Карантин – прекрасний час надолужити прогалини в літературі, кіно, музиці й, звісно, в серіалах. Десяті роки стали «золотою епохою» для телесеріалів, однак, ця епоха навряд чи б настала без телеканалу HBO, що робив революційні шоу ще з кінця дев’яностих. Саме тому ми обрали п’ять культових серіалів від цього американського телеканалу, які можна подивитись чи передивитись під час карантину.
Клан Сопрано (1999-2007, 6 сезонів, 86 епізодів)
Клан Сопрано – культовий серіал від американського каналу HBO, що розповідає історію кримінального боса Тоні Сопрано (Джеймс Гандольфіні), що веде свої справи в Нью-Джерсі, прикриваючись бізнесом по перевозці сміття. Тоні вимушений постійно балансувати між своїми двома сім’ями: реальною та кримінальної. І окрім цього, з першого ж епізоду головний герой починає ходити на сеанси до психотерапевта.
Девід Чейз – головний сценарист і шоураннер «Клана Сопрано» – створив блискучу формулу для успіху свого серіалу. Кримінальна драма, що переплітається з сімейною, і все це приправлене ще й рефлексіями головного героя – такого шоу на телебаченні ще не було.
«Сопрано» майже миттєво стали хітом HBO і підкорили серця і глядачів, і критиків. Серіал Чейза був по-справжньому дорослим, що видно не тільки в відвертих сценах сексу чи насилля, але в своїх темах – «Клан Сопрано» завжди чесний зі своїм глядачем і не тримає його за дурня. Шоу протрималось вісім років на екранах, і за цей час виграло купу нагород. Однак, «Клан Сопрано» може порадувати не тільки тематикою, але і іншими елементами шоу: в ньому живі і реалістичні діалоги, чудовий сценарій, якісна робота з саун треком, і, звісно, один з найкращих акторських складів в історії телебачення. Навіть другорядні ролі в «Сопрано» вражають: Стів Бушемі, Пітер Богданович, Джо Пантоліано. Перераховувати всі переваги «Клану Сопрано» можна досить довго, але краще просто сказати, що це «Хрещений батько» у світі серіалів.
P.S. До речі, перші чотири сезони «Клану Сопрано» є в неперевершеному перекладі студії TV+, тому якщо ви вирішите ознайомитись з серіалом – це непоганий варіант.
Дроти (2002-2008, 5 сезонів, 60 епізодів)
«The Wire» – ще один кримінальний серіал від HBO, що розповідає історію одного поліцейського відділу міста Балтімор, котрий спеціалізується на прослуховуванні. Найкраще описує серіал його шоураннер Девід Саймон: «[він] про американське місто і про те, як ми живемо разом. Він про вплив установ на життя особистості. Чи ти коп, чи докер, чи наркодиллер, або політик, суддя чи юрист – усі так чи інакше небезпечно зав’язані й повинні боротися з тими інституціями, яким служать».
«Дроти» виходили на телеекранах в той час, коли надзвичайно популярним був жанр процедурних поліцейських шоу, але серіал Девіда Саймона багато в чому був деконструкцією класичних процедуралів. На відміну від своїх конкурентів на кшталт «СSI» чи «Закону і порядку» в «Дротах» завжди існувала магістральна сюжетна лінія для окремого сезону, і кожен з них досліджував зовсім нову тему. Так в серіалі розглядаються різноманітні сфери життя міста Балтимор: наркоторгівля, система морських портів, управління містом та бюрократія, шкільна система та газетна журналістика.
З нагородами «Дротам» пощастило менше, ніж «Клану Сопрано», але з часом і критики, і глядачі визнали його одним із найкращих в історії. Таке визнання народилось не на пустому місці. Шоураннер Девід Саймон використовував майже документальний метод зйомки, і саме тому Балтимор в «The Wire» дійсно виглядає живим і дуже суперечливим містом з величезною кількістю проблем.
Однак реалістичність проявляється не тільки в декораціях, темах і проблемах, але і в самих героях. Саймон одразу ж відходить від формули «злочинці – погані, копи – хороші», і прописує дуже реалістичні характери для своїх героїв. Кожен з персонажів за п’ять сезонів встигає розкритись з різних сторін. В цьому, звісно, є і величезна заслуга акторського складу, але, на відміну від «Клану Сопрано», в «Дротах» більшість акторів були невідомі, проте це ніяк не впливає на якість серіалу.
