Право на незалежність: Словенія

25 Червня 1991 року Хорватія та Словенія одночасно проголошують свою державну незалежність, таким чином залишивши склад Союзної Федеративної Республіки Югославія. Ці події ознаменували власне початок розпаду Югославії. Їм передував підйом національних рухів у союзних республіках (передовсім Хорватії, Словенії, Боснії та Герцеговині) у відповідь на просербську політику Югославського керівництва. Вже 27 червня 1991 року підрозділи ЮНА розпочинають військову операцію на території Словенії. Подальші події увійдуть в історію під назвою “Десятиденна війна”.

На придушення словенської незалежності було кинуто 32 тисячі солдат, 711 танків, 367 бронетранспортерів 869 гаубиць і артилерійських установок ЮНА. Словенські сили налічували 45000 бійців (загони самооборони та поліція) озброєних переважно стрілецькою зброєю. Першочерговим завданням ЮНА в Словенії було встановлення контролю над столицею новоутвореної держави – містом Любляна, а також вихід на колишній зовнішній кордон СФРЮ.
Оборонці Словенії чинили насправді сміливий та відчайдушний опір. На шляху підрозділів армії Югославії повсюдно перекривалися дороги, з’являлися барикади і засідки. Відомі випадки, коли погано озброєні словенські підрозділи використовували сільськогосподарську техніку. Завдяки рішучості та злагодженості дій сил територіальної оборони Словенії та місцевих загонів самооборони операція ЮНА закінчилася цілковитою поразкою – впродовж 10 діб у 72 бойових зіткненнях вона втратила 45 військовослужбовців вбитими, 146 пораненими, 4693 потрапили у полон, також 6 танків 22 зенітні самохідні установки. Словенська сторона втратила 9 бійців вбитими та 182 пораненими, під час бойових дій загинуло також 10 цивільних осіб.
7 Липня 1991 року на островах Бріоні Словенія, Хорватія і СФРЮ за посередництва ЄЕС уклали договір про припинення війни в Словенії. Підрозділи ЮНА були зобов’язані покинути територію Словенії, а її кордони переходили під контроль словенської поліції.

Словенії вдалося відстояти свою незалежність, світ був змушений визнати її як самостійну державу. Така блискавична перемога здається майже неймовірною, але вона лише доводить те, що в політиці понад усе поважається право сили та тверда позиція.
В липні 1991 року Югославська Народна Армія розпочне наступ в Хорватії. Війна триватиме 4 роки. Після перемовин у січні 1992 ЮНА відступить, залишивши озброєння сербським анклавам на території Хорватії та в подальшому продовжуючи постачати їм зброю та живу силу. Через 20 років схожий сценарій відпрацює Росія на українських територіях. Хорватії, однак, вдалося відстояти свій суверенітет та територіальну цілісність.
Матеріал підготував Лейтенант Штурм