Десяті роки XXI століття не дарма називають «золотим віком» телебачення, адже саме в це десятиліття на екрани вийшло чимало яскравих і якісних телешоу різноманітних жанрів, з яких можна підібрати для перегляду будь-що на будь-який смак. Пропонуємо вашій увазі десятку найкращих серіалів, що виходили за останні 10 років.
Пуститися Берега, шоураннер Вінс Гіліган (2008-2013)
«Пуститися Берега» або ж «Breaking Bad» в оригіналі – це телесеріал від телеканалу AMC, шоураннером якого виступив американський сценарист, продюсер та режисер Вінс Гіліган, що до цього встиг попрацювати над такими шоу як «X-Files». Серіал розповідає історію вчителя-невдахи Волтера Вайта (Брайан Кренстон), що через захворювання раком вирішує стати на шлях криміналу і починає варити метаамфетамін разом зі своїм колишнім учнем Джессі Пінкманом (Аарон Пол). Протягом п’яти сезонів глядачу пропонується спостерігати за неймовірним перетворенням шкільного вчителя в справжнього наркобарона. «Пуститися Берега» за час ефіру встиг виграти десятки різноманітних нагород, зробити Брайана Кренстона та Аарона Пола справжніми суперзірками телебачення, а також завоювати серця глядачів та критиків по усьому світу. Такому успіху шоу Вінса Гілігана зобов’язано в першу чергу першокласними сценаріями, видатною режисурою і, звісно ж, темами, що досліджував серіал. Гіліган не соромився постійно ставити своїх героїв в незручне становище, давати їм неоднозначні моральні вибори, досліджувати проблеми наркоманії, корупції та сім’ї. Шоу стало настільки успішним, що породило серіал-приквел про одного з другорядних героїв «Пуститися Берега» хитромудрого адвоката Сола Гудмана «Краще дзвонити Солу» (до речі воно не поступається в якості оригінальному серіалу), а також фільм-післямову «Ель-Каміно». Наприкінці десятиріччя можна сміливо назвати «Breaking Bad» справжньою класикою телесеріалів, і неймовірною кримінальною драмою, що стоїть в одному списку з такими культовими шоу як «Sopranos» чи «The Wire».
Божевільні, шоураннер Метью Вайнер (2007-2015)
«Mad Men» – ще один драматичний серіал телеканалу AMC від сценариста Метью Вайнера, що розповідає історію креативного директора рекламного агентства «Стерлінг Купер» Дона Дрейпера (Джон Гемм). Сюжет серіалу повністю охоплює 60-ті роки XX сторіччя і розкриває тонкощі ведення рекламного бізнесу в Америці тих років, паралельно з цим розкриваючи особливості життя американського суспільства і його реакції на буремні події того десятиліття: від Карибського кризиса та вбивства Кеннеді, до початку епохи хіпі та війни у В’єтнамі. «Божевільні» – це першокласна костюмована драма, що так само як і «Пуститися Берега» виграла велику кількість нагород. Шоураннер серіалу Метью Вайнер до початку роботи над «Божевільними» вже встиг попрацювати над культовим шоу телеканалу HBO «Sopranos», а при роботі над своїм серіалом надихався власними спогадами, адже він виріс в сім’ї рекламщика з Медісон-Авеню, яких з 50-х років, до речі, як раз і називали «Mad Men». Однак «Божевільних» варто дивитись не тільки заради історичного контексту і тонкощів роботи рекламного бізнесу, але і тому, що Вайнер неабияк попрацював над персонажами та їх розвитком, особливо головного героя Дона Дрейпера, що протягом всіх серій страждає від екзистенціальної порожнечі. І хоча «Mad Men» і розповідає про 60-ті теми в шоу є актуальними і сьогодні: чоловіки та жінки, старіння, алкоголізм, шлюб та родина, творчість – це далеко не повний перелік всіх тем, що підіймає серіал протягом всіх сезонів. Однак, неможливо не визнати і той факт, що «Mad Men» і одне з найбільш стильних шоу і по цей час, саме завдяки охопленим 60-м.
