Карантин творчості не завада, а інколи, можливо, і навпаки – можливість, зокрема, музикантам довести свої плани до кінця. Призупинка концертної діяльності дозволяє зосередитись на написанні нового матеріалу, записі, зведенні та мастерингу вже створеного. А останні події в світі дають все нові й нові думки для рефлексії та її відображення у музиці. Квітень 2020 року, не дивлячись на пандемію коронавірусу, став досить багатим на нові цікаві музичні релізи. Пропонуємо вам огляд найцікавіших музичних новинок місяця, що минув. Як і завжди, ми підібрали для вас музику абсолютно різних жанрів, тож кожному буде з чого обрати. Якщо ми пропустили щось варте того, аби це послухати, пишіть у коментарях.
Katatonia – City Burials
Шведська команда Katatonia, котра починала свій шлях на початку 1990-их років, і працювала в стилістиці death-doom metal, продовжує свій відхід від цього напрямку, який вони розпочали далеко не сьогодні. Одинадцятий альбом гурту «City Burials» вийшов після 4-річної перерви. Вона пояснюється членами гурту двома причинами: по-перше, гітарист команди у 2017 році отримав серйозну травму спини, а по-друге, банда просто втомилась від постійних турів та хотіла відпочити вдома в спокійній атмосфері. Коли проблеми зі здоров’ям було вирішено і до всіх учасників гурту повернулись сили та бажання продовжувати працювати, Katatonia сіла писати новий альбом, і ось, що з цього вийшло.
Перерва пішла на користь колективу. В результаті ми отримали цікаву за виконанням, меланхолійну платівку, сповнену красивої тугою, повільними, в міру важкими і темними баладами, в яких чистий вокал лідера гурту Йонаса Ронксе дуже вдало підкреслює настрій та атмосферу альбому. Музично це близько до прог-року, з усіма необхідними атрибутами жанру, з елементами готик-року та альтернативного металу, що був таким популярним у 2000-ні роки. Дванадцять композицій розкриваються одна за одною і альбом не навалює на слухача всі хіти одразу, а поступово відкриває себе трек за треком. Друга половина альбому здається навіть цікавішою, ніж перша. В середині релізу ми зустрічаємо чудовий жіночий вокал, а під кінець декілька красивих гітарних соло. Потужні гітарні рифи, впевнені ударні, підкреслені хорошими басовими партіями – платівка легко доводить нам, що Katatonia все ще в повному порядку. Хороший реліз, кілька пісень з якого надовго залишаться у моєму плейлисті: наприклад, «Vanishers», «Flicker», «Neon Epitaph», «Untrodden». Ну і дуже красива та стильна обкладинка альбому, яку складно не відмітити.
Midnight Odyssey – Ruins of a Celestial Fire
Австралійський one-man project Midnight Odyssey випустив нову платівку. На bandcamp музиканта про цей реліз говориться лише, що він «Ambient only album, inspired by 70’s Kosmische music and pulp science fiction». Найперше, що ми маємо сказати про новинку від австралійця Dis Pater ще до прослуховування альбому, це його візуальне оформлення, яке виконано в стилі книжкових обкладинок західних видань класиків жанру наукової фантастики. Замість назви проекту та альбому, на цій картинці з легкістю можна уявити, наприклад, напис «Ray Bradbury: The Martian Chronicles» або «Robert Sheckley: The Status Civilization». Але, ні. Це музичний альбом в жанрі ембієнт, який, втім надзвичайно інспірований атмосферою науково фантастичних творів.
Midnight Odyssey відомий як ембієнт блек-метал проект, але на цей раз ми маємо лише першу частину цього визначення. Ніякого чорного металу на платівці ви не почуєте. Проте, це не робить реліз гіршим або неповноцінним. Dis Pater створив чудовий космічний ембієнт альбом на чотири треки, хронометражем в одну годину, який ідеально підходить для фонового звучання під час читання вищезгаданої класики science fiction (або й інших літературних жанрів), а також мрійливого споглядання зоряного нічного неба. У космосі, можливо, лунає саме така музика.
Oranssi Pazuzu – Mestarin kynsi
Фінська психоделік блек-метал банда Oranssi Pazuzu увірвалася у квітень 2020 року зі своїм п’ятим повноформатним альбомом під назвою «Mestarin kynsi». Окрім вищезгаданих психоделіки та блек-металу, жанрові особливості команди зачіпають такі напрямки як прог-метал та спейс-рок, і на цій платівці присутнє все й разом. Досить незвичайна музика, якій складно знайти прямі відповідники в творчості інших колективів (можливо, просто мені не вдалося). Влучно про музику колективу написано на сайті svartrecords.com: «ORANSSI PAZUZU підриває ідею світового панування, щоб відкрити концептуальний дискурс про індоктринацію та пропаганду як таку. Їх психологічний кошмар розвиває філософський і щирий настрій, в якому окультне майбутнє зустрічає неспокійну реальність». 6 композицій тривалістю майже годину і справді повністю відповідають цьому описанню.
