Тема погибелі світу у вогні ядерної війни була і залишається доволі популярною – якщо щось і призведе до зникнення людства, то найчастіше причиною називають саме Третю світову. Після закінчення Другої Великої війни багато художніх творів зображали сценарій, коли міжнародна напруженість у стосунках між наддержавами (зазвичай Радянським Союзом та США) закінчувалася взаємним винищенням одне одного. Іншим популярним жанром була альтернативна історія, де автор твору перекроював карту світу. Він одразу казав читачеві: «А що, якби…» І навіть попри відсутність на уявних картах СРСР або Китаю, проблема можливого неспрацювання стратегії ядерного стримування залишається.
У час, коли великі світові гравці все гучніше бряцають зброєю, все активніше грають у закулісні ігри на міжнародній арені, коли атомні арсенали сторін наближаються до кордонів усе ближче – настав час знайомитися зі свіжим витвором геймерського мистецтва, модом до популярної стратегічної гри Hearts Of Iron IV, розробляли який, схоже, справжні думери.
Над модифікацією працюють фанати оригінальної гри, але цього разу розробники вирішили зробити великий акцент на внутрішній політиці тих держав, за які доведеться грати, а також на сюжетній складовій. Якщо оригінальна Hearts Of Iron IV обмежувалася невеличкими замальовками, що описували події в країні та світі, то в TNO: Last Days of Europe почитати доведеться дуже багато. Автори ретельно підійшли не тільки до лору альтернативної історії, а й до висвітлення особистих відносин між політиками та опису життя звичайних людей, що живуть на територіях держав того часу. Деякі критики навіть порівнювали гру з візуальною новелою – детальність опису зустрічей лідерів країни з міністрами та організацій змов деколи просто зашкалює.
А тепер усе інакше
Основним діючим особам, які протистояли країнам Осі в реальності, в сюжеті гри були так чи інакше виведені з ладу: Рузвельт не став президентом у США, Чан Кайши та Мао Цзедун загинули в спробі захистити Китай від японської інтервенції, Сталін програв боротьбу за владу в СРСР. Друга світова закінчилася вибухом ядерної бомби в Перл Харборі та стала тріумфом для Осі.
- Третім Рейхом були підкорені Західна (разом із Британськими островами), Центральна, Північна та Східна Європа, вся Центральна та Східна Африка (разом із Мадагаскаром), а також Кавказ і Туреччина.
- Італійська імперія заволоділа більшуою частиною Північної Африки, багатьма країнами Близького Сходу та Грецією.
- Японська Імперія після успішних завоювань створила Сферу Взаємного Процвітання, до якої увійшли всі території від Індії на Заході до Маньчжурії на Сході та Індонезії на Півдні.
Німеччина невпинно розвивалася та зростала завдяки рабській експлуатації народів рейхскомесаріатів, але роздуті до неадекватних розмірів збройні сили, безробіття серед німців та помпезні проекти виснажили економіку Рейху. Вже в середині 1950-х років Рейхскомісаріат Московієн був майже втрачений під час Західно-Російської війни, коли залишки СРСР намагалися повернути свої території. В цей час голова СС Генріх Гіммлер планував здійснити державний переворот, але його плани були розкриті. Вторгнення радянських військ було зупинене ціною великих втрат, а Гіммлера та бунтівну частину СС було відправлено у заслання – він фактично отримав під свій особистий контроль половину Франції, де з часом заснував так званий Орденсштаат Бургундія.
Після катастрофічної поразки територію Росії було розірвано на велику кількість частин, які контролюють варлорди – від лідерів уламків СРСР, монархістів, анархістських комун і розбійників, до старих німецьких колаборантів та просто божевільних. Свою територію мають навіть бандитське угрупування Оскара Дірлевангера! На додачу бомбардувальники Люфтваффе не полишають жителів цих просторів у спокої: все, що може слугувати тут прихистком для людей, перетворюється в цілі для авіабомб.
Третій Рейх впав у довготривалу стагнацію. Побоюючись бунту в Вермахті, армія так і не була реформована, а його бюджет тільки збільшився. Проект Атлантропа, метою якого було використати Середземне море та ріку Конго в якості джерела електроенергії, так і не був завершений. Ба більше – через будівництво гребель рівень моря зменшився на 200 метрів; солоність води підвищилася, що призвело до загибелі та скорочення популяцій риби. Це спустошило економіку навколишніх земель, що призвело до того, що Італія, Туреччина, Іберія та їхні союзники відокремилися від Пакту Єдності Німеччини та сформували Тріумвірат. А після отримання Японією та США власного ядерного озброєння, почалася тристороння холодна війна – між Пактом Рейха, Організацією Вільних Націй (на чолі зі Сполученими Штатами) та Японською Сферою Взаємного Процвітання.
