Гіпнотичний індастріал, апокаліптичний неофолк, ностальгійний панк й експериментальний дум-джаз — грудень уже минулого року подарував нам безліч темних казок, вартих прослуховування. Поспішаємо перерахувати наш черговий безсовісно суб’єктивний топ із найкращих музичних релізів, які ви, можливо, не встигли оцінити.
Tor Lundvall – Beautiful Illusions
Новий альбом ембієнт/дрім-поп проекту Тора Лундволла скидається на ідеальну ілюстрацію виходу зі сновидського стану після святкових вихідних: такий самий меланхолійний тон і повна дезорієнтація в часі. Кажуть, що натхнення для створення свого 14-го альбому музикант черпав із образу людини, що сидить у соборі та дивиться на вітражі, що грають новими барвами на сонці. Спершу альбом мав бути повністю інструментальним, проте ці «потойбічні» голоси лише підкреслюють оніризм його музики. І щоб ви зовсім не забували про актуальність (тм) автор підкреслює, що лірика альбому обертається довкола «сумнівів, тривоги і навіть похмурих фантазій, до яких розум звертається під час ізоляції, розлуки та відстані».
Sexual Purity – Suffer | Hope
Новий альбом став експериментальним для Анастасії та Олексія, котрі влітку 2021-го прийняли рішення поїхати на Схід України, аби на власні очі побачити, як триває життя у розореному війною регіоні, та відчути те, як зміна оточення вплине на їх музичну творчість. В результаті проведені півроку на Луганщині принесли проекту дуже холодний та тягучий синт-реліз, що розповідає про апатію та страждання, де немає місця повноцінному почуттю щастя, проте все ще жевріє надія на відродження, звідки й подвійна назва платівки.
Paradox Obscur – Voxiter
Якщо зима у вашому місті не нагадує світлини з казково-сніжних Карпат, вмикайте новий EP від Paradox Obscur. Coldwave реліз від грецького дуету радує хоча б тим, що ці три композиції не увійшли до нового альбому, запланованого в 2022. З очевидних мінусів міні-альбому – тут майже немає голосу Kriistal Ann, за що найбільше проект любимо ми.
Mütterlein – Bring Down The Flags
Маріон Леклерк повернулася через п’ять років після випуску альбому Orphans Of The Black Sun — збірки запеклих жіночих гімнів Чорному Сонцю, де виразно відчувався вплив Nico та Діаманди Галас. Bring Down the Flags транслює атмосферу тривоги та глибокої печалі, що створюється за рахунок гіпнотичного музичного полотна на межі індастріалу, пост-панку та блек-металу. Маріон занурює нас у сюрреалістичний темний кошмар, що починається сходженням в особисте пекло в The Descent, знайомить із привидами в A Mass for It, проводить через хаос насильства та гніву, аби закінчити неоднозначним катарсисом у Requiem.
Blanche Biau – Maraudé
Дебютний альбом швейцарської виконавиці, який стилістично дрефує між колдвейвом і шугейзом. Її ніжний голос найкраще звучить у мрійливому дрім-поп звучанні. В описі релізу авторка писала, що надихалася пост-панком 80-их і хоча в своєму виконанні вона відходить від жанрових рамок, у її музики все одно лишається ностальгічно-солодкий післясмак.
Rose Rovine E Amanti – Sogni visioni e premonizioni
Ви могли пропустити той факт, що італійці з Rose Rovine e Amanti випустили п’ятий альбом Sogni visioni e premonizioni й стверджують, що їх «видіння та передчуття» були натхненні твором В. С. Соловйова «Коротка повість про Антихриста», який, на хвилиночку, входить у «Три розмови про війну, прогрес і кінець всесвітньої історії» (це вам затравочка, аби одразу вловити вайб при прослуховуванні — й так очевидний для неофолка, але все-таки). Романтичні треки з середньовічними мотивами та апокаліптичними відсилками розповідають ту саму історію, що не втратила сенсу за час існування жанру: про небезпеку глобалізму та відсутність істин. Вавилонська вежа на обкладинці — на додаток до всього іншого.
Stridulum – Soothing Tales Of Escapism
«dirty penance and severe salvation»
(автохарактеристика музики, з інтерв’ю гурту)
У вигадані перегони за звання найвродливішої вокалістки колдвейву вривається Маріта Володіна з польського дуету Stridulum (і цього місяця ми точно готові віддати їй усі почесті, особливо послухавши її вокал). Це перший лонгплей дуету, випущений на паризькому лейблі Manic Depression Records. Головна особливість їх музики – це контраст між «холодною» електронною музикою та «гарячим» емоційним вокалом. Вся лірика та вокал писалися вже на музичну партитуру, а отже їх можна сприймати також як рефлексію на музичний твір.
