Ганс Мемлінг

Ганс Мемлінг та його «Страшний Суд»

Напевно, жоден релігійний текст не збуджував людську уяву настільки, наскільки Об’явлення Івана Богослова, що на загал відоме під назвою «Апокаліпсис». Описані там величні та надреальні події кінця часів насправді можуть бути більшою мірою зрозумілими для містиків, аніж для простих мирян, однак донести саме до їх відома зміст Об’явлення було обов’язком священнослужителів. Тут на допомогу церкві приходив живопис.

В епоху Середньовіччя, як відомо, загальний рівень грамотності, а тим більше знання латини, був доволі низький. Більшість віруючих знала Біблію через проповіді священників або ж мала уявлення про її зміст «по картинках» – тому, що було зображено на вівтарях, фресках, вітражах, відображено у скульптурі. Зображуючи кінець світу та Страшний суд середньовічні художники не шкодували уяви, адже змусити мирянина до каяття перед страхом Божого Суду можна було лише сильно вразивши, або навіть налякавши його.

Важливо також додати, що християнський світ Середньовіччя буквально жив передчуттям Апокаліптичних подій, вбачаючи їх знамення в тих чи інших трагічних подіях своєї епохи. Особливо це стосується XIV – XV століть.

Пандемія чуми (1346 – 1353 рр.), відома як «Чорна смерть», що унесла понад 25 мільйонів життів по всій Європі, Столітня війна (1337 – 1453 рр.) та супутні їй конфлікти (такі, наприклад, як війна за бургундський спадок), загальна криза католицької церкви – у всьому цьому вбачалися ознаки скорого кінця світу. Приблизно на цей же час випадає зародження і розквіт станкового живопису у північній Європі.  

У XV столітті за певних причин культурного, економічного та політичного характеру одним із головних мистецьких осередків у Європі стали Бургундські Нідерланди. Саме там готика набуває нових візуальних рис та використовує удосконалену технологію живопису. При цьому провідним завданням для художника XV століття було і залишалося унаочнення сакральних текстів. Апокаліптичні сюжети Раннього нідерландського живопису заслуговують окремої уваги, адже тут окрім високої художньої майстерності велике значення мав загальноісторичний, культурний та релігійний контекст завершення епохи Середньовіччя та «очікування кінця».

Страшний суд і апокаліптичні сцени неодноразово зображувалися старими нідерландськими майстрами. Окремої уваги, на нашу думку, заслуговує триптих Ганса Мемлінга «Страшний суд», який без перебільшення можна вважати однією з найбільш знакових картин усього Раннього нідерландського живопису.

Автопортрет, деталь вівтаря Діви Марії, бл. 1468, Національна галерея, Лондон

Перш ніж вести мову власне про картину, варто, так би мовити, пролити світло на персоналію самого художника. За походженням Мемлінг був німцем. Більшу частину життя художник прожив у славетному Брюгге, однак народився він у місті Зелінгештадт, що неподалік Франкфурта на Майні, у 1433 році. Здавна особистість Мемлінга була оповита романтичними легендами.

Повідомляють вони приблизно наступне: молодий Ганс Мемлінг був легковажним та безтурботним, і легко наживав собі неприємностей. Безтурботна юність обірвалася, коли армія герцога бургундського Карла Сміливого поставила молодого Ганса до своїх лав. У битві при Нансі, де бургундці зазнали нищівної поразки, Мемлінга було важко поранено. Йому, однак, вдалося добратися до Брюгге, де він потрапив до шпиталю св. Іоанна. Під час лікування в Мемлінга трапився роман з монахинею-іоанніткою, що доглядала за ним. Зрештою іоанніти вилікували художника. На знак вдячності Мемлінг подарував шпиталю декілька своїх творів. Подальше життя художника було тихим і усамітненим.

Ганс Мемлінг
Мал. 1

Сучасними дослідниками ця легенда була, на жаль, спростована. Справжній, не легендарний Ганс Мемлінг, був заможнім бюргером, володів кількома будинками у Брюгге і був членом гільдії Святого Луки. Власне у Брюгге художник оселяється у 1476 році, перебравшись звідти з Брюсселя, дє навчався в майстерні Рогіра ван дер Вейдена. У 1468 – 1486 роках він перебував у статусі «першого художника» Брюгге. Помер майстер у 1494 році і був похований у церкві св. Жиля. В посмертному записі у церковній книзі Ганс Мемлінг значиться як «найкращий живописець християнського світу».