«Кіготь господаря» – саме так перекладається назва альбому з фінської мови, а загадкова назва гурту «Oranssi Pazuzu» розшифровується як «Помаранчевий Пазузу». Пазузу – це ім’я повелителя демонів вітру в асирійській та вавилонській міфології. У стародавньому Межиріччі вважали, що інші демони бояться Пазузу, тому саме його викликали під час ритуалів зцілення хворих, а під час пологів, аби жінка-демон з головою лева Ламашту не нашкодила матері та новонародженій дитині, на жінку одягали амулет із зображенням Пазузу. Пазузу зображували в тілі людини, з кількома крилами, які символізували чотири вітри, рогами на голові, іклами та великими пазурами (цікава співзвучність слів: ім’я демона «Пазузу» та українське слово «пазурі»). Чому в інтерпретації фінських музикантів Пазузу став помаранчевим, до кінця не зрозуміло. Ймовірно, це інсайд, отриманий музикантами під час однієї з їхніх психоделічних подорожей в інші світи. Музика гурту переконує, що такі подорожі таки мали місце. Інакше пояснити природу цієї потужної та щільної, проте місцями немов пустотної стіни звуку, неможливо. Пазурі Пазузу, напевно, мають таку саму структуру.
Ulcerate – Stare Into Death and Be Still
Якщо такі жанри як авангард-дез-метал та пост-метал для вас не пустий звук, обов’язково послухайте новий реліз новозеландського колективу Ulcerate – «Stare Into Death and Be Still». Це вже шостий повноформатний альбом гурту і на кінець квітня він займає третє місце в списку альбомів 2020 року за результатами голосування користувачів на інтернет-ресурсі rateyourmusic.com (новий альбом Oranssi Pazuzu, про який ми говорили щойно, наприклад, на четвертому місці). Якщо ми вже згадали фінів та слухацькі чарти й оцінки, то особисто мені реліз Oranssi Pazuzu більше до вподоби, ніж платівка новозеландців Ulcerate, але вони досить різні й порівнювати їх справа невдячна та й неправильна. У прес-релізі до альбому говориться про його концепцію наступне: «Тематично альбом досліджує концепцію «шанування смерті» – спираючись на нещодавній особистий досвід протистояння трюїзму, що смерть та трагедія не завжди є раптовими чи насильницькими, що люди часто пасивні спостерігачі, які потрапили в капкан «у мовчазному жаху спокійного та чистого спостереження за смертю».
Альбом Ulcerate катком проходить по сприйняттю слухача, залишаючи враження кінематографічного землетрусу або цунамі, яке знищило звичний пейзаж, залишивши після себе зруйнований, проте новий світ. «… ultra-atmospheric blend of highest order unorthodox Death Metal with the texture of futurist Black Metal» – прес-реліз саме так в одному реченні визначає жанрові рамки релізу, хоча й вони, зрозуміло, досить умовні. Місцями композиції на альбомі чимось нагадують творчість Deathspell Omega, хоча жанрово це досить різні колективи. Одне зрозуміло точно — перед нами платівка, котра неодмінно буде в різноманітних топах важких (а можливо й не тільки) альбомів 2020 року. Чим не привід послухати? А якщо ви фанат металу, то зробити це просто необхідно.
Black Curse – Endless Wound
Дебютний альбом американської групи з міста Денвер Black Curse, виконаний в жанрі дез-металу з елементами блеку, також варто слухати всім поціновувачам жанру. Надзвичайно злий, жвавий та важкий реліз, який точно змусить вас хитати головою в такт ударним. Bandcamp колективу повідомляє, що «Гурт відкриває святі портали у часи, коли Black та Death Metal поділяли ті самі принципи, ту саму естетику і той же диявольський гнів. Зроблений з найсильнішим можливим звуком – Endless Wound – врізається у світ, як зародження споконвічного хаосу. Тут Black Curse переповзають по найтемніших лавових полях Загибелі, бенкетують в інфернальних бурях Смерті та летять у найвіддаленішу Чорноту». Краще і не скажеш.
Laura Marling – Song For Our Daughter
Британська виконавиця Лора Марлінг, яка працює в жанрі фолк-рок, випустила новий альбом під назвою «Song For Our Daughter». У нас ця 30-річна співачка не особливо відома, проте її добре знають на батьківщині, у Великобританії, де вона є досить популярною. У 2011 році вона, наприклад, отримала нагороду Brit Award (британський аналог Греммі) в номінації «Краща британська виконавиця». До речі, Греммі за кращий фолк альбом Лора також отримувала.
