Два листа Ананди Кумарасвамі до Рене Ґенона

12 квітня 1946 року [1]

Мій любий М. Ґенон:

Я згоден із Вами щодо граничного значення у творах Тагора. Але я не розумію, чому Ви заперечуєте порівняння ananda[2] з felicitas[3] або delectatio[4]. Корінь nand означає отримувати задоволення, разом з самореферентним префіксом а. І окремо від звичайного використання, не можна ігнорувати BU IV. 1.6[5] щодо Брахми: «Що таке блаженство (Ananda)?, воістину, це розум; це розумом він сам тягнеться до жінки, а його син народжується від неї. Це [син] його блаженство: найвищий Брахма це є розум.» Тут manas (розум), звісно, дорівнюється грецькому nous, intellectus vel spiritus[6], і «жінка» це є Вак[7]; а син – це ідея, і ananda це божественне захоплення від зачаття та народження неписаного Логосу. Ananda це божественне захоплення, яке Екхарт називає «актом осяяння прихованого у вічності».

У зв’язку з питанням «Чи є буддійський прийом до ордену Бхікшу ініціацією?». Я переконаний, оскільки я додатково дізнався, що підготовчі гоління та обмивання – de regle – називаються abhisheka і потім цей новоприйнятий учень стає «сином Будди» та наділяється «королівською владою» (adhipatya). Обмивання відповідає хрещенню, яке, звісно, походить з ініціації.

Я також знаходжу цікавою кореляцію між буддійської ksana[8] та суфійською andar waqt – обидва є «моментами» без тривалості і тільки локусами (loka) реального буття, яке відрізняється від «становлення» (як ousia від genesis та essential від esse). Цей момент є mukta’s «світ в іншому світі». Це саме той момент, коли кожна «річ» ama sunistatai kai apoleipei[9] (Плутарх, Моралії 392 С). Послідовність цих «тепер» утворює те, що ми називаємо тривалістю, але в реальності усе це миттєвості одного.

Дуже щиро


17 квітня 1947 року

Мій любий М. Ґенон:

Я із превеликим задоволенням і користю читав Вашу «Велику Тріаду». Далі приводжу окремі пункти, які привернули мою увагу: ієрогліф, здається, з точністю відповідає знаку, зображеному на першому малюнку у моїй «Svayamatrnna»[10], копія якої, я сподіваюся, вже дісталася до Вас.

Буддійський термін sappurisa[11] (= satpurusa), здається, висловлює ідею «l’homme véritable»[12], у той час як uttama-purusha відповідає «l’homme transcendant»[13]. При цьому у 54 вірші «Дгаммапади» сказано[14]: «sabba disa sappuriso pavati», «omnes regiones vir  probus perflat» (у перекладі Фаусболла). Також Uttama purisа зазвичай використовується як епітет Будди.

Порівняти також: сторінка 53, pouvoir du vajra[15], Геракліт фрагмент 38[16].

Сторінка 119, у «Потрійній силі», порівняти з моєю роботою «Духовний авторитет і земна влада в індійській теорії уряду»[17] (особливо те, що стосується гностичного формулювання наведеного на сторінці 44).

У кількох місцях ви говорите про Провидіння і Долю (Destiny). Англійською, я вважаю, краще говорити про Провидіння та Талан (Fate): роблячи так, що Провидіння (Providence) дорівнює Долі (Destiny). Наша Доля це наше призначення; талан це випадки, які спіткали нас на en route[18], і вони можуть допомогти чи перешкодити, але не можуть змінити нашої кінцевої долі.

«Велика Тріада» здається мені особливо цінним трактатом, і я сподіваюся, що скоро з’явиться і його англійська версія.

М. Палліс[19] та Рама[20] зараз у Калімпонзі, де Лама Вангьял зустрів їх по прибуттю. Вони провели 12 днів у Південній Індії та відвідали Шрі Рамана Махарші[21].

Дуже щиро


[1] Перекладено за виданням Coomaraswamy A. Selected letters of Ananda Coomaraswamy / A. Coomaraswamy. – New Delhi: Indira Gandi National Centre for the Arts; Oxford University Press, 1988. – P. 52-53.

[2] Ananda (санскрит. आनन्द) – у буквальному значенні «блаженство».

[3] Felicitas – з латини «щастя».

[4] Delectatio – з латини «задоволення», «насолода».

[5] Кумарасвамі посилається на шостий фрагмент першої брахмани четвертої глави «Бріхадараньяка Упанішади».

[6] Можу припустити, що буквальний переклад звучить як «інтелект або дух».

[7] Індійська богиня усної мови, яка виступає її персоніфікацією.

[8] Крихітна одиниця часу, приблизно 1/75 секунди.

[9] Вірогідно звучить як «явлена в народжені і смерті». Цитовано за твором Плутарха «Про «Е» в Дельфах».

[10] Мається на увазі робота «Svaymatrnna: Janue Coeli», Zalmoxis, Paris, II, 1939, no. 1.

[11] З палі перекладається як «гарна людина».

[12] З французької «істинна людина».

[13] З французької «трансцендентна людина».

[14] Мається на увазі фраза «Правдивий муж проникає по всіх усюдах».

[15] Тут Кумарасвамі у словосполученні «влада з ваджри» (приблизний переклад) робить акцент на одному з дослівних значень цього санскритського терміну – «блискавка».

[16] Фрагмент номер 64 за нумерацією Дільса-Кранца: «Усім керує блискавка, вогонь».

[17] В оригіналі «Spiritual Authority and Temporal Power in the Indian Theory of Government».

[18] Французькою «на шляху».

[19] Марко Палліс, греко-британський письменник-традиціоналіст та альпініст; автор книжок з буддизму та культури Тибету.

[20] Рама Пунамбулам Кумарасвамі, син Ананди Кумарасвамі.

[21] Шрі Рамана Махарші, індійський філософ та дживанмукта; створив своє вчення на основі адвайта-веданти (відносять до представників неоадвайти).

Переклав Ярослав Спічек

поділитись