Смерть чорношкірого американця Джорджа Флойда у Сполучених Штатах Америки, спричинена механічною асфіксією з боку поліцейського при затриманні, спровокувала серйозну суспільно-політичну кризу в країні. Протести, погроми, підпали поліцейських відділків, мародерство, вуличні зіткнення та багато іншого, ризикують перерости в повномасштабну громадянську війну. Подібне, проте у менших масштабах, відбувалось у США й раніше. Лише за останні роки схожі протести були у Фергюсоні у 2014 році, у Балтиморі у 2015 році та у Шарлотті у 2016 році.
Справжньою причиною останніх подій у США стало не стільки вбивство Флойда, мотивоване, як вважають протестувальники, расовим питанням, а серйозна ідеологічна криза та глибоке світоглядне розділення американського суспільства, котрі вже давно обіцяли вилитись у пряме вуличне протистояння. Питання було лише в тому, що саме стане формальним приводом для початку широкої конфронтації.
25 травня 44-річний американський поліцейський Дерек Шовін (цікаво, що термін «шовінізм» походить саме від прізвища Шовен, американізованою версією якого є «Шовін» — саме таке прізвище мав напівлегендарний солдат наполеонівської армії Ніколя Шовен, який був фанатично відданий Франції та Наполеону) у місті Міннеаполіс, штат Міннесота, при затриманні, ймовірно, задушив[1] коліном 46-річного Джорджа Флойда, який підозрювався у використанні підроблених грошей. Водночас медична експертиза постановила, що у крові загиблого знайдені сліди фентанілу та метамфетаміну, які спричинили серцевий напад під час затримання[2]. Раніше Флойд неодноразово мав проблеми з законом — 5 разів він опинявся за ґратами, останній раз за розбійний напад Флойд відсидів у в’язниці 5 років. У 2014 році він переїхав із Техаса в Міннесоту і відтоді більше не привертав уваги правоохоронної системи США. При затриманні Флойд не чинив опору.
Шовін тримав ногу на шиї Флойда, коли той вже лежав на підлозі у кайданках із руками за спиною і не становив жодної загрози. Випадкові перехожі, які бачили процес затримання Флойда, зняли його на відео, яке швидко розповсюдилось мережею інтернет та потрапило до сюжетів провідних ЗМІ. Шовін тримав коліно на шиї Флойда до того моменту, поки на місце події не приїхала швидка, яка забрала Флойда у госпіталь, де він невдовзі помер. Той факт, що Шовін продовжував душити Флойда протягом близько семи хвилин, попри прохання останнього і попередження про те, що він не може дихати, а також те, що Флойд у певний момент перестає подавати ознаки життя, частина американського суспільства розцінила як вбивство на расовому підґрунті. Шовіна та ще кількох поліцейських, які брали участь у затриманні Флойда, звільнили. Трохи пізніше Шовіна заарештували, висунувши проти нього звинувачення у ненавмисному вбивстві.
На наступний день, 26 травня, кількатисячний мітинг рушив від автобусної зупинки, де напередодні стався інцидент, і яка стала місцем імпровізованого меморіалу пам’яті Флойда, до третього відділку поліції Міннеаполісу, в якому працював Шовін та його напарники. Спочатку протестувальники обмежувались елементами мирного мітингу, проте біля поліцейського відділку почалися сутички з поліцейськими. Деякі з протестувальників атакували правоохоронців камінням та спробували проникнути у відділок. Поліція застосувала димові гранати та гумові кулі. Відтоді протести поширились по всій країні, а цілями частини тих, хто підтримує версію расового підґрунтя вбивства Флойда, стали не лише поліцейські відділки та співробітники силових структур США, але й магазини та приватна власність інших американців. Виступи проти «білих привілеїв» та расової дискримінації дуже швидко переросли в звичайне мародерство та відлов випадкових білих американців, котрих змушують ставати на коліна, вибачитися на камеру за свої «білі привілеї» та заявляти про своє засудження вбивства Флойда і політики президента США Дональда Трампа. Варто зазначити, що дехто робить це за власною ініціативою. Останні кілька днів поширюються чимало відеозаписів, на яких чисельні групи чорношкірих взагалі без будь-яких розмов атакують поодиноких білих перехожих, б’ють їх, роздягають та грабують.
«Справедливість» чи звичайний расизм та колективна відповідальність?
У Вашингтоні протестувальники навіть спробували прорватись у Білий дім. Подейкують, що Дональд Трамп спустився у бункер під Білим домом із метою гарантування власної безпеки. Це начебто сталося вперше з 11 вересня 2001 року, коли туди спускався інший президент США, Джордж Буш-молодший. Зіткнення з поліцією та силами Національної гвардії США призвели до великої кількості поранених з обох сторін. Зафіксовані також і смерті як з боку американських силовиків, так і з боку протестувальників. На сьогоднішній день затримано вже більше чотирьох тисяч осіб. У різних містах країни введено надзвичайний стан.
Окрім звичайного чорношкірого населення Штатів, однією з рушійних сил протестів є міжнародна організація «Black Lives Matter» (англ. «Життя чорних важливі»), яка виступає проти насильства в бік чорношкірих. Вона не має якоїсь жорсткої структури і є радше стихійним об’єднанням людей зі схожими переконаннями. Критики організації звертають увагу на приклад «зворотного расизму», наголошуючи на тому, що ті, хто бореться з расизмом, мали б стверджувати важливість життів не лише чорношкірих, але й представників усіх інших рас.
