Гаррі Кларк

Мистецтво вітражу та книжкової ілюстрації Гаррі Кларка

Важко вигадати більш влучне та естетично вдале оформлення містичних творів Едгара Алана По, аніж ілюстрації ірландського графіка Гаррі Кларка. Гармонійна гра чорного та білого у поєднанні з деталізацією та орнаментальним тлом утворюють настрій, притаманний для творів ірландського митця. 

Та творчий шлях Кларка був визначений з дитинства. Хоча здебільшого і батько, і освіта спонукали його на виготовлення вітражів, та все ж сьогодні Гаррі Кларка знають та шанують за його діяльність у книжковій ілюстрації. 

Гордон Боу: «Оскільки шедеври Кларка перебувають у відносно недоступному скляному носії, і їх доводиться часто шукати у віддалених церквах, або приватних колекціях, або вони були втрачені після невдалих реставраційних робіт – спадщина його короткого життя недостатньо визнана».

Натхненний середньовічними гравюрами та неймовірними орнаментами руху «Мистецтва та Ремесел», Гаррі Кларк створив світ витончених образів. Не лише його графічні монохромні роботи характеризуються тонкою грою деталей, але й вітражі – неперевершені у своїй деталізації.

Він народився 17 березня 1889 року в родині майстра вітражів. Батько Кларка мав власну майстерню, яку через багато років, після смерті батька, отримує у спадок Гаррі та його брат. Згодом, справа з виготовлення вітражів і стане причиною передчасної смерті братів. Але нині попереду роки навчання, десятки серій ілюстрації та сотні вітражів.

До 1903 року Кларк навчається у Бельведер Коледжі, надалі у майстра з батьківської майстерні Вільяма Негла, котрий вчить його вітражній справі. Після цього, з 1906 року, Кларк навчається у Дубліні, де згодом отримує стипендію та на вилучені кошти відправляється у Париж для більш близкого знайомства з мистецтвом вітражу.

Після закінчення навчання Кларк відправляється до Лондона. Саме у Лондоні Кларк починає займатися книжковою ілюстрацією, співпрацює з видавництвом Harrap та створює цикл ілюстрації до творів Семюела Колриджа та Олександра Поупа, яким так і не судилося бути закінченими через Пасхальне повстання 1916 року.

Першими його завершеними творами у сфері ілюстрації стали монохромні графічні роботи до творів Ганса Крістіана Андерсена у 1916 році. А однією з найпростіших серій ілюстрації стали малюнки до «Фауста» Ґете.

Гаррі Кларк працював не лише з чорним та білим. Окрім монохромних робіт, нам також відомі його хроматичні твори, проте здебільшого з обмеженою палітрою.

Ще однією серією, яка принесла успіх майстру, стала серія ілюстрацій до твору Едгара Алана По «Таємничі розповіді». В графічних роботах Гаррі Кларка відчувається вплив течії ар-нуво та в особливості творчості Обрі Бердслі. Але вже у серії ілюстрацій «Таємничі розповіді» відчувається самобутність ірландського митця.

Після смерті батька у 1921 році майстерня з виготовлення вітражів переходить до братів. Гаррі та Волтер починають самостійно вести справи майстерні. 

Якщо розглядати мистецтво вітражу Гаррі Кларка, варто зазначити, що притаманні для нього деталізація та дещо декадентські образи знайшли своє місце не лише на папері, але й у склі. Більшість мистецтвознавців наголошують на подвійності його образів: релігійні мотиви побудовані на образах та фігурах fin de siecle. За відвертість релігійних образів Гаррі Кларк ще отримає критичні відгуки.

Каплиця Конанії, вікно Святої Агнеси і Женевське вікно – одні з найвідоміших його вітражних творів. Робота над Женевським вікном має свою, доволі трагічну історію. За творчим задумом Гаррі Кларка вітраж мав складатися з восьми частин. Вітражі прославляли б письменників Ірландії та їх твори. Після того як було обрано 15 авторів, чиї роботи будуть увіковічені у вітражі, а робота Кларка була завершена, замовник висловив занепокоєння з приводу відвертості вітражів. Згодом, стало зрозуміло, що не лише оголеність натури на одному з вітражів смутила замовника, але й вибір деяких письменників:

« … включення сцен деяких авторів, як представників ірландської літератури і культури, серйозно образило би багатьох наших людей».

Такі консервативні погляди замовника призвели до повного забуття вітражів. Женевське вікно так ніколи не постало перед глядачами у Женеві. Через багато років вдові Кларка дозволили придбати вітражі. Забуті вітражі ще довгий час експонувалися в галереї Г’ю-Лейн. Згодом сини Кларка продали вітражі в приватну колекцію колекціонеру. Нині Женевське вікно зберігається у художньому музеї Вольфсона в Маямі, Флорида. 

У віці 41 року, через рік після смерті брата від пневмонії, Гаррі Кларк помирає від туберкульозу. Постійні роботи над вітражами у холодній майстерні стали наслідком передчасної смерті молодих митців.

Творчість Гаррі Кларка мала беззаперечний вплив не лише на подальший розвиток книжкової ілюстрації у Європі, але й стала натхненням для українських митців.

Всеволод Максимович – український художник та яскравий представник епохи українського модерну. Мистецтвознавці зазначають безсумнівний вплив на творчість митця Обрі Бердслі та, звісно, Гаррі Кларка.

Настільки різні у своєму виконанні техніки, як вітраж та книжкова графіка, у творчості Гаррі Кларка змогли поєднатися за своєю виключною стилістикою. Вітражі, так само як і книжкова ілюстрація ірландського митця, впізнавані не лише за чіткою деталізацією та гармонійним поєднанням з орнаментальним тлом, але й підбором образів фантастичних та декадентських.

Автор: Анна Збаражська

поділитись