музика квітень 2021

Парадигми квітня: огляд музичних новинок

Другий весняний місяць минув уже давно, тож можемо спокійно підводити підсумки, занотувавши собі музику, яка звертала на себе увагу протягом квітня. Ми знову пройдемо вже проторованими і новими стежками, на яких нам траплятиметься пост-панк із блек металом, дарквейв із неокласикою, дарк-фолк із індастріалом.

Paysage d’Hiver – Geister

У квітні світ побачив новий альбом швейцарського проекту Paysage d’Hiver. Буквально нещодавно, в 2020 році, у нього вийшов перший офіційний повноформатний альбом «Im Wald» (попри те, що самих релізів, починаючи з кінця 90-х років назбиралося добряче за десяток), і ось ми вже бачимо другу роботу, що не змусила себе довго чекати. Новий альбом звучить відмінно від попереднього, та і взагалі дещо відрізняється від усієї попередньої творчості, музика стала зліснішою, місцями дещо уповільнилася та стала монотоннішою. Добре це чи погано вирішувати кожному самостійно, але таким Paysage d’Hiver ми ще не чули.

Sielunvihollinen – Teloituskäsky

На зміну монотонності тепер пропонуємо дещо зворотне, нову платівку від фінів із Sielunvihollinen, не позбавлену мелодійності. Шалені швидкості, наскрізні мелодії і загальна бадьорість – це те, що притаманне багатьом представникам Фінляндії в блек металі, і часто дозволяє впізнати країну походження гурту з перших секунд. Тож Sielunvihollinen зі своїм «Teloituskäsky» в цьому сенсі – класичні фіни.

Spectral Lore – Ετερόφωτος

Грецька сцена є досить специфічною і багато кому з різних причини не припадає до смаку, але в квітні Spectral Lore видали дійсно потужний матеріал. «Ετερόφωτος» – дуже рішучий альбом, місцями його можна назвати навіть епічним. Його постійний біг уперед припиняється лише кількома інтерлюдіями, абсолютно доречними і органічними, а наприкінці дає видихнути на ледь не двадцяти хвилинному дарк ембіенті, яким і завершується платівка. Щоправда на альбомі складно виділити якусь певну композицію, але це, на нашу думку, каже про те, що він найкраще «працює», коли сприймається як ціле.

:Wumpscut: – Fledermavs 303

Німецький індастріал проект :Wumpscut: на квітневій платівці демонструє кращі риси електронного індастріалу. На альбомі вміщено 10 пісень, і безумовно позитивним є те, що альбом досить вільно переходить між об’єктами стилістичного натхнення, що виходять на перший план у тій чи тій пісні, та грає настроями у композиціях. Також варто зазначити, що платівка вийшла одразу у двох форматах: звичайному із вокалом та чисто інструментальному.

Skeld – The Forgotten Realm

Наступні два релізи демонструють різні підходи до такого стилю, як данжн синт. В цьому сенсі німецькому проекту Skeld відведено місце продовжувача традицій старої школи з мінімумом зайвих рухів і інструментів, синтезатору, що і виправдовує назва стилю, тут відведена провідна роль.

Realms in Exile – Himring

Вільнішим у використанні різних засобів вираження є Realms in Exile. Це теж данжн синт, однак із дуже вираженою дарк ембіент складовою, менш мінімалістичний і місцями навіть, якщо можна так сказати, кінематографічний.