Не оминули можливість долучитись до погромів та мародерства представники субкультури, яку в останні роки у США прийнято називати «антифа» — солянка з представників різних лівих ідеологій від радикальних ліво-лібералів і соціалістів до комуністів та анархістів, котрі виступають проти політики Дональда Трампа. Для них вбивство Флойда це не лише зайвий привід говорити про «расистську» сутність сучасної американської держави та змушувати білих, стоячи на колінах, каятись в усіх можливих і неможливих гріхах, але й можливість завдати «нищівного» удару по капіталізму, витягнувши з розгромленого магазину нову плазму або пару гарних кросівок. Трамп ініціював процес визнання «антифа» терористичною організацією, явно не розуміючи, що насправді ніякої організації під такою назвою не існує, а є набір абсолютно різних ідей та активістів, котрі виступають ситуативно, і об’єднані, передовсім, не якоюсь жорсткою структурою та ієрархією, а набором ідей та мережею інтернет. Якщо Трамп хоче боротись із цим явищем, йому необхідно звернути увагу на американські університети, які сьогодні є одним із центрів просування тих ідей, які впливають на лівих у всьому світі, і які несуть значну відповідальність за те, що протест проти поліцейського свавілля дуже швидко переріс в расистські погроми та атаки на приватну власність. Практики обмеження свободи слова, які впроваджують професори та студенти американських університетів, неодмінно обертаються у те, що ми можемо спостерігати зараз на вулицях міст країни. Але забороняти ідеї у Трампа не вийде (на заваді стануть, у тому числі, й американські закони), тому його риторика виглядає некомпетентною та абсурдною.
Вбивство поліцейським людини, який би колір шкіри вона не мала, безумовно є злочином, і суспільство має реагувати на подібне свавілля, протистояти йому та не допускаючи множення непокараного зла. Але те, у що перетворився протест у США, є нічим не кращим проявом дискримінації та попранням прав і свобод. Абсолютно не важливо, чим ці пограбування вмотивовані: бажанням «подолати капіталізм» або ж елементарною жагою легкого збагачення (фактично завжди обидва цих мотиви йдуть пліч-о-пліч і часто тотожні одне одному). Окрім того, що вони порушують право приватної власності, такі дії відвертають увагу від першопочаткової проблеми, яку постулюють протестувальники — поліцейське свавілля. Якщо не звертати увагу на те, що расистська мотивація вбивства Флойда все ще не доведена, а тому має діяти презумпція невинуватості (чи були причиною цього вбивства власне расистські погляди поліцейського – невідомо), то очевидним стає той факт, що протестувальники самі роблять усе можливе, аби їхній протест виглядав не як справедлива вимога розслідування вбивства людини, а як расистське свавілля та терор. Така реакція навряд призведе до вирішення заявленої ними проблеми, лише примножуючи расово вмотивоване насильство з обох сторін, та ще більше вкорінюючи розділення американського суспільства.
Американський уряд та силовики, щоправда, виглядають так само абсурдно, говорячи про необхідність жорсткого придушення протестів, але нічого не роблячи, щоб завадити мародерству та захистити життя та майно американців. Кілька днів до цього вони «задушили беззбройну людину в кайданках», а сьогодні не перешкоджають тисячам мародерів грабувати та нападати на абсолютно невинних випадкових людей. Загалом, американському естеблішменту вигідно все, що зараз відбувається: як демократам, так і республіканцям. Першим тому, що у них з’явився черговий привід критикувати політику Дональда Трампа та його адміністрації. Другим тому, що можна критикувати результати діяльності опонентів, шукати внутрішніх та зовнішніх ворогів, а також спробувати закрутити гайки.
Світлою стороною у цьому конфлікті нині є ті прості американці, які зі зброєю в руках захищаються і не дають проникнути на свою приватну територію та до своїх бізнесів тим, хто хоче вчинити там погром і пограбування. І це далеко не бажання врятувати матеріальне майно будь-яким способом, не буржуазне бажання зберегти статус-кво, як говорить чимало коментаторів цих подій. Це захист фундаментального принципу — недоторканності приватної власності та права захищати себе та свою власність. Коли цей принцип порушується будь-ким і будь-де, не дивлячись на гасла, якими це підкріплюється, і коли більше нікому його захищати, приходить комунізм із усіма відповідними атрибутами у вигляді мільйонних жертв, голоду, війн та встановлення ще більшої несправедливості.
Нинішнє протистояння — не расове, як комусь хочеться думати, а радше світоглядне — у США є ряд груп, котрі хочуть ініціювати необхідні їм зміни, і вони використовують ситуацію, що склалася для досягнення своїх цілей. Розкручування теми расового або класового протистояння не відповідає на питання про справжні корені проблеми, і є лише констатацією окремих граней конфлікту. Фундаментально ж він проходить між тими, хто виступає за свободу, та тими, хто хоче встановити диктат свого світогляду: расовий, класовий або поліцейський. Представники другої групи можуть знаходитись по різні боки барикад у вуличних протистояннях. Ті ж, хто відноситься до першої, сьогодні зі зброєю в руках захищають свої життя та свою власність від атак чорношкірих, білих, лівих та будь-яких інших погромників. Вони — єдині, до кого не виникає жодних питань у цій ситуації.
Автор: Валентин
Дзюбенко
[1] https://abcnews.go.com/US/independent-autopsy-george-floyd-findings-announced/story?id=70994827
[2] https://www.thesun.co.uk/news/11760476/george-floyd-cause-of-death-autopsy-homicide-fentanyl/
