Перший місяць літа промайнув дуже швидко, а це означає, що потрібно озирнутися та згадати кращі музичні релізи червня 2020 року. У цій підбірці на вас чекає бельгійський авангардний джаз, англійський дум-метал, американський психоделічний серф-рок із тайським та іспанським впливом, український серф-рок, грецький психоделік прог-метал, сладж кавери на Nirvana, польський експериментальний спейс-рок/неофолк, бразильська електроніка, англійський блек-метал та багато іншого. Не забувайте радити свої улюблені релізи місяця, що минув, у коментарях.
Neptunian Maximalism — Éons
Якщо ви спитаєте: «який один альбом з усього цього списку обов’язково варто послухати, не дивлячись ні на що?», — відповідь буде однозначною — цей. Написати про нього можна було б дуже багато, але, не прослухавши платівку, це читання буде абсолютно непотрібним. А от коли ви послухаєте, то й читати кволі спроби описати цей прекрасний звуковий шторм, це полотно звуків, карнавал стилів та експериментів, буде вже зайвим. Єдине, що варто сказати: такої різноманітності стилів на одному релізі варто пошукати. Авангардний джаз та метал, дрон, трайбл, психоделіка, етно, фрі-джаз, прогресив і ще купа іншого. Іноді здається, що це якась безкінечна імпровізація, але вивірена та розрахована до секунди. Бельгійський квартет Neptunian Maximalism робить справжні чудеса. Альбом вийшов на італійському лейблі «I, Voidhanger Records», за яким ми радимо вам слідкувати — він видає чимало дуже цікавої музики. І так, не лякайтесь, альбом «Éons» складається з трьох частин і триває більше двох годин. Виділіть цей час і зануртеся у цю без перебільшення магічну музику.
Atavist — III: Absolution
Манчестерський квартет Atavist випустив новий реліз —третій повноформатний альбом, який отримав назву «III: Absolution». Колектив 12 років не випускав ніякого нового матеріалу й фактичного знаходився у глибокій сплячці (учасники Atavist грають і в інших колективах — наприклад, гітарист Кріс Нотон відомий по участі в групі Winterfylleth). Після тривалої творчої відпустки група повернулася із досить цікавим альбомом, виконаним у жанрі дез/дум-метал. Чотири треки загальною тривалістю близько однієї години з усіма характерними для жанру особливостями. Повільні, важкі рифи, доповнюються на цьому альбомі несподіваними, але дуже влучними пасажами віолончелі. За настроєм та звучанням реліз не дуже літній, але щойно в Україну знову прийдуть літні дощі, вмикайте цей альбом британського колективу та насолоджуйтесь.
Khruangbin — Mordechai
По-справжньому літнім альбомом можна назвати нову, третю повноформатну платівку х’юстонського тріо Khruangbin. Жанрово творчість групи записують до психоделічного фанку, блюзу, серф-року. Колектив надихається, зокрема, тайським фанком 1960-их років (назва гурту з тайської мови перекладається як «аероплан»). Присутні у музиці гурту й елементи соулу, дабу, іспанської та близькосхідної музики. Десять легких, сонячних треків, переносять одразу в різні частини світу та різні часи. Хороший альбом, який сподобається любителям вищеназваних стилів. Якщо ви шукаєте саундтрек для пляжних вечірок або подорожей автомобілем, кілька пісень з «Mordechai» на ньому мають бути обов’язково.
Amphibian Man — Isolation Songs
Продовжуючи тему серф-року, не можемо не згадати про новий альбом київського музиканта Івана Семещенка, більше відомого як Amphibian Man, який вийшов у перший день літа. А коли ще з’являтись такій музиці? One-man project Івана налічує вже чимало різноманітних концептуальних релізів: серед них можна знайти присвячені «Апокаліпсису сьогодні», першому сезону «Справжнього детектива», вавилонській та давньогрецькій міфологіям, стародавньому Єгипту, американському півдню. Новий реліз став своєрідною збіркою попереднього доробку музиканта, з якого можна почати знайомство з творчістю людини-амфібії. Дев’ять інструментальних композицій, складених та зіграних у кращих традиціях жанру. Чудовий проект, який знають далеко за межами України.