Платівка мала вийти у серпні цього року, але з огляду на пандемію COVID-19 Лора вирішила випустити його раніше, аби потішити своїх прихильників, велика кількість яких знаходяться зараз на карантині. Сьомий альбом Лори «Song For The Our Daughter» зірок з неба не хапає, але є непоганим варіантом для тих любителів жіночого вокалу, в чиїх плей-листах давно не було нових голосів. Тут є і реверанси в бік і Леонарда Коена, і Пола Маккартні; переважно мінімалістичні по звучанню акустичні композиції, які сподобаються любителям спокійної музики без експериментів та чогось особливого.
Elder – Omens
П’ятий альбом бостонської команди, яка нині переїхала в Берлін, Elder також вийшов у світ в квітні цього року. Група визначає свій жанр як прог-рок / хеві психоделік-рок, а на музичних інтернет-порталах можна зустріти й тег «стоунер». У результаті все це звучить як в міру психоделічний джем-сейшн, замішаний на характерних для стилістики гітарних рифах та соло, з досить непримітними вокальними партіями, але цікавими проговими експериментами. Звичні для стилю довгі композиції з широкими інструментальними полотнами теж на місці. Команда характеризує платівку як музику для відпочинку від реальності. Якщо ви потребуєте музичного супроводу для такої відпустки – вмикайте альбом «Omens» і насолоджуйтесь.
Clarice Jensen – The Experience of Repetition as Death
Відома віолончелістка Кларіса Єнсен, яка живе в Брукліні та керує American Contemporary Music Ensemble, випустила цікавий інструментальний альбом, який було записано в Берліні у минулому році. Єнсен, окрім іншого, відома й тим, що записувалась разом та виступала на одній сцені з такими музикантами та виконавцями як Бйорк, Нік Кейв, Макс Ріхтер, Arcade Fire та іншими. У 2018 році вона випустила свій дебютний лонгплей під назвою «For This From That Will Be Filled». На новій платівці є лише Кларіса та її віолончель, на звучання якої місцями покладено велику кількість різноманітних ефектів. Подекуди звучить це наче дроун від колективу Sunn O))), подекуди як саундтрек до фільму. Загалом, це саме та музика, яку можна назвати «modern classic» або «neo-classic» зі значним вмістом експериментів, у першу чергу саме в царині ефектів, які накладаються на її інструмент.
Forndom – Faþir
Шведський мультиінструменталіст Людвіг Сверд випустив свій черговий альбом від проекту під назвою Forndom. Якщо ви любите скандинавську фолк музику, естетику, а можливо й етику північних традиційних вірувань, цей альбом прийде вам до смаку. Музикант надихається дохристиянською культурою та традиціями своїх земель, вправно вплітаючи їхній відгомін у свої композиції. Співає Сверд теж непогано, так що любителям Wardruna та інших скандинавських колективів, які працюють у цьому жанрі, новий альбом шведа обов’язково потрібно послухати. Починав Людвіг з того, що фотографував пейзажі природи та маленьких сіл у Швеції, намагаючись за допомогою фотографії зберегти дорогий для себе світ, що невпинно змінюється та зникає. Одного разу він потрапив на виступ Draugurinn, який настільки вразив його, що Людвіг почав створювати музику самостійно. Останнім часом релізів у цьому жанрі побільшало і деякі з них були далеко не тієї якості, якої б хотілося, але у випадку з Forndom все у повному порядку.
Stuck – Change Is Bad
Дебютна платівка чиказького пост-панк квартету Stuck вирізняється цікавим звучанням та нестандартними ходами і структурами пісень. Місцями альбом нагадує нойз-рокові записи 1980-их – 1990-их років, а рваний вокал, який тут часто-густо від співу переходить ледь не на «spoken word», якнайкраще підходить до цієї музики.
Jamie xx
Для любителів електронної музики у нас дві новини. Погана і хороша. Погана новина – цікавих повноформатних електронних релізів за квітень місяць ми не знайшли. Хороша – дещо все ж таки сталося. Британський музикант Jamie xx, який відомий, окрім своєї сольної діяльності, участю в колективі The xx, випустив свій перший трек за довгих п’ять років. Композиція отримала назву «Idontknow». А крім цього, музикант спеціально для BBC Radio 1 записав танцювальний мікс на дві години, до якого увійшли, зокрема, композиції таких виконавців як Філіп Ґласс, Пітер Ґебріел, Елліот Адамсон, Mystic Force та інші.
Новий трек:
Мікс для BBC Radio 1:
Бонусом додаємо цікаву компіляцію від лейблу Gardenhead Records під назвою «Pandemic Artist Relief: Music in the Time of Covid-19», яку лейбл видав аби допомогти 26-ти колективам (чиї композиції і увійшли до збірки), які мали відмінити свої гастролі через пандемію коронавірусу. На компіляції є і кавер-версії, зокрема, на пісні The Velvet Underground, Joyce Manor, Елліотта Сміта та інших. Жанрово дуже різнобарвна підбірка: тут і інді та альтернативний рок, і електроніка, і фолк.
