Історичний аналіз упродовж тривалого часу показав, що український народ беззаперечно є частиною європейської цивілізації й завжди вважав себе таким, чого не можна сказати про його російського ворога, проти якого він запекло бореться донині, намагаючись зберегти свою самобутність, над якою так знущалися впродовж століть.
Українська справа є частиною запеклої інформаційної війни з обох сторін, яка не повинна заважати далекоглядному європейському націоналістично-революційному бійцю займати позицію, яка відповідає його принципам, інтересам і баченню світу, незалежно від того, якою б не була інструменталізація цієї екзистенціальної боротьби.
Ось чому ми повинні підтримувати наших українських братів і товаришів, бо:
— Перед нами європейський народ, який гідно бореться за своє існування й свободу, як це робили багато інших народів у своїй історії (згадаймо, наприклад, ірландців, з якими є багато аналогій). Якщо він програє війну, він зникне, підданий етноциду з боку влади, яка залишається імперіалістичною і шовіністичною, представляє автократичний режим («азійський деспотизм», успадкований від монгольської Золотої Орди) і мафію, являючи собою антипод європейської політичної традиції, як її визначив Домінік Веннер.
— Замість того, щоб боротися за проголошені демократичні цінності Заходу, український народ і його націоналістичний авангард гідно борються насамперед за свою кров та свою землю, з дивовижним духом жертовності й самовідданості, роблячи честь цінностям і воїнським традиціям, якими ми дорожимо. Сили й честі бійцям!
— Ця війна не є проксі-війною, спровокованою агресивними діями НАТО. Українці – героїчні творці власної долі, а не вульгарні союзники Заходу.
Боягузливе НАТО, європейські члени якого з 1991 року роззброїли й послабили свій військовий потенціал, не в змозі постачати необхідну зброю в достатній кількості й у визначені строки. Непогано для альянсу, який називають агресивним!
Навпаки, завдяки безвідповідальній політиці Путіна цей атлантичний альянс зміцнився (до нього приєдналися Фінляндія і Швеція), який підпорядкував собі наші країни й американські позиції в Європі (наприклад, постачання американської зброї та сланцевого газу). Дякуємо Путіну, найкращому продавцеві й де-факто спільникові Вашингтона!
— Ми повинні наважитися зайняти позицію «самостійно» («sinn frein», як кажуть наші ірландські брати), пам’ятаючи, що цінність справи не може бути зведена до характеру її прихильників або політичного режиму, яким би корумпованим він не був, не менш корумпованим, ніж його ворог Путін (Зеленський — це не Україна, так само як Макрон — не Франція).
BHL(тобто Бернар-Анрі Леві – прим.перекл.) (роздуте его Мальро з короткими ногами) або Сполучені Штати (які продовжують зберігати авторитет великої держави, що захищає західну демократичну модель. Бажання послабити військовий потенціал Росії, не втручаючись безпосередньо на місцях, дозволивши українцям чинити спротив, але не здобути перемогу на передовій. Занепокоєння щодо можливості внутрішнього колапсу в Росії), мають свій власний порядок денний.
Ми мусимо здобути свій шлях, обравши необхідний Третій Шлях і позиціонуючи себе як «добрих європейців» (Ніцше). Ні трестам, ні неорадянщині! Солідарність з українськими націоналістами-революціонерами, які поділяють наші цінності.
Ми повинні без вагань зайняти цю позицію, навіть якщо це призведе до розриву з багатьма нашими проросійськими товаришами, які були введені в оману, засліплені та маніпульовані пропагандою Кремля та його агентів впливу (путінського режиму, який не вагаючись жре з кожної тарілки й підтримує все, що може сприяти хаосу в нашій країні).
Не дамо себе одурити! путінська чи дуґінська росія нам не друг!
— Істеричний антиамериканізм не повинен штовхати нас, з бінарного бажання знайти противагу, в обійми іншого ворога, єдиною метою якого є розділити, послабити й підкорити народи Європи, щоб взяти реванш за розпад СРСР й забезпечити собі підвладний ринок для продажу своєї сировини та грабунку наших технологій.
— Україна має давні зв’язки з нашою країною, починаючи з королеви Анни Київської, козака Григора Орлика, шпигуна Людовика XV та провідного балемейстра Сержа Лифаря. На жаль, ці тісні стосунки були затьмарені наприкінці XVIII сторіччя царською Росією.
— Україна є не лише символічною та історичною батьківщиною наших індоєвропейських предків, але й країною з величезним потенціалом у межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року, який вона повинна принципово відновити.
Її ґрунти були одними з найродючіших у світі з часів античності (знамениті чорноземи), її населення освічене і, попри вестернізацію, переважна більшість все ще поділяє традиційні та сімейні цінності, які тут перебувають під загрозою зникнення, а також самобутність, яка зараз зміцнилася, а це означає, що вона не готова масово сприйняти марення woke та ЛГБТ або колонізаторську алогенну імміграцію, якій ми наразі підлягаємо.
Країна все ще має багато центрів передового досвіду в галузі нових технологій і промисловості (військової, авіаційної та космічної). Її стійка армія загартована для ведення бойових дій в умовах конфлікту високої інтенсивності й стане цінним внеском до європейського військового інструментарію, який нам необхідно створити у все небезпечнішому і сповненому конфліктів світі.
— Попри нашу нинішню нездатність впливати на хід подій, ми повинні засвідчити перед Історією, що ми не опустили руки й зайняли гідну позицію, підтримуючи, всупереч усьому, братню європейську націю, яка бореться за своє виживання.
Нації, якій судилося стати частиною незалежної та суверенної Великої Європи, яку треба побудувати й відродити. Україна потребує нас, так само як і ми матимемо потребу в Україні!
Слава Україні ! Героям слава !
Pascal Lassalle, 10/12/2023 EC
Переклад з французької: Античний.