14 жовтня

8 книжок про українську військову історію

14-го жовтня в Україні відзначають цілий ряд свят: це і День козацтва, і чергова річниця створення Української повстанської армії, а від 2015 року все це увінчалося ще й на держаному рівні – Днем захисника України. В цей абсолютно мілітарний день пропонуємо вашій увазі добірку книжок, кожна з яких висвітлює певний етап української військової історії під особливим кутом зору. Зосередимось тут на окремому періоді цієї історії, з якого досі ледь не найбільшою мірою черпає натхнення наша сучасність, період цей відкривається Першими визвольними змаганнями і лине через два десятиліття поза Другу світову війну.

Серед згаданих нижче праць присутні як науково-популярні, так і приклади мемуаристики й художньої обробки споминів. Змістовні рамки добірки формуються двома видами наративу, який являє собою або висвітлення аспектів історії саме військового формування (а не висвітлення цього питання побічно, у контексті), або ж оповідь воєнного чину від безпосереднього свідка подій.

Юрій Тютюнник «Зимовий похід 1919-1920 рр.»

Ця книга – це надзвичайно вартісне першоджерело, що вийшло з-під пера безпосереднього учасника найбільш вдалої операції армії УНР в 1917-1921 рр. З перших рук, від одного з найвідоміших військових діячів Української революції, читач дізнається про те, як насправді відбувався похід тилом двох ворожих армій довжиною у кілька тисяч кілометрів, розстановку сил напередодні його та воїнську звитягу борців за волю України.

Петро Дяченко «Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії Української Народної Республіки»

В роки Визвольних змагань «чорношличники», як називали полк Чорних Запорожців, по праву вважалися одним із найкращих підрозділів армії УНР. Петро Дяченко був незмінним командиром полку, та його особистість становить ще більший інтерес через його подальшу службу військовиком у різних формуваннях, так після невдач революції його армійський шлях не закінчився: в 30-х роках служив у Війську польському, боронив у її складі Польщу від військ Радянського Союзу в 1939 році, надалі мав зносини з «Поліською Січчю» Бульби-Боровця, під німецьким патронатом очолював протитанкову бригаду «Вільна Україна» та наприкінці війни був призначений командиром 2-ї Української дивізії УНА. Видання цієї книги від 2010 року окрім власне спогадів командира «чорношличників» споряджене й додатковими матеріалами, зокрема короткими нарисами авторства таких самих учасників визвольних змагань, що дозволяє ще більше розширити погляд на обрану проблематику.

Юрій Горліс-Горський «Холодний яр»

Без зайвих слів. Справді культовий документальний роман від очевидця тих подій, армійця УНР. Історія холодноярського опору загалом і зокрема в тій формі, в якій її виклав Горліс-Горський, історія осколку національно-визвольного руху, яка із такими ворогами не могла не бути воістину жорстокою, і досі надихає все нових і нових українців приміряти на себе світогляд, до якого кричала доля героїв тих часів. Про те, наскільки віховим цей твір став у формуванні українського національного мислення, свідчить велика кількість перевидань та повсюдна присутність у книжкових країни, яка, у цьому випадку, ніяким чином не є показником «попсовості» роману, а вказує якраз на його вагомість, якість і актуальність, що прослідковується й досі.

Зиновій Книш. Трилогія про історію УВО

Українська військова організація, історична попередниця ОУН – це сподівання на скоре продовження війни за українську незалежність, вербування прибічників, а потім і тихий підпільний чин, в якому знаходилось місце яскравим і резонансним акціям, конспіративні квартири і постійна загроза арешту і ліквідації. У лавах організації перебувало чимало людей, чиї імена тоді і сьогодні складали перший почесний ешелон українського націоналізму: Євген Коновалець, Андрій Мельник, Юліан Головінський та багато інших. Про все це: ґенезу, підготовку, сподівання на майбутнє та атентати, – розповідає Зиновій Книш, член УВО, в трьох книгах – «Власним руслом», «На повні вітрила», «Далекий приціл». Перші дві з них, дозолимо собі нагадати, вже вийшли друком у видавництві «Пломінь».

Іван Патриляк «Перемога або смерть: український визвольний рух у 1939-1960 рр.»

Науково-популярне видання авторства українського історика Івана Патриляка є підсумком багатьох років суто наукової діяльності. Описуючи передісторію формування УПА та проводячи крізь основні віхи до самого згасання збройної боротьби, ця книга являє собою один із найпоширеніших сьогодні матеріалів, що здатний гідно і всеохопно ознайомити читача із темою, при цьому спираючись на значну документальну базу.

Євстахій Загачевський «Закохані в життя, одружені на смерті»

«Закохані в життя, одружені на смерті» – це назва, під якою приховано два твори українського військового Другої світової війни: «Спомини фронтовика» та «Її регіт не лякав». Євстахій Загачевський пройшов крізь службу в СС «Тотенкопф», 14-ій гренадерській дивізії СС «Галичина» й закінчив свій військовий шлях у лавах такого бажаного від самого початку війни суто українського армійського утворення – Першій українській дивізії УНА.

Роман Пономаренко «Українські вікінги. Українці в дивізії СС «Вікінг»

Праця українського історика Романа Пономаренка, що побачила світ в рамках серії «Невідома Україна мілітарна», цілком виправдовує назву цієї серії. Адже служба не поодиноких українців, а цілої їх групи в лавах даного німецького формування донедавна лишалась маловідомою для широкого кола зацікавлених в історичних долях українського визвольного руху. Ця ж робота виправляє даний прорахунок і на основі значного фактичного матеріалу, спорядженого численними фотознімками, змальовує цей зовсім невеликий етап історії українців у війську, проводячи повністю їхнім шляхом – від вишколів до фронтових буднів та переводу до лав СС «Галичина».

Євген Побігущий «Мозаїка моїх споминів»

Двотомна епопея полковника Євгена Побігущого – це масштабний зріз долі багатьох українців, яких безжальний вир європейської та загалом світової політики провів полями бою кількох війн, ставлячи перед доленосним вибором, підважуючи всі пріоритети та «за і проти» у сподіванні активним чином змагати до незалежності української нації та помсти її ворогам. Це історія добровольця УГА, який по двох десятиліттях вже був командиром батальйону ДУН – «Роланд», а згодом приєднався до 14-ї гренадерської дивізії СС «Галичина».

Автор: Іван Калюга