Hail Spirit Noir — Eden In Reverse
Четвертий повноформатник грецької команди Hail Spirit Noir вийшов 19 червня. Після чотирирічної перерви група повернулася з цікавим та потужним релізом «Eden In Reverse». Прес-реліз говорить, що Hail Spirit Noir грає психоделік прог-метал, а платівка буде цікава фанатам Ulver та Oranssi Pazuzu (котрі на сьогоднішній момент записали один із кращих альбомів 2020 року). На перших альбомах гурту було чимало елементів блек-металу, проте, на цей раз, їх відчутно менше, альбом більше «легкий» по звучанню та проговий по структурі й настрою. Концептуально він представляє історію Едему з «сюрреалістичної, дарвіністської точки зору».
Hum — Inlet
Динозаври американської альтернативної сцени, котрі від свого заснування у 1989 році безліч разів призупиняли свою діяльність, випустили новий, перший за 22 роки альбом. Гурт свого часу був досить помітний та впливовий у США (наприклад, ними надихались ранні Deftones), проте якогось культового статусу серед широкої аудиторії вони не отримали. Альбом «Inlet» писали три роки. Вийшов досить звичний для колективу мікс альтернативного року та шугейзу. Непоганий альбом, який не є вершиною жанру, але вправно грає на ностальгії та емоційних прив’язках до музики 90-00 років.
Thou — Blessings of the Highest Order
Продовжуємо тему музики з 90-их. Американська сладж/дум-метал команда Thou випустила альбом, який повністю складається з каверів на пісні гурту Nirvana. Своєрідний триб’ют альбом, компіляція з 16-ти каверів, записаних у різні часи, данина та вираження вдячності одному з музичних орієнтирів та натхнень для Thou. Цікаве переосмислення творчості абердинського тріо, з притаманними для Thou прийомами та звучанням. Наприклад, «Where Did You Sleep Last Night», яка відома переважно в акустичному виконанні Nirvana, на цій платівці перетворюється на восьми хвилинну сладжову баладу. Nirvana у такому звучанні звучить так само, як і в оригінальних версіях: дуже потужно та дуже круто.
Vysoké Čelo — Űrkutatás
Варшавський психоделік спейс-рок/пост-рок квартет видав новий альбом. Проект починався у 2014 році як дует, а на сьогоднішній день розрісся до чотирьох учасників. Окрім вищезгаданих стилів, на альбомі є і ембієнт, і цікава електроніка, і абстрактні вокальні пасажі, і, навіть, щось досить схоже на неофолк. В результаті маємо нестандартний експериментальний реліз, який може сподобатись любителям досить різних жанрів музики. Радимо звернути увагу також і на минулі роботи цього польського колективу.
Cadu Tenório — Monument for Nothing
Незвичні релізи та цікаві експерименти у нашій підбірці не обмежуються поляками Vysoké Čelo. Бразильський електронний музикант Cadu Tenório видав новий альбом, який обов’язково потрібно послухати всім любителям експериментальної електроніки. Серед тих, хто вплинув на бразильця, зокрема: Throbbing Gristle, Stockhausen, Masonna. У дискографії хлопця вже є чимало нойзових релізів. Нова платівка — це радше не нойз, і тим більше не power electronics, а спроба поєднати нойз із більш конвенційною та мелодійною електронною музикою та ембієнтом. Якщо вам цікаві подібні експерименти, обов’язково спробуйте новий альбом Cadu Tenório. Ну і любителі Г.Ф. Лавкрафта, звісно, помітять привітання від музиканта.
