голів держав про це взагалі не йшлося. Варто зазначити, що багато років Україна в ООН голосувала не в підтримку Ізраїлю в питанні спірних територій, в тому числі й Східного Єрусалима, який палестинці вважають анексованим ізраїльтянами в ході Шестиденної війни 1967 року, а також в питанні визнання Голанських висот територією Ізраїлю. Можлива поява українського представництва в Єрусалимі, ба навіть переніс туди українського посольства з Тель-Авіва, буде означати зміну курсу України в питанні палестино-ізраїльського конфлікту, що, безумовно, негативно відобразиться як на арабо-українських стосунках, так і на сприйнятті Заходом питання анексії Росією Криму та військової інтервенції росіян на Сході України. Східний Єрусалим багатьма країнами вважається анексованою Ізраїлем територією так само, як і Крим анексованим Росією. Це питання вимагає неабияких обережних рішень та виважених дипломатичних кроків.
Ті питання, які обговорювали Зеленський та Нетаньягу за зачиненими дверима, та суть яких не стала доступні ЗМІ, є найважливішим та найцікавішим в усій зустрічі. Ряд ізраїльських політичних аналітиків вважають, що лідери двох країн, зокрема, обговорювали можливість залучення Беньяміна Нетаньягу до переговорного процесу між Україною та Росією. Прем’єр-міністр Ізраїлю знаходиться в особливій політичній позиції – він має хороші стосунки як з президентом США Дональдом Трампом, який за свого президентства провадить ледь не наймасштабнішу проізраїльську політику в історії країни, так і з президентом РФ Володимиром Путіним. При чому Нетаньягу вдається дружити з Путіним не дивлячись на те, що той підтримує асадівський режим в Сирії, який, в свою чергу, є надзвичайно ворожим до Ізраїлю. Те саме відбувається і з відносинами між Москвою та Тегераном – Іран прийнято вважати головним ворогом сучасного Ізраїлю (враховуючи військовий, політичний та економічний стани Сирії останніх років, це твердження є не беззмістовним). Можливо, Володимир Зеленський бачить в Нетаньягу ту частину пазла, яку не мав в своєму арсеналі Петро Порошенко. Саме цим і може бути пояснено бажання Зеленського першим прийняти в Києві прем’єра Ізраїлю, а Нетаньягу – приїхати до України вперше за 20 років. Економічні та культурні домовленості, ба, навіть, можливі переговори з приводу збільшення військових поставок з Ізраїлю можуть виявитись лише формальним приводом для зустрічі між Зеленським та Нетаньягу. Особливо враховуючи, що Нетаньягу приїхав до Києва в розпал передвиборчої кампанії в Ізраїлі, і деякі з оголошених договорів між Україною та Ізраїлем мають всі шанси стати не особливо популярними в його країні, що може негативно вплинути на рейтинг Нетаньягу та його партії «Лікуд».
Можливо, Нетаньягу намагався отримати політичні дивіденди перед парламентськими виборами у вигляді договору про пенсійне забезпечення вихідців з України, яке, проте, підписано не було. Також цей візит міг плануватись ізраїльським прем’єром, як певний сигнал Володимиру Путіну, мовляв, якщо наші переговори по питанням безпеки на Близькому Сході зайдуть в глухий кут, я можу підтримати Україну: як в політичному, так і в економічному та військовому плані. В Кремлі цей хід, безумовно, зрозуміли.
Окремо слід зазначити, що налагодження стосунків між Україною та Ізраїлем є вкрай невигідним для Росії. Пропагандистські російські ЗМІ одразу ж наштампували ряд матеріалів про те, що в Україні при владі неонацистські антисемітські сили. Можливо, слід чекати на певні провокації, організовані Москвою з метою дестабілізувати діалог між Україною та Ізраїлем. Дозволити Україні отримати можливе економічне та військове зростання від дружби з Ізраїлем Путін ніяк не може.
Що Україна могла запропонувати Нетаньягу в обмін на посередництво в переговорах та яку лінію в цих перемовинах міг би вести ізраїльських прем’єр? Питання, на які наразі очевидної відповіді немає. Можна лише припустити, що Зеленський пообіцяв Нетаньягу зміну вектору голосування України на міжнародній арені по питанню палестино-ізраїльського конфлікту. Залишається дочекатися вересневих парламентських виборів в Ізраїлі, в результаті яких, ймовірніше за все, Беньямін Нетаньягу продовжить своє рекордне перебування на посаді прем’єр-міністра, що дозволить Володимиру Зеленському розраховувати на втілення їхніх таємних домовленостей в життя. Якими б вони там не були.
Автор: Валентин Дзюбенко
