Гала Далі

Олена Дьяконова (Гала). Мистецтво надихати

За кожним художником та його творіннями стоїть муза. Деякі митці знаходять її в навколишньому світі, деякі – в алкоголі, але частіше музами стають для художників їх обраниці.

Однієї з найвідоміших муз та коханок світу мистецтва стала дружина Сальвадора Далі – Гала.

Олена Дьяконова – справжнє ім’я Гали – не була видатною красунею, проте, мала у характері дещо, що чіпляло та зачаровувало. Дьяконова була дружиною Поля Елюара, коханкою Макса Ернста та обрала на решту життя епатажного Сальвадора Далі.

Гала навчалась у жіночій гімназії і ніколи не мріяла про кар’єру, вона ніби розуміла, що її істинне призначення – надихати.

У 1912 році на курорті у Швейцарії Дьяконова знайомиться з майбутнім чоловіком Полем Елюаром. Тоді Дьяконова представлялась ім’ям Гала або Галина. Поль же змінив наголос на другий склад за французькою вимовою, так народився псевдонім Дьяконової, шо з французької перекоадався як «свято». Їх короткочасна зустріч на курорті не скінчилась у Швейцарії.

У 1916 році, під час першої світової війни, Гала переїжджає до Елюара у Париж. Через рік вони одружуються, і в шлюбі народжуються донька Сесіль. Гала майже повністю ігнорувала доньку, а материнство не приносило їй задоволення. Радісні світлини Сесіль лишились лише з батьком.

Проте, і подружнє життя з Елюаром не надто було їй до вподоби. Гала знайомиться з сюрреалістами й тісно спілкується с Максом Ернстом.

Елюар не лише знав і розумів романтичні стосунки між дружиною та Ернстом, але й знаходиться в стосунках, що у Парижі мали назву «ménage à trois». Проживали утрьох Гала, Ернст та Елюар з 1924 по 1927 рік.

На початку серпня 1927 року Елюар та Гала, а також сюрреаліст Рене Магрітт з дружиною були запрошені молодим та ще не надто відомим сюрреалістом Сальвадором Далі у його помешкання в Кадакесі. Тоді ж між художником та Галою виникло кохання, і жоден з них не став цього заперечувати. Гала, на 10 років старша за Сальвадора, навіки полонила його серце. Проте, вона продовжувала знаходитись у шлюбі з Елюаром до 1929 року.

«Перший поцілунок, — писав Далі пізніше, — коли зіткнулися наші зуби й переплелися наші язики, був лише початком того голоду, який змусив нас гризти один одного до самої суті нашого буття».

Після, у 1929 році Гала починає спільне життя з епатажним сюрреалістом. У 1924 році вони офіційно затверджують свої відносини. Початок сумісного життя був не надто комфортним. Важке фінансове становище все ж не завадило коханню молодих людей, але мало певні наслідки.

Молодий та ще не заможний Сальвадор псує стосунки з батьком короткою фразою на одному з полотен: «Інколи я з задоволенням плюю на портрет моєї матері». З тих часів батько Сальвадора розриває будь-які відносини з сином і лишає його фінансової підтримки. Окрім того, він радо повідомив про це усьому місту з проханням підтримати вигнання.

На думку авторитетного батька зважали, що заважало знайти молодій сім’ї Гали та Далі помешкання. Звісно, для Гали, що полюбляла увагу та розкіш, це було випробуванням. Гала в той час відвідує галереї з малюнками Далі, аби познайомити потенційних замовників з творчістю коханого чоловіка. 

Їх фінансове становище значно покращується після відвідин США, звідки Далі повертається беззаперечно сформованим та відомим, звісно, завдячуючи своему агенту – Галі.

Гала мала неабиякий вплив на творчість чоловіка: вона була єдиною (окрім сестри Сальвадора) жіночою моделлю, її образ втілювався у кожному полотні.

«В основному твоєю кров’ю, Гала, я малюю свої картини», – говорив сюрреаліст. А в якийсь момент усі полотна Далі підписує двома іменами – власним та ім’ям дружини.

В подяку та як прояв безмежного кохання Далі дарує дружині цілий замок у Пубрлі, куди Далі мав право навідуватися лише за письмовим запрошенням Гали.

Йдуть роки, старша на 10 років за чоловіка Гала не стає молодшою. Для неї це стає справжнім випробуванням та причиною для розчарувань. Гала шукає і знайомиться з молодими чоловіками, приймає їх у своєму замку, і не тримає це у таємниці. Далі з розумінням ставиться до таких стосунків, але їх відносини стають більш прохолодними.

Далі присвятить Галі велику кількість власних полотен та ще більше красномовних рядків у своїй автобіографії.

«Я присвячую цю книгу моєму генію, моїй переможній Галі Градіві, моїй Олені Троянській, моїй святій Олені, моїй сяйній, як морська гладь, Галі Галатеї безтурботній», – такими словами розпочинає Далі «Щоденник одного генія». Певно, найбільш правдивий переказ стосунків між Галою та Далі.

«Її здивувала стрункість моїх міркувань, і тут же, під плантаном, вона зізналася, що сприйняла за противного і нестерпного чоловіка через моє лаковане волосся, що надавало мені вигляд професійного танцюриста аргентинського танго. Справді, від мадридського періоду у мене залишилася пристрасть до фатівства. У себе в кімнаті я завжди ходив голяка, але якщо треба було вирушити в селище, я цілу годину приводив себе в порядок, нафарбовував волосся і голився з ретельністю маніяка. Я носив бездоганно білі штани, фантастичні сандалети, шовкові сорочки, кольє з фальшивих перлів і браслет на зап’ясті. Вечорами я одягав розписані мною шовкові сорочки з дуже відкритим коміром і пишними рукавами, що робило мене схожим на жінку».

Рано вранці, 10 серпня 1982 році помирає Гала, яка останні тижні боролась з тяжким протіканням грипу. Після смерті Гали Сальвадор все менше виходить на публіку, майже ізолює себе у колись придбаному для коханої Гали помешканні.

«Імператорський пам’ятник дитині-жінці, Гала» (1929), «Пам’ять про дитину-жінку» (1932) та «Ангела Гала» (1935) – це лише невелика частина полотен де в якості моделі є Гала.

Сама ж Гала шанувала творчість чоловіка. Дізнавшись, що після Другої світової війни донька Гали продала подаровані їй полотна Сальвадора Далі, аби мати хоч якісь кошти для існування, Гала надзвичайно розсердилась, і остаточно зіпсувала стосунки з донькою.

Та це, певно, була їх сумісна творчість. Неможливо точно сказати, чи існував би Сальвадор Далі без своєї музи. Від синтезу цих двох персонажів світ мистецтва отримав найбільш гучний феномен мистецтва ХХ століття.

Автор: Анна Збаражська

поділитись