Ulthar — Providence
Продовжимо лавкрафтівську тему. Блек/дез-метал тріо Ulthar зі штату Пенсильванія, США, випустило свій другий альбом під назвою «Providence». Як бачимо, і назва гурту, і назва альбому пов’язані з творчістю Г.Ф. Лавкрафта. Музика колективу саундтреком для читання творів американського письменника навряд підійде, але це аніскільки не робить її гіршою. Технічний дез-метал з блековими та думовими елементами, різноманітними гітарними рифами та класним мастерингом. Почитайте оповідання Лавкрафта «Коти Ултара», а вже потім увімкніть новий альбом Ulthar. Хороший вечір вам гарантовано.
16 — Dream Squasher
Новий реліз каліфорнійського сладжкор квартету 16, вже восьмий у їхній дискографії. На ранніх етапах існування на творчість колективу впливали такі відомі групи як 7 Seconds, Bad Brains, Metallica. Нині 16 змогли сформувати досить автентичний стиль та характерне звучання. Уявіть, що на одному релізі змішали сладж від Neurosis та хардкор від його кращих представників. А краще просто вмикайте «Dream Squasher».
Kryptograf — Kryptograf
Дуже класний дебютний реліз від норвежців Kryptograf. Надихалися хлопці музикою 1960-1970-их років, що відчувається з першої ж композиції. Рифи а-ля Black Sabbath, гітарні ефекти родом з тих же часів, характерний вокал, кілька хвилинні психоделічні гітарні соло. Візуальне оформлення альбому теж натякає. При всіх цих явних посиланнях, на релізі відчувається власне прочитання колективом спадку тієї епохи.
BoneHawk — Iron Mountain
Дещо схожим на реліз Kryptograf є новий альбом американців BoneHawk. Щоправда, тут більше стоунер-року з вкрапленнями металу. Все, що потрібно для хорошої платівки в цьому жанрі, на «Iron Mountain» є в повному обсязі. Важко сказати, наскільки багато нового можна зробити у цьому напрямку музики, і чи можна взагалі, але BoneHawk роблять все по канонам.
Axis of Light — Axis of Light
Дебютний альбом манчестерського блек-метал дуету Axis of Light являє собою 7 треків, зіграних в піджанрі «raw black metal». Швидкі, брудні та напрочуд мелодійні композиції. Колектив існує з 2011 року, але раніше видавали лише EP, спліти та демо-записи.
Owen — The Avalanche
Любителі спокійного, меланхолійного інді-року, зверніть увагу на реліз чиказького музиканта Майка Кінселла, який творить під ім’ям Owen. Кінселл відомий передусім як лідер відомого гурту American Football, який в кінці 1990-их років був дуже впливовим музичним явищем у США та світі (також він грав у гурті Cap’n Jazz). Це вже десятий сольний реліз Кінселла під вивіскою Owen. Нічого нового та неймовірного на «The Avalanche» ви не почуєте, але це справді якісний та хороший інді альбом, який місцями навіть нагадує сольні платівки Морріссі.
Gia Margaret — Mia Gargaret
Ще один реліз з Чікаго. Мультиінструменталіст та сінгер-сонграйтер Гіа Маргарет записала цей переважно інструментальний ембієнтовий альбом, коли захворіла й не могла співати близько півроку. Тур співачки було скасовано, і створення цих композицій стало для неї своєрідною терапією. «Мені хотілося зробити щось таке, що звучало б обнадійливо, що трохи іронічно, бо я відчувала себе по суті безнадійною протягом усього процесу. Я займалась музикою, щоб заспокоїти себе сама. Я вмикала синтезаторні лупи, коли я ходила по своїй квартирі, формуючи власний щоденний саундтрек. Мені хотілося зафіксувати відчуття справді дивного часу в моєму житті, хоча я й хотіла би забути його взагалі. Цей процес допоміг мені зрозуміти щось про себе, і, сподіваюся, він може допомогти і іншим», — говорить про створення цього альбому сама Гіа.
Автор: Валентин Дзюбенко