Що ми маємо
Надворі 1962 рік. Третій Рейх балансує на грані краху: попри те, що Німеччина стає першою країною, громадянин якої ступив на поверхню Місяця, колись єдина, партія НСДАП роздроблена внутрішньою гризнею. Раптово внутрішньополітична ситуація погіршується ще більше – на вже кволого Гітлера скоює замах японський шпигун. Здоров’я фюрера стрімко погіршується, і тому йому необхідно обрати одного з чотирьох голів фракцій Рейху…
Гравець може взяти під контроль одну з багатьох держав (список їх поступово збільшується, модифікація гри постійно оновлюється), але ж нас цікавить передовсім країна, зміни в якій знову вплинуть на весь світ.
Хвора Людина Європи
Тож Адольф Гітлер звертається по телебаченню до Німеччини й називає одного з наступних (вибір, звісно, робить гравець – саме за обраного він продовжить грати):
- Мартін Борман – займає посаду партійного канцлера та контролює весь потік інформації, що надходить фюреру. Очолює найбільше, консервативне крило НСДАП та є найвірогіднішим наступником Гітлера.
- Герман Герінг – рейхсмаршал та голова мілітаристської фракції партії. Доволі популярна персона як серед вояків, так і серед звичайного люду.
- Альберт Шпеєр – рейхсміністр озброєння та військового виробництва, а також головний архітектор Гітлера. Стоїть на чолі реформістського крила НСДАП. Його соратники – так звана «Банда Чотирьох» (Курт Георг Кізінгер, Гельмут Шмідт, Хеннінг фон Трєсков і Людвіг Ерхард). Інші кандидати вважають його «лібералом» та «єврейською маріонеткою».
- Райнгард Гейдріх – рейхсфюрер німецької гілки СС після вигнання Гіммлера до Бургундії. Разом зі своїм попередником він сповідує так звану «Бургундську Систему» – ідеологію, засновану на переконанні, що панівний у Німеччині націонал-соціалізм недостатньо жорстокий, тому й не зміг забезпечити повне «арійське панування». За бургундської системи люди живуть у спартанських умовах, які теоретично повинні зробити німецький народ сильнішим і очистити його від деградації та виродження.
Попереджаємо: далі – спойлери.
За деякий час фюрер впадає у кому. Незалежно від того, кого обрав гравець, наступник та троє інших кандидатів на найвищу посаду розуміють, що після смерті Гітлера найвірогідніше доведеться брати владу силою. Звичайним путчем це не обмежується – всі чотири фракції розривають Німеччину на частини: найбільші військові сили стають під знамена Бормана; Люфтваффе та найбільш радикальні мілітаристи воюють на стороні Герінга; студенти та дисиденти, що якраз влаштовували виступи через бажання реформ, приєднуються до Шпеєра; а СС практично у повному складі підтримують Гейдріха.
Зрештою, розпочинається громадянська війна. Маріонеткові держави теж не пасуть задніх: хтось швидко відмовляється від статусу рейхскомісаріату та оголошує незалежність (як Польща), інші розвалюються, як Німеччина. Сили національного спротиву, бунтівні воєначальники та гауляйтери – всі розпочинають війну за контроль над територіями сателітів Рейху. Африканські колонії вступають у війну бурів із Південною Африкою, на допомогу якій відправляються військові сили США, що виливається у такий собі аналог війни у В’єтнамі. На Британських островах коаліція англійського підпілля веде активну боротьбу з колаборантами. Рейхскомісаріат Московію ділять між собою німецькі переселенці та місцеві мешканці, а рейхскомісар Кавказії Йозіас нарікає себе королем. Весь світ спостерігає за братовбивчою війною Рейху і чекає на розв’язку.
З часом один із фюрерів (бажано – той, якого обрав гравець) переможе в конфлікті, й тепер на його плечі лягає задача відновлення Рейху та керування ним. І кожен із них буде йти своїм шляхом:
- Борман-консерватор (який перемагає найчастіше) проведе лише незначні реформи в устрої держави та союзників. Його зусилля будуть спрямовані на знищення всієї опозиції, що залишилася після громадянської війни – навіть буде проведена Друга Ніч Довгих Ножів.
