Епоха Середньовіччя мала вагоме значення для становлення німецької державності та німецької нації. Саме у Середні віки відбувалися перші кроки до об’єднання німецьких племен та німецьких земель. На межі ІХ–Х століть король Генріх І, також відомий як Генріх Птахолов, об’єднав Саксонію, Швабію, Баварію, Лотарінгію та відвоював території західних слов’ян. Таким чином намітилась мапа майбутньої «Священної римської імперії німецької нації» – держави, заснованої імператором Оттоном І, коронованим у 962 році. Це державне утворення також дістало назву «Перший Рейх» і формально проіснувало до 1806 року. Середньовіччя для Німеччини – це також хрестові походи, зовнішня експансія, але, крім того, доба розквіту лицарської культури, формування героїчного лицарського ідеалу, розвиток поезії (міннезанг), літератури, тощо. Таким чином, Середньовіччя цілком могло б претендувати на роль «ідеального минулого» для художників Третього Рейху.
Одним з таких художників був Вернер Пайнер. Знаний російський мистецтвознавець, дослідник німецького мистецтва доби націонал-соціалізму Ю. П. Маркін називає Пайнера «чи не найоригінальнішим з художників Третього Рейху».
Вернер Пайнер (нім. Werner Peiner; 1897 – 1984 рр.) народився у Дюссельдорфі. У 1914 – 1918 роках брав участь у бойових діях на Західному фронті. По закінченню війни Пайнер вступає до Академії мистецтв у Дюссельдорфі, де навчався у класі живопису під керівництвом В. Дерингера. В студентські роки Пайнер також вивчає історію релігії.
У 20-ті роки Пайнер пише портрети, оголену натуру, а також пейзажі та натюрморти в стилі раннього нідерландського живопису та живопису Північного Відродження. Згодом Пайнер піддався впливу модерністів і тяжів до стилістики так званої «нової речевості». У своїй творчості Вернер Пайнер не обмежувався самим лише живописом. Він також охоче писав фрески, створював мозаїки, займався живописом на склі та досліджував традиційні технології виготовлення гобеленів.
Наприкінці 20-х з метою підвищення свого художнього рівня Пайнер здійснив поїздки до Голландії, Італії, Іспанії.
Ще до того, як в Німеччині було встановлення диктатуру націонал-соціалістів і Пайнер набув офіційного статусу «художника Третього Рейху», він провів 7 персональних виставок в різних містах Німеччини. З приходом до влади нацистів становище Вернера Пайнера насправді коливалося між званням офіційно визнаного митця та статусом художника-дегенерата.
У 1935 році Пайнер здійснює тривалу поїздку до екваторіальної Африки, звідки привозить велику кількість нових робіт. Як не дивно, але одну з них, триптих «Чорний рай», купує сам Адольф Гітлер.
Для Вернера Пайнера по-справжньому знаковим став 1937 рік. Тоді він засновує власну школу живопису у Кроненбурзі, стає членом Прусської Академії мистецтв, а також бере участь у Всесвітній виставці у Парижі, де йому присуджують почесну нагороду – золоту медаль.
Пізніше Пайнер отримує великі державні замовлення для оформлення Нової рейхсканцелярії (художник підготував 7 ескізів для гобеленів із зображенням важливих для Німеччини історичних битв) та Будинку льотчиків у Берліні (ескізи до циклу гобеленів «Полювання із соколами», також ряд робіт для Міністерства закордонних справ та Міністерства культури.
У 1940 році Вернер Пайнер отримує звання «незамінного художника Третього Рейху».
У 1945 році Пайнер попадає у табір для інтернованих, після звільнення оселяється у Ляйхлігені. В повоєнні роки він продовжує плідно працювати як живописець, не зраджуючи своєму авторському стилю. Помер художник у 1984 році.
Автор: Руслан Штурм