UNGFELL – Es grauet

Третій повноформатник любителів середньовічної естетики та поєднань із фолковими елементами, швейцарської блек метал бригади UNGFELL, нарешті побачив світ і враз увірвався на верхні позиції чартів на порталі rateyourmusic. Вимірювати чартами якість музики взагалі, а особливо блек металу – це, звісно, справа дивна і докорінно невірна, втім, це деколи допомагає встановити такий собі маркер того, що принаймні поглянути на той чи інший твір все ж варто. Так ми вважаємо і у випадку із UNGFELL, довіру до цих швейцарців вже завоювали їхні попередні платівки, тож і від нової очікували не меншого. І, скажемо, «Es grauet», сподівань не змарнував: тут і напрочуд якісна композиторська робота, яка завжди тримає у тонусі, не даючи засумувати, і власне наскрізна концепція платівки, в якій розповідається про те, як жителям маленького швейцарського поселення доводиться поставати перед обличчям нового і невідомого, яке загрожує з ніг на голову перевернути звичний плин життя. Ну і щодо саме композиторського хисту музикантів, зазначимо, що платівка рясніє моментами, які дуже сильно нагадують фірмовий стиль одного славного французького гурту, а саме Peste Noire.

Autarcie – Apogée.Ivresse.Agonie

Ну і якщо ми вже згадали про Peste Noirе, то не будемо зволікати із новою платівкою їхніх колег по цеху з Autarcie. Цього року вийшов вже сьомий їх повноформатний альбом, і вони не перестають радувати. Наскільки хорошим був «Sequania», що побачив світ у 2018 році, настільки ж позитивні емоції викликала звістка про підготовку нової платівки. Звісно, можна дорікнути, що це вже не перші роботи – «S.I.D.A. (Sédition. Isolement. Déliquescence. Autarcie)» та «Horizons funestes» – в яких та особлива французькість, притаманна локальній сцені, зчитувалася ледь не в кожній секунді матеріалу, однак наполегливо радимо всім поціновувачам не оминати увагою і «Apogée.Ivresse.Agonie».

https://www.youtube.com/watch?v=t_Mx0bofbOY&list=LL&index=20&t=1880s

Assassination – Into space and out of reach

Складно вже порахувати, скільки матеріалу видав цей німецький проект за останні кілька років. Однак щоразу зрозуміло, що на тебе чекає чергова порція зовсім свіжого психоделічного шалу.

Lucero del alba – the crypt affair

Дебютна платівка іспанців Lucero del alba, міні-альбом з усього трьома піснями. На цій платівці було поєднану якусь дрібку впливів блек металу, пост-панк, психоделічний рок та данжн синт, і звучить це все досить цікаво.

Empath – Padma In Xibalba

Empath – це псевдонім фінського музиканта, який створює композиції з невагомою атмосферою, взявши за основу ембіент, і відправившись із ним до експериментальної подорожі, в якій до арсеналу додавались техно, електро, дроун.

VEIL OF LIGHT – Landslide

П’ята повноформатна платівка швейцарського колективу, який представляє довершений баланс взятої від колдвейву атмосфери та синт-поп мотивів.

Twin Tribes – Altars

Чергова суміш пост-панку з дарквейвом, та цього разу незвична, адже «Altars» – це збірка реміксів пісень, що були представлені на попередніх роботах, зокрема на «Ceremony» 2019 року. Деякі пісні зазнали лише невеликих змін, дещо додали у різноманітності перкусії, глибині атмосфери та еквалізації, а деякі зазнали набагато більших перетворень.

Djevel – Maanen skal være mine øine…

Північна Норвегія – визнана батьківщина блек металу в його класичній формі, яка звідти поширилася світом. Та сьогодні запал минулого дещо згас, норвезький блек метал і досі користується повагою, однак навряд чи багато таких людей, які шукатимуть еталонні форми або ж щось нове в сучасних представниках сцени цієї країни. Та це ніяк не означає, що від гуртів із Норвегії не можна очікувати нічого, крім чергової експлуатації тих самих заяложених класичних аспектів – тут досі існує ряд гуртів, нові релізи яких викликають щиру цікавість. І Djevel, проект у якому за його вже десятилітню історію засвітилося чимало музикантів із багатьох місцевих гуртів першого ешелону є одним із таких. «Maanen skal være mine øine…» – це всього лише одна пісня з прийдешнього альбому «Tanker som rir natten», що вийде 14 травня, однак вона дає зрозуміти, якою буде платівка.