- Герінг раптом опиниться в політичних заручниках своїх союзників. Фракція мілітаристів буде постійно вимагати силового повернення рейхскомісаріатів (до того ж, дипломатичне вирішення проблем їх засмучує), збільшення фінансування Вермахту та експансії в усі напрямки (тільки військовим шляхом!). Економіка тримається на грабунках завойованих територій. Перемога Герінга в громадянській війні вважається початком однієї з «поганих» кінцівок моду: останні війни Рейху з Італією, Бургундією, США або Японією часто призводять до ядерної війни, яка знищує людство.
- Шпеєр-реформатор не поспішає виконувати обіцянки, які давав під час конфлікту. В той час, як Альберт намагається тримати баланс між реформістами та консерваторами НСДАП, його міністри з «Банди Чотирьох» такі погляди не розділяють – змін вони вимагають у вигляді ультиматумів. І хоча Німеччина та її зона впливу швидко економічно зростають – згодом Шпеєр розуміє, що в багато чому кандидати-суперники були праві…
- Найважче до влади приходить Гейдріх. Ніхто, крім СС та сусіда Гіммлера, бачити його фюрером не хоче. Рейх так і не об’єднається до свого довоєнного вигляду. А після того, як Райнгард дізнається про плани свого сюзерена з Бургундії, в які входить будівництво мережі бункерів для арійців – події почнуть набирати трагічних обертів.
А що в інших?
Крім Третього Рейху, гравцям модифікації доступно багато інших країн в усіх куточках світу. Можливо, вас зацікавить Азія, де Японія переживає економічну кризу, а її маріонетка республіка Китай намагається провести так звані «п’ять модернізацій», аби в майбутньому стати новим гегемоном? Чи Іберія, де Іспанія з Португалією намагаються запобігти економічній та соціальній катастрофам, що наближаються? Італія, що переживає згасання популярності фашизму, або ж Африка, де рейхскомісар Ганс Хюттіг поступово втрачає терпіння та здоровий глузд через бездарних сусідів-рейхскомісарів та скрипуче крісло? Країни американського континенту теж доступні для гри.
З територією Росії та її десятками місцевих варлордів автори попрацювали також на славу. Як і в інших країнах, всі особистості мають реальні прототипи:
- Дмитро Язов як голова Сибірскої Чорної Ліги, що прагне помститися німцям за будь-яку ціну – навіть вдаривши по ним ядерними ракетами.
- Ціла група особистостей в республіці Комі, яка стає ареною політичної війни між центристами, лівими та правими. Зустріти тут можна Лева Гумільова, Івана Сєрова, Світлану Сталіну та найцікавішого з компанії – Сергія Таборицького.
- В Томську президентом є Борис Пастернак, а фракцію бастільярів очолює письменник-футурист Д. Хармс! Як функціонує сама демократична держава не можуть пояснити новоприбулим навіть її жителі.
- На Далекому Сході двома державними утвореннями керують фашист Костянтин Родзаєвський та вже в минулому його права рука Олексій Матковский.
- В Самарі ви знайдете депресуючого Власова, що вже готується передати владу одному з трьох кандидатів…
- Ну і звичайно ніхто не забув Тухачевського та Жукова – лідерів Західноруського Революційного Фронту, що відновлює сили після поразки в крайній війні проти Рейху.
Неповний список сторін, за які можна пограти
Що ж так захоплює все зростаюче ком’юніті цього моду? Цікава, детально прописана цілісна альтернативна історія світу? Життя історичних постатей, що могло скластися зовсім інакше, аніж в реальності?
А може розуміння того, наскільки багато залежить від очільників держав? Багато з них є авантюристами, інші – заручники своїх бажань та ідей. І навіть влада над країнами, а іноді – цілими континентами – не змінить їх.
Чи те, як швидко все може змінитися, навіть коли здається, що справи йдуть по плану? Сьогодні ти фактично збудував новий культ особистості, а завтра твого міністра викрадають RAF, а вулиці міста-столиці Германії знову заповнюються бунтівними студентами – і це після 10 років політичних чисток! І відчуття, що радикальні зміни вже на порозі, з кожним днем зростає все більше…
В гравця забирають можливість все прорахувати й вийти абсолютним переможцем. Фінансова криза, військовий заколот, незадоволений пролетаріат, червоні реакціонери, банальне божевілля, а часто і все разом – все це застає лідера нації несподівано, а діяти потрібно негайно! Результати ж рішень можуть аукнутись багато років потому.
І все таки добре, що герої гри все ж мають не так багато спільного і зі своїми реальними прототипами, і з політиками сьогодення. Адже навряд знайдеться якийсь божевільний, що з радістю натисне червону кнопку, аби показати всім кузькіну мать…
Чи не так?
Автор: Сергій Заїченко