Гра Престолів, шоураннери Девід Беньоф і Ден Вайс (2011-2019)
«Гра Престолів» – екранізація культової серії романів «Пісня льоду й полум’я» американського письменника Джорджа Мартіна, фентезійний серіал телеканалу HBO, і, напевно, найбільш суперечливий пункт в цьому списку, однак складно визнати, що саме це шоу є своєрідним символом телебачення десятих років, уособлюючи в собі як все найкраще, так і найгірше що з ним сталось. «Гра Престолів» – це в принципі доказ того, чого можна досягнути на телебаченні, навіть, не маючи потужних бюджетів, але маючи сильну історію. Парадоксально, але «Престоли» – такий же яскравий приклад, як низько можна пасти, маючи колосальні гроші для виробництва, але не маючи продуманого сюжету. Перші чотири сезони вражали несподіваними, навіть шокуючими, але насправді логічними поворотами сюжету. Звісно це більшою мірою пов’язано з тим, що шоураннери Беньоф і Вайс мали під рукою надзвичайно детальне і продумане першоджерело у вигляді романів Мартіна, який, до речі, і сам в цих сезонах працював над серіалом в якості сценариста. Однак, по завершенню першоджерела і самоусуненню Джорджа Мартіна для завершення романів, драматургічна якість шоу пішла вниз, що призвело до одного з найбільш розчаровуючих фіналів в історії телебачення. Проте навіть на таке невдале завершення, історія про боротьбу за Залізний Трон все ще залишається одним з найвидатніших телевізійних шоу в історії, хоча б тому, що в усіх інших аспектах крім сюжету, серіал дійсно кожен раз підіймав планку. Адже кожен сезон над «Грою Престолів» працювала величезна команда режисерів, акторів, костюмерів, гримерів, дублерів і всіх інших, хто віддав цьому шоу багато років свого життя. Якість їх роботи підтверджує величезна кількість «технічних» премій які «Гра Престолів» почала вигравати майже з першого сезону. Це найбільш масштабний, найбільш обговорюваний, найбільш провокативний і суперечливий серіал десятиліття, і саме тому проігнорувати його – це фактично проігнорувати всі досягнення телебачення десятих років.
Справжній Детектив – 1 сезон, шоураннер Нік Піццолатто (2014)
Ще один знаковий телесеріал від каналу HBO, від сценариста Ніка Піццолатто, що майже одразу ж після виходу першого сезону став культовим. Історія про двох детективів Раста Коула (Метью Макконагі) та Марті Гарта (Вуді Гаррельсона), що протягом сімнадцяти років намагаються знайти серійного вбивцю на тлі штату Луїзіана. Перший сезон «True Detective» став справжнім хітом з багатьох причин. Це і неперевершені образи героїв Метью Макконагі та Вуді Гаррельсона, і тягуча зловісна атмосфера американського півдня, і чудовий сценарій, і відмінна режисура Кері Фукунаги, і безліч філософських та літературних відсилок. Однак, успіх першого сезону «Справжнього Детективу» пов’язаний і з потужною хімією між двома головними акторами – в певний момент детективна інтрига серіалу відходить на другий план, а найцікавішим елементом шоу стає конфлікт світоглядів Марті Гарта та Раста Коула. Нігілістичний погляд на світ Раста протистоїть досить традиційно-американському світогляду Марті, однак, обидва герої не стають перебільшеними версіями самих себе, а розкриваються як багатогранні і неоднозначні персонажі. В інших сезонах на жаль повторити цей успіх не вдалось, бо десь завжди втрачався один з елементів луїзіанської історії. Проте перший сезон назавжди залишиться класикою телебачення і підтвердженням, одної з головних ідей, що підіймає серіал – світло перемагає.
Кінь БоДжек, шоураннер Рафаель Боб-Ваксберг (2014-2020)
Включення анімаційного серіалу про антропоморфного коня за ім’ям БоДжек може здатись комусь дивним, особливо, якщо ви чули про це шоу лише поверхнево. Однак, «Кінь БоДжек» від Netflix, хоч і може здатись черговою комедією і сатирою на сучасний Голлівуд (що в певному сенсі абсолютна правда), проте шоу має надзвичайно пронизливу драматичну складову. Ця історія розвертається в дивному світі де звичайні люди спокійно співіснують з різноманітними антропоморфними тваринами. Такий сетап і дозволяє сценаристам розійтись в різноманітних проявах гумору – так антропоморфний пес тут спить як звичайний і недолюблює поштарів – однак, в цієї ідеї я ще і цілком продумане драматичне підґрунтя. Завдяки тому що головний герой антропоморфний кінь, співпереживати йому набагато легше. Кінь БоДжек – зірка вигаданого в цьому ситкому «Horsing Around», що був справжнім хітом у 90-ті роки. Однак в десятих БоДжек є зіпсованою особистістю – багато п’є і вживає наркотики, відштовхує інших та паралельно з цим псує їм життя, а головне, що він не ніяк не розвивається. Звісно, чим далі ми просуваємось цим шоу, тим більше розуміємо причини такої поведінки головного героя. Шоураннеру Рафаелю Бобу-Ваксбергу вдалось створити по-справжньому реалістичну трагікомедію про долю однієї людини, вибачте, коня. «Кінь БоДжек» – надзвичайно пронизлива екзистенціальна драма, що багато в чому перевершує більшість стандартних драматичних серіалів з реальними акторами. Тож якщо ви все ще сумніваєтесь, чи варто дивитись цей анімаційний серіал – варто, тим більше, що він здатен здивувати (і не раз!) навіть найпримхливішого глядача.
