«Мистецтво та Ремесло» Вільяма Морріса

«Мистецтво та Ремесло» Вільяма Морріса

… Тепер, коли я постарів і зрозумів, що нічого не можна зробити, я майже шкодую, що з’явився на світ з почуттям романтики й краси в цьому проклятому столітті …

Вільям Морріс, 1895.

Одними з найбільш широковідомих та улюблених мистецьких об’єднань Англії беззаперечно є Братство Прерафаелітів, що виникло завдяки поєднанню творчих поглядів молодих студентів Королівської Академії мистецтв у 1848 році. На чолі братства як відомо стояли три молоді митці(найстаршому було лише 21 рік), Хант, Мілле та Росетті, що мали на меті вознести значущість мистецтва, відродити традиційні цінності та повністю звільнити мистецтво від ланцюгів академізму. Не дивлячись на те, що офіційно членами братства були лише 3 художники, все ж коло зацікавленості та митців близьких ідеями до братства налічувалося чимало. Навіть ідейним батьком братства буде коректніше назвати Форда Медокса Брауна, а ніж Росетті.

Називати те, що ми тоді створили, новим напрямом — якось несерйозно, адже сама ідея створення нашого товариства під загальною назвою «Братство прерафаелітів» спочатку було для нас веселим жартом: просто академізм був вже настільки нестерпний, що ми вважали за своє право «завдати стариганам перцю». Три молодих нахаби підписували свої картини тепер вже відомими ініціалами, отримуючи величезне задоволення вже від того, що почували себе «поза законом».

Данте Габріель Росетті.

Та все ж ніхто не мав на меті проголошувати себе лідером, усі були рівні по між собою. Те, що початково замислювалося виключно як локальне явище, стало захоплювати ніші в історії мистецтва, повільно абсорбуючи імена інших митців, що лише побіжно мали відношення до братства.

Однією з таких особистостей став Вільям Морріс, письменник, теоретик мистецтва та засновник руху «Мистецтво та Ремесло. Близький друг братства та ідейний соратник, що поширював ідеї у площині декоративно-ужиткового мистецтва.

Головною ідеєю Морріса стало облаштування та гармонізація існування, власне, так само як і Прерафаеліти Морріс наполягав на відродженні ремісництва Середньовіччя, де власноруч виготовлялися посуд, меблі, гобелени та будь-які декоративні елементи інтер’єрів.

Морріс вважав: «Будь-яке прикрашання не має сенсу, якщо не викликає приємних спогадів». Речі, на його думку, окрім функціональності мають нести беззаперечно естетичний характер, та викликати у господаря певні емоції. Оточуючи себе такими речами, ви свідомо покращуєте якість вашого існування, що звісно, відбивається на вашому самопочутті.

Він уникав просто гарних речей, на його думку інтер’єр мав бути цільним, та не містити нічого зайвого. Власне, це був початок ідеї мінімалізму, що сьогодні широко осів у домівках сучасних жителів. Проте, дивлячись на роботи Морріса, важко уявити чим саме він вважав мінімалізм, адже саме він ввів у широке використання суцільно-орнаментальні шпалери, що порушують наше сучасне розуміння мінімалістичного інтер’єру.

Основними мотивами стають тваринні та рослинні орнаменти, з якісно підібраною кольоровою палітрою. Жодного зайвого елементу, чи будь-чого, що могло би порушити загальне враження цілісності.

Бажаючи існувати в повній гармонії з навколишнім середовищем Морріс будує для себе та дружини Джейн (моделі прерафаелітів) так званий Червоний Будинок, що став синтезом мистецтва та буденного життя в найбільш естетизованій формі. Названий червоний через колір цегли, будинок ніс у собі протест, що не кожен маєток має бути ідеально відштукатурений, природні форми мають значно більшу цінність.

У своєму маєтку він облаштував майстерні під загальною назвою Art’s and Crafts де майстри власноруч виготовляли меблі та ткали килими й шпалери. Морріс і сам був прекрасним ткачем, і все у будинку було створено руками Морріса або ж його друзів.

З плином часу, попит на товари компанії Мистецтво та ремесло надзвичайно виріс, і було вирішено створити фабрику, що змогла б більш масово продукувати не просто товари, вона виробляла смак, що згодом був прийнятий суспільством. Вікторіанську Англію захоплювали ідеї Морріса.

У 1861 році Морріс та його однодумці організували фірму «Morris & Co.», що спеціалізувалась на ручному виготовленні предметів декору та інтер’єру. Вони мали на меті зміну смаків широкого кола населення.

Фабрика Морріса займалась виготовленням меблів, кераміки, тканин та елементів декору, проте, найбільш відомими стали шпалери Морріса, створені за його ескізами. Власне, тут якнайкраще можна прослідкувати бажання повернути Середньовічні віяння у моду, адже дивлячись на шпалери, одразу спадає на думку середньовічні гобелени, де орнаментально-рослинне тло використовувалось для гармонійного поєднання декоративного та сюжетного аспектів гобелену.

Пастельні відтінки, природна колористика, істинно англійська естетика та витриманий смак. Він намагався урівноважувати малюнок та фон, згодом, цей засіб надалі будуть використовувати у своїх орнаментах митці епохи модерну.

Орнаменти Вільяма Морріса створили підґрунтя для розуміння важливості орнаменту, створення різноманітної складності його структури, та вихід орнаменту з декоративно-упрощеної площини. Після Морріса орнаменти стали своєрідним витвором мистецтва: сюжетні та цілісні.

«Не може одна людина виконувати роботу десятьох». Такі слова промовив лікар після смерті Морріса. Він був відданий своїй справі, так сильно, що не бажав втрачати часу, розуміючи, як мало його насправді.

Братство та Морріса поєднували не лише хронологічні рамки чи територіальна близькість. Це беззаперечно був широкий ідейний вплив, синтез ідей живопису та декоративно-прикладного мистецтва, що набув широкого розповсюдження Англією та світом в цілому.

Після смерті Морріса компанія продовжила працювати ще до 1940 року, розповсюджуючи не лише товар, але й ідею естетизації буденного життя та влиття мистецтва у буденне існування людини.

Автор: Анна Збаражська

поділитись