Ізраїльський парламент 21-го скликання, який було обрано на початку квітня цього року, не пропрацювавши і двох місяців, саморозпустився в ніч на 30 травня (74 голоси «за», 45 – «проти», і один відсутній). Кнесет так і не зміг сформувати коаліцію і 17 вересня Ізраїль знову буде достроково обирати нових парламентарів вже 22-го скликання. Чому ізраїльські депутати проголосували за розпуск Кнесету та що завадило їм сформувати коаліцію? (задля кращого розуміння ситуації рекомендуємо також до прочитання нашу оглядову статтю по результатам парламентських виборів в Ізраїлі 9 квітня 2019 року: Парламентські вибори в Ізраїлі: тріумф та поразка правих).
Яблуком незгоди і каменем спотикання став багатостраждальний Закон про військовий призов. Загальновідомим є той факт, що в Ізраїлі служба в армії є обов’язковою як для чоловіків, так і для жінок (хоча чимало жінок в результаті отримують відстрочку або взагалі звільняються від служби в армії). В свою чергу харедім (загальна назва всіх іудеїв-ультраортодоксів) мають право на відстрочку від військової служби на навчання в релігійних освітніх закладах (єшивах). Цей факт вже дуже давно є серйозною конфліктною точкою в ізраїльському суспільстві. Одні виступають за те, що не має бути ніяких пом’якшень в бік харедім, якщо всі інші молоді люди мають відслужити в Армії Оборони Ізраїлю; інші ж (здебільшого релігійні євреї) вважають, що молоді люди, які присвятили своє життя служінню Богові та вивченню Тори, мають бути звільнені від служби в армії, адже вони своєю діяльністю також служать Державі Ізраїль на своєрідному метафізичному фронті. До цього аргументу додається і економічний – утримувати в армії ультраортодоксів дорожче та складніше, ніж інших. Причин для цього багато: починаючи від того, що служити в одних частинах з жінками вони через особливості закону Тори не можуть, закінчуючи необхідністю контролю за кошерністю їжі на дуже високому рівні та виділенням часу на обов’язкові релігійні щоденні ритуали, свята і т.д. Суперечка між прибічниками та противниками служби харедім в ізраїльській армії дуже гостра. Існує ряд партій, які відстоюють відстрочку для студентів єшив (ультраортодоксальні релігійні партії типу «ШАС»), та ті партії, які навпаки вимагають примусити харедім йти на службу до збройних сил.
Не дивлячись на те, що харедім мають змогу отримати відстрочку, провівши в навчанні ледь не все життя, існує певний відсоток тих молодих ультраортодоксів, хто все ж таки йде до лав ЦАХАЛ. І цей відсоток збільшується. До прикладу, з 2007 року по 2017 рік кількість харедім, які пішли служити до ізраїльської армії, збільшилась в 10 разів. В 2017 році до лав Армії Оборони Ізраїлю ввійшло 3070 харедім – це третина від всіх тих харедім, яким в 2017 році було 18 років. Певна тенденція збільшення кількості ультраортодоксів в ЦАХАЛ посилюється. То в чому ж проблема?
Кнесет вже декілька років розділяється на дві протиборчі сторони під час голосувань за закон про військовий призов для харедім. Спочатку приймається закон про обов’язковий річний відсоток призовників-ультраортодоксів. Потім релігійні партії намагаються його оскаржити та відмінити. В 2018 році було прийнято закон, який передбачає збільшення кількість призовників-харедім в ізраїльській армії до 2027 року до 6844 чоловік.
Головною причиною неможливості створення провладної коаліції в новому парламенті весною 2019 року стала умова Авігдора Лібермана, лідера партії «Наш дім Ізраїль», яка позиціонує себе як права світська партія, зорієнтована, в першу чергу, на так звану «російську вулицю» в Ізраїлі (тобто, на репатріантів з країн колишнього СРСР, які погано асимілювались в Ізраїлі, залишившись багато в чому прихильниками радянської спадщини та сучасної російської дійсності), яка полягала в тому, що він ввійде в коаліцію лише за умови прийняття закону про обов’язковий військовий призов для харедім.
Прем’єр-міністр Ізраїлю і лідер партії «Лікуд», яка на виборах посіла перше місце, Беньямін Нетаньягу опинився в надзвичайно складній ситуації. З одного боку, Ліберман, який вимагає призов для харедім, а інакше він відмовляється йти в провладну коаліцію, що загрожує Нетаньягу передачею права на формування коаліції його головним конкурентам на минулих виборах блоку «Кахоль-Лаван», а з іншого боку, релігійні ультраортодоксальні партії, які також необхідні коаліції, але які виступають проти закону про призов для харедім.
Домовитись Нетаньягу з Ліберманом так і не зуміли. В результаті лідер «Лікуд» звинуватив Лібермана в бажанні чергових дострокових виборів для збільшення присутності партії «Наш дім Ізраїль» в Кнесеті. Часу в Нетаньягу залишалося буквально кілька днів, і якщо він не встигнув би до визначеного дня сформувати провладну коаліцію, цей обов’язок перейшов би до опозиції. Допустити цього він не міг, тому подав законопроект про розпуск парламенту та позачергові вибори. Його було прийнято.
До середини вересня Ізраїль знову входить в надзвичайно цікавий стан передвиборчих кампаній, провокативних зливів на конкурентів в ЗМІ, скандалів та несподіваних політичних союзів.
На сьогоднішній день, по результатам соціологічних опитувань, якщо вибори б пройшли на цьому тижні, результати не були б особливо відмінні від тих, що ми побачили в квітні цього року. Це означає, що майбутня кампанія має якось змінити статус-кво в розподілені голосів виборців, інакше ці дострокові вибори просто не матимуть сенсу – ті самі депутати в такій самій конфігурації зайдуть в парламент і знову стикнуться з неможливістю формування провладної коаліції через принциповість тієї чи іншої партії. Як змінити статус-кво? Питання до політтехнологів, яких в Ізраїлі чимало, і для яких починається черговий спекотний сезон.
Окремим питанням, яке висить в повітрі, є так звана «угода століття» – план США, а саме особисто Дональда Трампа, його зятя Джареда Кушнера та ще декількох наближених осіб, по врегулюванню арабо-ізраїльського конфлікту, який Трамп обіцяв презентувати після формування провладної коаліції в Ізраїлі. Що буде з цією угодою, якщо ніякої коаліції не сформовано, парламент саморозпустився, а майбутній збереться лише в кінці вересня? Одразу після розпуску парламенту, 30 травня, Джаред Кушнер прилетів до Ізраїлю, де зустрівся з Беньяміном Нетаньягу. Вони підтвердили, що продовжують співпрацювати в тому числі і по питанню «угоди століття», проте, чи буде вона презентована в найближчий час, наразі невідомо. Існує версія, що її представлять на конференції в Бахрейні 25-26 червня, але ніяких підтверджень цьому немає. Палестинська Адміністрація Махмуда Аббаса вже заявила, що не буде брати участь в цій зустрічі, а план Дональда Трампа не розглядає як можливий ще до його детальної презентації, через очевидну проізраїльську позицію президента США, яка проявилася, в першу чергу, в переносі посольства США в Ізраїлі з Тель-Авіву до Єрусалиму.
Найближчі місяці на Близькому Сході обіцяють бути надзвичайно напруженими, визначними для регіону та неймовірно цікавими.
Автор: Валентин Дзюбенко