SMURNO – Море дерев
Зустрічайте новий сингл від київського тріо SMURNO. З ким тільки не порівнювали їхню музику – пост-панк та лоуфай комусь (чомусь) нагадують класичний готик-рок на кшталт Bauhaus або Sisters of Mercy, а для когось гурт стоїть в одному ряду із Цоєм та Кино. Так чи інакше, трек «Море дерев» вартий прослуховування й відмінно впишеться у ваш плейлист, якщо ви стежите за так званою «новою хвилею» пост-панку. Тут усе на місці: поетичний український текст про безнадійне кохання, ритмічні гітари та брудне, але таке затишне ретро-звучання.
Rosegarden Funeral Party – In the Wake of Fire
What matters most is how well you walk through the fire
Всі критики в один голос кажуть, що це найсильніший реліз готик-рок проекту. Тому ми не могли пройти повз і включили новий альбом у цю добірку. Драматизм вокалу Лі Лейн доведений до максимуму, як і емоційне напруження під час прослуховування. Не легка прогулянка, проте щільна музична авантюра. Самі композиції можуть здатися гламурними готичними гімнами або екстравагантними закликанням у порожнечу зі звичною вже (для екстравертів) тугою за доковідним світом.
Leonora Post Punk – Polvo
Колектив із північної Мексики гордо вносить назву жанру, в якому грає, у назву проекту, яка відсилає, крім іншого, до єдиної опери Бетховена. Що ж, достатньо смілива заява, що витримує іронічний підтекст, хоч б тому, що музика у них виходить дуже непогана. Новий реліз настільки ж мінімалістичний і похмурий, як і їхня попередня творчість. Пульсуючі танцювальні баси та емоційний вокал відсилають нас до заяложених, але таких улюблених 80-х. Маленьке попередження: якщо раптом ви очікуєте від готики та пост-панку чогось екстраординарного, залиште сумних мексиканців прихильникам класики.
Brighter Death Now – All Too Bad – Bad To All
Після семи років мовчання Роджер Карманік випустив новий альбом: всім фанатам дез індастріал/нойз/дарк ембієнт шикуватись для прослуховування! Той самий нігілізм, людиноненависництво і холод півночі від засновника лейблу Cold Meat Industry. Ідеально для тих, кого вже остаточно задовбали розмови про свята, ковіди та взагалі занадто людське. Дез індастріал радив уникати соціальних контактів і більше перебувати на свіжому повітрі ще до того, як це стало мейнстрімом.
Home Front – Think Of The Lie
Один із найбільш ностальгічних і разом з тим бадьорих релізів місяця. Що вийде, якщо поєднати вплив The Cure і Гері Ньюмана з панківським запалом і кінематографічною атмосферою, яка відправить назад на три-чотири десятиліття? Home Front із цим завданням впоралися й створили для вас щось зовсім необов’язкове, але дуже світле й заряджене на молодість та нерозсудливість.
NORTHERN – Cabin Fever
Сім композицій нового альбому переродженого Cold Northern Vengeance як сім кроків у безумство. Назва альбому (тобто кабінна лихоманка) відсилає до однойменного психічного розладу на тлі тривалого перебування ізольованих груп осіб в обмеженому просторі, що призводить до неконтрольованих спалахів агресії та насилля. Сама ж музика закликає тікати з душних приміщень у ліси та гори, запасатися патронами, зброєю, бурбоном, і чекати на поклик чорного вітру – все в найкращих традиціях жанру.
The Midnight Ensemble – Songs of Sex and Death
Трохи зловісний реліз від The Midnight Ensemble — експериментальний темний джаз, куди також тягне додати приставку doom або noir. Для прослуховування альбому рекомендується гарний тютюн і багата уява, щоб у голові проносилися кадри зі старих фільмів із фатальними красунями та небезпечними сюжетними твістами. Фантазія мільйонів чоловіків із середини минулого століття в особі Рити Гейворт на обкладинці додається.
Vainoras and the altar of the drill – Let go, keep going
На десерт залишимо ще один дум-джаз реліз від австралійського гурту Vainoras and the altar of the drill. М’який нуарний ембієнт із супроводом самотнього саксофона складуть вам компанію у найважчий і найхолодніший вечір. Ті самі треки, під які хочеться сидіти з кимось у дальньому кутку засніженого бару та багатозначно мовчати.
Автори: Анна Врядник, Анастасія Капралова
