У всіх буває депресивний настрій, навіть у невгамовних оптимістів. Дуже часто на стику проблем народжується байдужість та ненависть до себе, своїх вчинків, минулого. Інколи дуже хочеться закритися дома, заховатися під ковдру і не виходити на вулицю цілий місяць. У такі моменти наростає бажання своєрідного філософствування, роздуми про свою так звану екзистенційну кризу. Можна казати, що ми такі дуже розумні та навченні життям і записати у блокнотик багато розумних слів, але все ж, хочеться щось віднайти, підібрати якийсь жмут сухого і гіркого листя тютюну, що дуже схоже на книгу. Після прочитання якої стане ще гірше, але саме такий стан може щось відкрити, чого так не вистачає саме в цей момент, коли так сумно і апатично. Часом мені стає все складніше читати художню літературу, не можу сказати чому саме так, але вже так склалося. У випадку, коли такі стани надходили до мене в гості раніше, в руки бралися твори Жан-Поль Сартра, Альбера Камю, Луї Фердинана Селіна, Кнута Гамсуна, Пітера Хьога. Але з часом мозок прагнув чогось більш глибокого, можна навіть сказати філософського. Так до мене у свій час прийшов найсумніший мислитель, твори якого мені доводилося читати, і це був Еміль Чоран. Наршеті в Україні почали видавати переклади філософів-маргіналів. «Допінґ духу» – таку назву має збірка вибраних есеїв румунського філософа, що другу половину життя провів у Франції, Еміля Чорана. Напевно, останній із філософів-нігілістів та скептиків Старого Світу. Його естафету перейняли американець Томас Ліготті та південно-африканський філософ Девід Бенетар. Чоран один із найкращих європейських есеїстів ХХ століття, він подолав дуже бурхливу еволюцію своїх поглядів, від помірної ідеології румунського націоналізму. Він був учасником ультраправої політичної румунської партії «Залізна гвардія» до тотального скептецизму та нігілізму в своїх поглядах, щодо майбутнього Європи та взагалі людського виду Людини розумної.
Письмо Еміля Чорана було контраверсійним та дуже суперечливим. Він одразу привернув увагу французьких та світових інтелектуалів. Чимало з них продовжували спроби звинуватити його в антисемітизмі, але ці спроби повернулися невдачею. Творчість мислителя ділиться на два періоди: румунський та французький. Слава до Чорана прийшла в період 60-х років. В часи студентських заворушень. Він був знаковою людиною для тих хто вирішив бунтувати проти ілюзії влади та нав’язливої новітньої ідеології життя. Переклад українською мовою деяких праць Чорана є своєрідним і знаковим явищем. Українське суспільство підійшло до того моменту, що йому якраз і не вистачає здорового та нищівного скептицизму щодо сучасного суспільства в нашій державі.
Що відкриває для читача Чоран у своїх творах. В одній статті доводилося зустрічати, що це монотонне бубніння над однією проблемою у всіх його працях, що все погано і ніколи краще не буде. Цікаво, український читач сприйматиме видання книги «Допінг духу» так само? Думаю, що так, адже маргінальний мислитель і залишається відстороненим мислителем, не зважаючи на всю його унікальність та відкритість. Складно оцінювати того, хто дивиться з іншого боку відчаю, де знаходиться місце для вільної людини. Варто відзначити майстерний переклад Ірини Славінської, який цілком відображає основи поглядів мислителя у порівнянні з оригіналом. Звісно, шкода, що український читач може ознайомитися лише із вибраними есеями Чорана, але сподіваюся, що це не завадить розгортанню цікавості до творчості румунсько-французького філософа.
Пропоноване видання містить есеї з книг «Трактат про розпад» (1949), «Спокуса існування» (1956), «Історія та утопія» (1960), «Зізнання і прокляття» (1987), що були перекладені на інші мови за життя Чорана. Книгу починається передмовою «Слово про Чорана» письменника Анатолія Дністрового. Крім того, видання містить ґрунтовну біографію життя, творчості й доби мислителя.
Видавництво «Грані-Т» зберегло непорозуміння – подвійного написання прізвища автора (Сьоран та Еміль Чоран), оскільки було прийнято підтримати дискусію навколо життя та періодів у житті Чорана. Також варто додати, що видавництво «Грані-Т» це дитяче видавництво з орієнтацією на казки. Тому варто задуматися, кому насправді більше болить і хто турбується про інтелектуальне здоров’я нації. Переклад есе Чорана зробила літературознавець, перекладач, літературний оглядач Ірина Славінська.
Автор: Віталій Щепанський
