Пак Чхан Ук дуже хотів в юні роки бути художнім критиком, пізніше йому припала до душі фотографія, а після перегляду «Запаморочення» Альфреда Гічкока він зрозумів свою справжню долю – стати кінорежисером. У Пака Чхан Ука на початку його кар’єри була ступінь з філософії та серйозне бажання знімати фільми, якість яких буде вище, з ті, що наприкінці 80-х – на початку 90-х років виробляли в Південній Кореї. І в нього вийшло створити щось настільки ж суперечливе, наскільки прекрасне.
Сьогодні цього режисера знають не тільки шанувальники корейського кінематографу: «трилогія про помсту» дозволила йому стати одним з найбільш відомих кіноробів сучасності. Пак Чхан Ук завжди намагається обіграти найсуперечливіші теми, розкриваючи ті людські почуття й емоції, які зазвичай залишаються за кадром.
Це досить сильно резонує з азіатським світорозумінням, яке відрізняється від західного сприйняття реальності (хоча в фільмах режисера часто можна зустріти християнські поняття, наприклад, тематику спокутування вини у релігійному дусі, що актуально для здебільшого протестантської Південної Кореї). Серед його робіт: військове кіно, неоднозначні історії кохання, жорстокі криваві трилери, символічні притчі.
Представляємо вашій увазі добірку найкращих кінострічок цього режисера:
1. «Об’єднана зона безпеки» (2000).
Цей фільм став у 2001 році найбільш касовим в історії південнокорейського кіно. Його називали відповіддю режисера на класичну воєнну стрічку «Апокаліпсис сьогодні». Історія однієї дружби й напружена детективна драма з актуальним політичним контекстом підтвердила зрілий статус кіновиробництва в Південній Кореї.
2. «Співчуття панові Помста» (2002).
Ця стрічка є першою частиною знаменитої «трилогії про помсту», яка стала знаковою для режисера. За сюжетом глухонімий робітник сталеливарного заводу розшукує гроші для лікування сестри. Робочий на ім’я Рю після звільнення приймає рішення продати власну нирку, але стикається із шахраями. Тоді Рю вирішує вкрасти дочку колишнього начальника, щоби викупом розплатитися за операцію сестри.
3. «Олдбой» (2003).
Не варто переглядати голлівудський ремейк цього фільму – дивіться виключно оригінал! Сьогодні мало хто не чув про провокаційну, вишукану історію про багаторічне ув’язнення, біль та, звичайно, помсту. Колись Квентін Тарантіно на Каннському кінофестивалі, де він був головою журі, назвав другу частину «трилогії про помсту» Пака Чхан Ука «абсолютним шедевром». Запевняємо вас, що він не помилявся.
4. «Співчуття пані Помста» (2005).
Заключна частина «трилогії про помсту» стала призером Венеціанського кінофестивалю в 2005 році. За сюжетом Лі Ким Чжа вийшла з в’язниці, куди потрапила за викрадення та вбивство маленького хлопчика. Але так чи все було однозначно в її минулому? І хто тепер допоможе дівчині помститися своїм кривдникам? Стрічка відрізняється сюрреалістичною атмосферою, зухвалою естетикою та використанням християнських символів.
5. «Я – кіборг, але це нормально» (2006).
Один з найбільш оригінальних пунктів у «послужному списку» режисера. Трагікомедія розповідає про дівчину на ім’я Юн Гун, яка вважає, що вона кіборг. Колись її виховала психічно нездорова бабуся, яку тепер відвезли до лікарні, а головне завдання Юн Гун (Юн Гун думає, що вона є кіборгом, який отримує енергію від батарейок) – доставити хворій бабусі вставну щелепу.
6. «Жага» (2009).
Вільне переосмислення роману Еміля Золя «Тереза Ракен». Фільм отримав Приз журі Каннського кінофестивалю в 2009 році. «Жага» – незвичайна стрічка, яка використовує вампірську тематику для трансляції досить оригінальних ідей. Нехай вас не лякають натуралістичні сцени насильства або витончена, певною мірою, збочена еротика на екрані. Фільм зачіпає тематику місця «зайвої людини» в сучасному світі, а також безмежної влади й любові (хоча і не зовсім у звичному для нас розумінні).
7. «Стокер» (2012).
«Стокер» знятий про сценарієм Вентворта Міллера, який був натхенний на його створення класичної стрічкою Альфреда Гічкока «Тінь сумніву». Фільм наповнений казковою готичною атмосферою, яку підігріває детективна інтрига та фірмовий психологічний садизм Пака Чхан Ука. За сюжетом після смерті батька Індії (Міа Васіковська) в будинок до її матері (Ніколь Кідман) приїздить загадковий дядечко (Метью Гуд), про існування якого вона раніше не чула. Що за секрети приховані у темному родинному минулому?
8. «Служниця» (2016).
Сюжет кінострічки базується на романі Сари Уотерс «Тонка робота», однак, місце дії картини перенесено з Вікторіанської Англії до Кореї, окупованої японцями. Дівчина на ім’я Ок Чу влаштовується покоївкою до багатої японки Хідеко, через що потрапляє у вир смертельних інтриг і безодню справжнього еротичного божевілля. Фільм може здатися європейському глядачеві дещо «too much», але тут слід пам’ятати про інакше розумінні тілесності, задоволення й любові у жителів Азії, що пов’язано, в тому числі, з деякими традиційними релігійними установками, які не можна викреслити зі свідомості.
Автор: Анастасія Капралова