Red Mecca – Away

Продовжуємо мандрівку безмежними просторами такого різного дарквейву. Цього разу перед нами шведський дует вокалістки Сьюзан Джонсон та Яна Страндквіста, який раніше був помічений у складі представника старої школи шведського пост-панку, гурті Brända Barn.

Minuit Machine – Basic Needs

Ще один дует, родом із Франції, видав трьохпісенний міні-альбом. На платівці представлена суміш колдвейву, EBМ та дарквейву.

Xasthur – Victims of the Times

Наразі це всього лише одна пісня з майбутнього альбому цього американського проекту, реліз якого запланований у липні. «Victims of the Times» являє собою класичний дарк-фолк, і це буде несподіванкою для людей, які не надто слідкують за новинами або ж просто не встигають тримати руку на пульсі всіх сцен одразу, і пропустили останні років 5 існування цього проекту. Раніше Xasthur був одним з еталонних представників американського депресивно-суїцидального блек металу з притаманним йому монотонним дзижчанням гітар та надривним вокалом. Та у 2010 році Скот Конер, який і був єдиним учасником проекту, вирішив порвати із блек металом та заснував Nocturnal poisoning, у якому грав дарк-фолк. Однак, вже у 2015 році він вирішив повернутися до старої назви, і вже котрий рік плутає прихильників старої творчості, які, коли бачать знайомий логотип, розраховують отримати відповідну музику. Будемо чесними, дарк-фолк у Скота Конера виходить не гіршим, аніж блек метал, тож нас, як слухачів, це може тільки тішити.

Kælan Mikla – Sólstöður

Ісландський дарквейв – вже сама ця комбінація звучить загадково. Зміст так само не розчаровує, «Sólstöður» являє собою всього-на-всього сингл, однак у нього є всі шанси запам’ятатися надійніше, ніж тонни подібної музики, адже це справжній неквапний екстатичний відьомський гімн, та ще й ісландською.

SIVA SIX – Ghost Dance

Сингл із майбутнього альбому бельгійського дарк електро / індастріал проекту. У квітні світ побачило одразу чотири версії пісні: оригінальна та три ремікси. Не можна не зазначити, що «Ghost Dance» веде діалог із однією з найвідоміших композицій французького авангардного композитора Еріка Саті, «Gnossienne No1». Семпл останньої не раз виринає в новому творі бельгійців.

Sexual Purity – Paranoia

Як свідчить офіційний ресурс гурту, Sexual Purity – це колдвейв / дарквейв дует із Дніпра, який почав виконувати свою мінімалістичну музику нещодавно, у 2020 році, коли Україна і світ загалом почали знайомитись із таким здавалося б давно забутим явищем, як карантин. Ці події, вочевидь, не могли не залишити відбиток на творчості музикантів.

Vision Video – Inked in Red

Афінський гурт Vision Video поєднує у своїй творчості готик рок та пост-панк, а прості, невибагливі мотиви, які втім є досить вірусними, роблять їхню останню платівку «Inked in Red» хорошим супроводом для легкого проведення часу.

PETER BJÄRGÖ – The Translucency of Mind’s Decay

Ця платівка насичена багатьма впливами, тут і неокласика, і ембіент, і етнічні мотиви, близькі до музики Heilung і Wardruna, і все поєднано воєдино, аби виткати цілісну оповідь про таку ненадійну річ, як людська пам’ять.

The Young Gods – John Peel Session

Старожили пост-індастріалу видали записи, що були зроблені на студіях BBC у 1988 році. «John Peel Session» включає в себе всього чотири пісні, три з яких можна знайти на першому однойменному альбомі «The Young Gods» 1987 року, а останню, «L’Amourir», на другому альбомі «L’eau rouge».

La Femme – Paradigmes

Із третім повноформатним альбомом повертаються зі своєю психоделічною сумішшю жанрів французи з La Femme. Час покаже, чи вдасться новій платівці повторити успіх первістка «Psycho Tropical Berlin», на окремі пісні з якого свого часу можна було натрапити ледь не всюди.

Автор: Іван Калюга

поділитись