Альберт Бірштадт – співець Дикого Заходу

Визнаний найвидатнішим живописцем Дикого заходу XIX століття, Альберт Бірштадт народився 1830 року в місті Золінґен, що в Німеччині. Коли йому було два роки, Альберт та його родина емігрували до Сполучених Штатів, оселившись в Новому Бедфорді, штат Массачусетс.  Нам нічого не відомо про спроби себе в мистецтві, можливо, в той час на нього впливали місцеві пейзажисти та фахівці з архаїчних видів фотографії. Ще до того часу, як йому виповнилось двадцять, Альберт заробляв уроками «монохроматичного» малювання, а його роботи почали привертати увагу колекціонерів з Нового Бредфорда.

В 1853 році Бредфорд їде до Дюссельдорфа з метою вдосконалення своєї художньої освіти. В той час він тісно спілкувався з такими американськими художниками як Вортінґтон Вітредж та Карл Ваймер, які часто збирались в майстерні німецько-американського художника Емануеля Лойтце. Протягом цього періоду молодий Бірштадт ознайомився з роботами Карла Фрідріха Лессінґа та Андреаса Аахенбаха, тогочасних німецьких художників, широко поцінованих за їх героїчні, довершені  пейзажі. Він швидко засвоїв їхні стилістичні принципи, зрештою ставши провідним американським представником Дюссельдорфського стилю.

Перебуваючи за кордоном, Бірштадт подорожував вдовж Рейну, в Альпах та в Італії, часто разом з Віттереджом, Сенфордом Ґіффордом та Вільямом Стенлі Гасельтіном. Він повернувся в Новий Берфорд восени 1857 року. Наступного року художник перший раз прийняв участь у щорічній виставці Національної академії дизайну. В квітні 1859 він приєднався до експедиції , що разом з караванами першопоселенців прямувала на Дикий Захід. Ця експедиція, очолювана полковником Фредеріком В. Лендером, незабаром дасть початок найпродуктивнішій і найважливішій фразі кар’єри Бірштадта. Озброєний замальовками та стереографіями, він повернувся до Нью-Йорка восени 1859 року, заснувавши власну художню студію в центрі міста. Тут він створив свій перший панорамний пейзаж західних земель, який заклав міцні підвалини його репутації на міжнародному рівні  і протягом середини 1860-х років зробив його суперником Фредеріка Чорча за звання найвидатнішого художника Америки.

Насправді, оскільки більша частина континенту на той час лишалася не відкритою, монументальні витвори Бірштадта, на яких було зображено величні гори і каскадні водоспади, створювали романтичний образ далеких мандрів в умах східняків. Перша його публічна виставка цих робіт, що відбулася 1860 року, мала карколомний успіх. Багато критиків відзначали, що споглядання його картин порівнянне хіба-що з релігійними переживаннями, і  порівнювали верхівки скель з банями готичних соборів, а його сяючі небеса – з віддзеркаленням всемогутньої Божої сили.

Бірштадта було обрано повноправним академіком Національної академії дизайну в 1860 році. Того ж року він здійснив кілька художніх мандрівок до Білих гір та півдня Сполучених штатів. Потім він друге помандрував на Захід в 1863 році, а відтак знову до Європи в 1867. В 1871 році він переїхав до Каліфорнії, де приймав активну участь в мистецькому життя Сан-Франциско. До Нью-Йорка він повернувся 1873 року.

Протягом 1870 року Бірштадт виконував розпис в Капітолії США і у зв’язку з погіршенням здоров’я дружини здійснив першу з багатьох подорожей на Багами. Третю мандрівку до Європи він здійснює в 1883 році. 1889 рік художник присвятив Алясці та Британській Колумбії. Він продовжує писати пейзажі впродовж всього часу, аж до 1890 року. Бірштадт також долучався до поширення різноманітних винаходів, включно з його власними розробками для вдосконалення залізничних вагонів.

Альберт Бірштадт раптово покинув цей світ в Нью-Йорку 1902 року. Хоча його репутація впродовж 1890-х дещо постраждала від захоплення французьким мистецтвом, його вплив на американську традицію пейзажу дев’ятнадцятого сторіччя, так чи інакше, залишається сильним. Його великі за розмірами панорамні пейзажі, з їх драматичними, вражаючими світловими ефектами, в поєднанні з ретельним відтворенням деталей, відбивають впливи як тогочасної Дюссельдорфської школи пейзажного живопису, так і естетику Школи ріки Гудзон. Його роботи можна знайти в провідних громадських і приватних колекція по всій Північній Америці  і Європі, включно з Metropolitan Museum of Art, Wadsworth Atheneum та Національній галереї Канади.

За особливу любов Бірштадта до гірських краєвидів, його іменем було названо гору в Колорадо. Інша гора в тому ж штаті була спершу названа Роза – в честь дружини митця Розалі, але згодом її перейменували на гору Еванса в честь губернатора штату Колорадо Джона Еванса.

Автор: Олександр Бобко

поділитись