«The Wire» – серіал для тих, хто любить хороші поліцейські драми, але втомився від нескінченних кліше, які часто бувають в цьому жанрі. Також це надзвичайно переконливий зріз епохи Америки нульових, коли технології ще були не настільки розвинені як зараз, а тому слідкувати за методами, які головні герої використовують, щоб прослуховувати злочинців, стає ще цікавіше.
Брати по зброї (2001, 10 епізодів)
Мінісеріал «Брати по зброї» про Другу світову війну, продюсерами якого виступили Стівен Спілберг та Том Генкс, розповідає історію бойового шляху роти «Easy» 2-го батальйону 506-го парашутно-десантного полку 101-ї повітряно-десантної дивізії США. «Band of brothers» охоплює такі події як Висадка в Нормандії, операцію «Маркет Гарден», Бастонську битву, кінець війни, і навіть показує події, що трапились вже після перемоги над нацистською Німеччиною. Окрім цього серіал заснований на реальних подіях і епізоди містять в собі спогади і коментарі реальних ветеранів війни.
В 2001 році «Брати по зброї» стали справжньою подією на телебаченні, оскільки це був надзвичайно дорогий серіал. Стівен Спілберг та Том Генкс вирішили розпочати роботу над ним після зйомок «Врятувати рядового Райана», і серіал насправді мало чим поступається художньому фільму 1997 року. Звісно, в ньому не було настільки масштабних і пропрацьованих сцен, як висадка на Омаха-біч, але в усьому іншому мінісеріал справді вражає, що і не дивно: його бюджет склав неймовірні для 2001 року 125 мільйонів доларів. В певних моментах «Брати» навіть виграють у «Райана», адже більший хронометраж дає змогу більше зануритись і вивчити характери головних героїв.
Серіал, завдяки більш довгому хронометражу і меншому рівню пафосу, яким пронизана стрічка Спілберга, навіть виграє. Чим далі ми спостерігаємо за простими солдатами, що відправились воювати через Атлантику, ти більше ми бачимо в них простих живих людей. Хтось з них відчайдушно намагається виконати свій обов’язок, хтось за всю війну так жодного разу і не вистрілить по ворогу, а хтось буде наживатись на війні.
Звісно, «Брати по зброї», як практично будь-який художній воєнний фільм чи серіал, не дають повного історичного екскурсу, і при бажанні знайти неточності можливо, але все ж таки їх в серіалі небагато, і вони не дуже ріжуть око. А от чим це шоу може порадувати, так це акторським складом (здається в HBO взагалі не допускали помилок на цьому полі) – спочатку всі герої здаються однаковими і відрізняти їх трохи важко, але чим далі по сюжету, тим більше кожен з них починає виділятись. Ще одним незначним, але приємним бонусом при перегляді «Братів» є той факт, що в мінісеріалі знялось багато молодих акторів, що в майбутньому стануть справжніми світовими зірками кіно: Майкл Фассбендер, Джеймс МакЕвой, Том Гарді, Саймон Пегг, Джиммі Феллон та багато інших. Також у 2010 році вийшов мінісеріал «Тихий океан», що розповідає схожу історію, але вже на тихоокеанському фронті, і хоча цей серіал є тематично пов’язаним з «Братами по зброї», він все ж виявився не настільки успішним і цілісним, як його попередник.
Дедвуд (2004-2006, 3 сезони, 36 епізодів)
«Дедвуд» – американський драматичний серіал з елементами вестерну, що розповідає історію однойменного містечка в Південній Дакоті за часів «золотої лихоманки» в горах Блек-Хіллс. Автором серіалу виступив ветеран американського телебачення Девід Мілч, котрий до цього працював над поліцейськими серіалами. З «Дедвудом» телеканал HBO продовжив досліджувати американську культуру та історію вже на Дикому Заході, не втрачаючи ключові елементи інших культових шоу.