Фарґо, шоураннер Ноа Хоулі (2014 – …)
«Фарго» – серіал від телеканалу FX, від шоураннера Ноа Хоулі, що спін-оффом стрічки «Фарго» 1995 року режисерів Ітана та Джоеля Коенів. Це досить рідкий приклад того, коли за продовження береться зовсім нова людина і їй вдається вхопити дух оригіналу і зробити його таким же якісним. Ноа Хоулі дивовижним чином зміг перенести абсурдну атмосферу коенівскьих стрічок на телеекрани, при чому зробити це вийшло в нього надзвичайно точно і тонко. Серіл «Фарго» як і «Справжній Детектив» – це антологія, де в кожному сезоні розповідається окрема історія, хоча в дечому вони все ж переплетені загальним місцем та деякими персонажами. Але на відміну від серіалу Ніка Піццолатто, Ноа Хоулі зумів втримати планку якості, тому з трьох сезонів «Фарго» важко виділити кращий. Окрім цього, ця телеантологія може похизуватись величзною кількістю зірок, що встигли знятись в серіалі: Мартін Фрімен, Біллі Боб Торнтон, Боб Оденкірк, Кірстен Данст, Джессі Племонс, Юен МакҐреґор, Мері Елізабет Вінстед, Дейвід Т’юліс – це далеко не повний список. Серіал «Фарго» як і багато стрічок Братів Коенів змішують в собі фірмовий абсурд, банальність зла, яскравих персонажів, неповторну атмосферу і серйозну драму. І саме тому, це творіння Ноа Хоулі варте уваги.
Нарки, шоураннери Кріс Бренкето, Ерік Ньюман та Карло Бернард (2015 – …)
«Narcos» – це кримінальна драма від Netflix, що досліджує світ наркобізнесу і є найбільш достойним спадкоємцем культового шоу від HBO «The Wire». Перші два сезони розповідають про розквіт та падіння наркоімперії Пабло Ескобара, третій фокусується на діяльності колумбійського картелю «Калі», а четвертий сезон став спін-оффом під назвою «Narcos: Mexico» з новими персонажами і новим протистоянням американських агентів УБН проти мексиканської наркомафії. «Нарки» – цікаві в першу чергу своїм напівдокументальним підходом до теми і відсутністю моралізаторства. Шоу не зображує наркобаронів повними чудовиськами і не вибілює агентів УБН, яким за часи своєї служби доводиться стикатись з величезною кількістю проблем і неоднозначних моральних виборів. Пабло Ескобар чи агент Пенья – для авторів обидва персонажі є героями цієї історії. Історії складної, брудної і часом дуже жорстокої. І такий підхід підкупає з перших же секунд. Окрім чудового сценарію та енергійної режисури, «Narcos» занурює глядача в найтемніші закутки Колумбії та Мексики. Звісно, не варто чекати від шоу стовідсоткової правди – це все ж таки художній серіал, і деякі елементи реальної історії були змінені задля кращого драматичного ефекту. Проте, це дійсно один з найкращих серіалів від Netflix, що за чотири сезони показав неймовірну планку якості. Ще ніколи нескінченна нарковійна американських спецслужб проти наркобаронів не була показана так детально, потужно й епічно.
