Пташиний спів Георга фон Лангевейде

Перш ніж почати мистецтвознавчий аналіз гравюри, варто побіжно ознайомитись з біографією художника. Георг Слюйтерман фон Лангевейде  народився 13 квітня 1903 в Ессені. У 1920-му він вступає в Ессенську школу прикладного мистецтва. Навчання закінчує в академії мистецтв Дюссельдорфа. У 1928 вступає в НСДАП і стає членом СА. У 1939 Лангевейде представив свою графіку на «Великий виставці німецького мистецтва». У 1940 Георг фон Лангевейде бере участь у 22-му Венеціанському Бієнале.
У 1941 році художник записується добровольцем до Вермахту і їде на Східний фронт.В кінці війни багато які з його творів згоріли, а сам художник потрапив в британський полон та протягом року був інтернований. Після війни успішно продовжив кар’єру художника. Згодом Європейський книжковий клуб назвав його одним з п’яти кращих німецьких ілюстраторів і надав його малюнкам статус антикварних. Георг фон Лангевейде також отримав посаду в академії освіти і культури в Мюнхені. Помер художник у  1978 році.
Далі доречно буде коротко розповісти  про сам орденсбург Фогельзанг. Орденсбурги — центри підготовки молоді для подальшого проходження служби у військових підрозділах. Вони являли собою (навіть в архітектурній формі) певний синтез між середньовічним замком та військовою частиною. В цьому проявляла себе ідея нацистського керівництва створювати воєнізовані організації за взірцем середньовічних лицарських орденів. “Фогельзанг” (нім.Vogelsang) дослівно перекладається як “Пташиний спів”. Така поетична назва знову ж таки є певною апеляцією до традицій Середньовіччя.
Фогельзанг на ксилографії Георга фон Лангевейде видніється на тлі, передній план займають двоє вершників — середньовічний лицар та сучасний боєць СС. Композиція цієї ксилографії цілком класична, де фігури персонажів можна вмалювати в умовний трикутник. Використання класичних технік та прийомів зображення насправді дозволяє органічно поєднати сучасність та минуле у єдиній стилістиці. Щодо змісту гравюри, тут доволі легко зчитується ідея тяглості та передачі традиції та зв’язку поколінь.
Середньовічні мотиви та сюжети у графіці Георга фон Лангевейде займають особливе місце. Його метою було зобразити міцне, сильне і природне в конфронтації зі смертю. В творчому доробку художника є кілька циклів гравюр на дереві, в тому числі «Пісню німецького народу» (1935 р), «Німецьку пісню» (1938 г.), які зробили його знаменитим по всій Німеччині, тоді ж за Георгом фон Лангевейде закріпилось прізвисько “Дюрер Третього Рейху”.
 
Автор: Руслан Штурм