Гіперреалізм, відверті сцени насилля та сексу, відсутність цензури (підраховано, що слово «fuck» в різних його варіаціях за три сезони було використано 2980 разів) – все це є в «Дедвуді», проте найбільше досягнення цього шоу полягає в іншому. Серіал Девіда Мілча відмовляється від романтизації Дикого Заходу, натомість віддаючи перевагу буденному життю мешканців цього містечка з нескінченними інтригами, підставами і беззаконням. Звісно, надзвичайно важливою для серіалу є і атмосфера. Оскільки шахтарське містечко Дедвуд в 1870-х знаходилось на індіанській території, закону як такого в місті не було. Основними джерелами прибутку були проституція, карти та добича золота. У зв’язку з цим багато сюжетів «Дедвуда» пов’язані з тим, що той чи інший штат намагався анексувати шахтарське поселення.
І все це блискуче передано в серіалі Девіда Мілча. Взагалі «Дедвуд» можна цілком серйозно вважати одним з першопрохідців в жанрі історичних серіалів «без купюр». Без цього серіалу навряд чи б HBO з’явились такі серіали як «Підпільна Імперія» чи «Гострі Картузи», адже саме «Дедвуд» довів, що історичний серіал може підкупати не тільки костюмами і сеттінгом, але і реалістичним зображенням персонажів.
Центральний конфлікт між шерифом Сетом Буллоком (Тімоті Оліфант) та власником борделю Елом Свеаргеном (Ієн МакШейн) – справжня перлина шоу, і немов є протистоянням за «душу» Америки. А окрім цього, серіал може порадувати появою Дикого Біла Хікока –одного з найвідоміших стрілків Дикого Заходу. Проте, в цього серіалу все ж є один мінус – він завершився, а вірніше став на паузу занадто рано. Після трьох сезонів роботи над серіалом Девід Мілч переключився на інше шоу (воно виявилось провальним), а «Дедвуд» так і залишився на паузі.
Лише через дванадцять років на телеекрани вийшла повнометражна стрічка «Дедвуд», що закривала сюжет серіалу.
Рим (2005-2007, 2 сезони, 22 епізоди)
«Рим» – епічний історичний серіал від HBO, зроблений в копродукції з британським телеканалом BBC та італійським каналом RSI. Шоу знімалось в Італії на студії «Чинечітта» в Римі, де були відтворені будівлі древнього Риму від форуму до нетрищ. «Рим» розповідає історію двох легіонерів XIII легіону Луція Ворена (Кевін Маккід) та Тіта Пулліона (Рей Стівенсон), що опиняються в гущі давньоримської історії. Під командуванням Гая Юлія Цезаря (Кіаран Хайдс) вони готуються повернутись в Рим з тріумфом після успішної восьмирічної війни в Галлії. Однак сенат готує змову проти Цезаря і вже зовсім скоро республіка опиниться у полум’ї громадянської війни. Так двоє легіонерів стануть свідками багатьох історичних подій Римської республіки.
«Рим» – безумовно, одне з найважливіших шоу в історії каналу HBO. У свій час цей серіал був одним з найдорожчих в історії – бюджет одного сезону складав більше ніж сто мільйонів доларів, і саме цей факт в кінцевому випадку і став для серіалу фатальним, адже в середині нульових це було аж занадто дорого. Проте, без «Риму» HBO навряд чи б наважився в майбутньому знімати «Гру престолів» чи «Західний світ», тому важливість серіалу про римську республіку важко переоцінити.
Перший сезон «Риму» можна взагалі вважати еталонним: окрім класичного «натуралістичного» підходу каналу, серіал вражав хитромудрим сюжетом, що подавався від легіонерів Ворена та Пулліона. Саме через призму їх сприйняття на екрані поставали такі історичні персони як Гай Юлій Цезар, Марк Антоній, Гней Помпей, Клеопатра, Юній Брут та інші. Такий підхід дав можливість авторам серіалу поглянути на події з нової перспективи.
Звісно, багато в чому «Рим» відходить від реальної історії задля підвищення драматургії, тому історична складова шоу часто може бути неточною. Однак, масштаб історії, декорації, музика, акторська гра і постановка перекреслюють цей мінус.
На жаль, після першого сезону бюджет другого був урізаний, а потім автори взагалі повідомили про закриття серіалу після другого сезону. Саме через це, останні десять серій є слабкішими за перші – в сезон помістили аж занадто багато подій, а саме шоу стало виглядати трохи дешевше. Проте «Рим» все ж вдалось завершити на непоганій ноті, і навіть зараз це шоу все ще може задовольнити глядача, тим паче, що по-справжньому серйозних проектів про античну історію з того часу так і не виходило.
Автор: Кирило Пищиков