Твін Пікс: Повернення, шоураннери Марк Фрост та Девід Лінч (2017)
«Ми знову зустрінемось через 25 років», – хто б з глядачів міг подумати в 1991 році, що ці слова, сказані Лорою Палмер агенту Куперу, були настільки буквальними? А от Девід Лінч та Марк Фрост, здається, про це думали, хоча, можливо, і не в 1991. Однак, в 2017 на екрани дійсно вийшло продовження легендарного серіалу «Твін Пікс» – одного з найбільш важливих шоу в історії як американського так і світового телебачення. Цього разу Девід Лінч повністю зрежисував всі 18 епізодів, однак не все було гладко і ще до початку виробництва ходили чутки про різноманітні скандали, а Лінч начебто в якийсь момент навіть відмовлявся від зйомок. «Твін Пікс: Повернення» дійсно став прямим продовженням культових сезонів з дев’яностих, і перерва в 25 років справді виявилась важливою. Однак, від старого «лампового» «Твін Піксу» залишилось не так багато. Вочевидь, Лінч та Фрост якимось дивом змогли домовитись з американським кабельним телеканалом Showtime про повну творчу свободу під час виробництва і це відчувається в кожній серії, в кожному кадрі, в кожній рядку діалогу. Можливо Лінч та Фрост робили б «Твін Пікс» саме так, якби не обмеження ефірного телеканалу, однак цього ми вже не дізнаємось. А от про «Повернення» можна сміливо говорити, що це вершина творчості Лінча, повний каталог його ідей і прийомів – це найбільш лінчевський продукт з усього Лінча. Однак, «Повернення» сподобалось не всім глядачам і навіть не всім фанатам оригінального серіалу – третій сезон шоу став більш холодним, і ще більш дивним, а все «мило» Фрост і Лінч нещадно вичистили. «Твін Пікс: Повернення» – це найдивніше, найбільш авторське і дивакувате шоу десятих, а головне, що більше нічого хоча б приблизно схожого в цьому десятиріччі ви не знайдете.
Мисливець за розумом, шоураннер Джо Пенхолл (2017-…)
В 2017 року Netflix випустив драматичний серіал «Мисливець за розумом», продюсерами якого виступили Девід Фінчер, Шарліз Терон і Джо Пенхолл. Шоу засновано на документальній книзі «Mind Hunter: Inside FBI’s Elite Serial Crime Unit», написаної Марком Олшейкером і Джоном Дуґласом в 1995 році. Серіал розповідає історію агентів ФБР Голдена Форда та Білла Тенча, що проводять допити серійних вбивць для того, щоб більше зрозуміти їх образ мислення та поведінку. В певний момент до їх роботи підключається професор психології Венді Карр. Разом вони подорожують штатами і стикаються з такими вбивцями як Ед Кемпер, Вейн Вільямс і, навіть, Чарльз Менсон. «Мисливець за розумом» в першу чергу виділяється досить похмурим і депресивним тоном, а також глибинним дослідженням феномену серійного вбивці. Взагалі, слід зазначити, що серіал починається в той момент, коли навіть самого терміну «серійний вбивця» по факту ще не існувало, і саме головні герої його впроваджують. Не дивлячись на те, що Фінчер зрежисував лише декілька серій, його вплив тут відчувається дуже сильно, однак, цікаво, що в «Мисливці за розумом» фактично немає насильства. Головна родзинка серіалу як раз в тому, що найбільш напружені і драматичні моменти пов’язані тут саме з допитами серійних вбивць. «Мисливець за розумом» – це холодне, похмуре і від цього майже гіпнотичне дійство, засноване на реальних подіях. Це і детектив, і трилер, і драма водночас. І саме тому це одне з най унікальніших шоу десятиріччя.
Чорнобиль, шоураннер Крейг Мазін (2019)
На фоні принизливого фіналу «Гри Престолів» в травні 2019 року телеканал HBO зміг здивувати глядачів по усьому світі мінісеріалом «Чорнобиль» від сценариста Крейга Мазіна. Мазін, що в минулому писав сценарії до американських комедій категорії «Б», одного разу зацікавився Чорнобильською катастрофою і вона повністю захопила його свідомість. Саме через таку зацікавленість темою ми можемо дякувати за настільки достовірне (як для художнього серіалу) і детальне зображення трагедії 1986 року, особливо, враховуючи наскільки непростим і трагічним є матеріал за який взялись західні кінематографісти. Вражає і той факт, що Мазіну і компанії вдалось показати настільки складну і травматичну подію всього лише за п’ять серій. Ще більше поваги викликає, що автори серіалу підійшли до матеріалу без всяких стереотипів, що роками створювались Голлівудом. Однак, головне, за що слід сказати телеканалу HBO та Крейгу Мазіну «дякую», так це за те, що вони доступно і з людяністю розказали про Чорнобильску трагедію глядачам по всьому світі. Проте цей підхід оцінили не тільки глядачі, але й критики і професійні премії. Серіал вже виборов купу статуеток на цьогорічній премії «Еммі» і навряд чи на цьому нагороди завершаться. Одно можна сказати з впевненістю: «Чорнобиль» – головний серіал 2019 року і один з головних та найважливіших серіалів декади. А, можливо, і XXI століття в цілому.
Автор: Кирило Пищиков