Повертаючись до триптиха «Страшний суд» спершу вважаємо за доцільне переповісти коротку, але захоплюючу історію цього твору. Замовниками триптиху були заможні флорентійці Анжело ді Джакопо Тані та Катарина Танальї , Замовлення від них Ганс Мемлінг отримав у 1466 році, завершив твір у 1473-му. Доставити картину до Флоренції доручили Томмазо Портінарі, який був довіреною особою дому Медічі. Проте Портінарі провалив свою місію. Триптих доправляли морськими шляхами, аж от, 27 квітня 1473 року, до човна що перевозив триптих наблизився бойовий корабель. Це був «Петро з Данцигу», що належав відомому пірату Паулю Бенеке. Всі цінності, які перевозили італійці, включно із триптихом Мемлінга, пірати привласнили собі. Сам Бенеке по високо оцінив твір Мемлінга, і виявляючи піратську шляхетність подарував картину місцевій церкві у Данцигу, де вона знаходилася до 1807 року. У 1807 році імператор Наполеон наказав перевезти «Страшний суд» до Парижа. Однак 1816 році триптиху судилося знову повернутися у Данциг. Зараз «Страшний суд» зберігається в Поморському музеї того ж самого міста Данциг, яке сьогодні на польську манеру називається Гданськ.

Ганс Мемлінг Страшний Суд
Мал. 2

Картину написано на дубових дошках олійними фарбами. Конструктивно триптих складається з центральної частини розміром 221 х 161 см, та двох бічних стулок розміром 223,5 х 72,5 см. На зовнішніх стулках зображено замовників триптиху, що схилили коліна біля скульптурних зображень Діви Марії з немовлям та Архангела Михаїла, що перемагає диявола (мал. 1, 2 права і ліва стулки закритого триптиху). Ліворуч біля Діви Марії  – Анжело Якопо Тані, праворуч під Архангелом – його дружина Катаріна Танальї. У відкритому вигляді триптих являє собою насправді дивовижне видовище (мал. 3). Композиція твору побудована за принципом симетрії. Вгорі центральної частини триптиху зображено Ісуса Христа що сидить на райдузі, а обабіч нього учні. Біля обличчя Ісуса ми бачимо меч і квітучу гілку лілії. Меч є очевидним посиланням на главу 1 вірша 16 Об’явлення Іоанна: «І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй». Меч можна вважати за символ справедливості, а лілію можна розцінювати як символом чистоти, інакше кажучи – святості Божого слова. Фігура Христа на «Страшному суді» Мемлінга в цілому подібна до тієї, що зображена на «Страшному суді» його вчителя Рогіра ван дер Вейдена. Нижче від Ісуса ми бачимо двох янголів, що сурмлять у труби.

Це є посиланням на главу 8 Об’явлення «І засурмив перший Ангол, і вчинилися град та огонь, перемішані з кров’ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла…».

Надзвичайно цікавою є розташована нижче фігура Архангела Михаїла у готичному обладунку, що зважує душі праведників і грішників. У 1966 році дослідження триптиху в інфрачервоному випромінюванні показало, що під лицем Михаїла є шар асфальту та свинцевих білил, що перекриває початковий варіант зображення, тобто Мемлінг переписав голову Архангела вже, вочевидь, на завершальному етапі роботи над картиною.

Ганс Мемлінг Страшний Суд триптих
Мал. 3

До того, як художник зробив цей запис, погляд Михаїла був спрямований на глядача, після – донизу (мал. 4, центральна частина триптиху). Про справжні причини такого авторського втручання ми можемо лише здогадуватися. Позаду від Архангела розігруються події, описані у главі 20 Об’явлення: ліворуч – сцена воскресіння мертвих та сходження праведних душ до раю, праворуч – біси заганяють грішників до пекла. Цікава сцена розігрується зліва трохи позаду від Михаїла, де біс і янгол б’ються за душу воскреслого. Бічні стулки триптиху зображують сходження праведників до раю (ліва) та муки грішників у пеклі (права). Праведників на сходах до раю зустрічає Апостол Петро. Самі ворота раю зображені у вигляді готичного порталу.

Таким чином на прикладі «Страшного суду» Ганса Мемлінга ми можемо спостерігати «цитування» та художню інтерпретацію одразу кількох уривків з Апокаліпсису, які художник зміг унаочнити, ніби то не порушуючи при цьому загальної логіки будови книги Об’явлення, і водночас ясно і виразно донести її основний зміст.

Ганс Мемлінг Страшний Суд
Мал. 4

Сама іконографія Страшного суду у європейському живописі, з допущенням тією чи іншою мірою різних інтерпретацій, лишалася в цілому незмінною впродовж багатьох століть. Зрештою не відомо, коли мусить все ж таки настати кінець світу, однак зрозуміло одне – Об’явлення Іоанна Богослова (нехай опосередковано) породило безліч шедеврів європейського живопису.

Автор: Руслан Штурм

поділитись