Нині Едвард Мунк – один з найдорожчих художників. Його полотно «Крик» було продано у 2012 році за рекордні 119,9 млн доларів.
Слава Мунка прийшла до нього після першої виставки, проте, відгуки були не завжди схвальні. Критики називали його роботи «невдалими ескізами», а самого Мунка – «анархістом». Обрані ним сюжети завжди надзвичайно емоційні та напружені. Через ряд подій, що трапилися з ним у дитинстві, його мистецтво набуло доволі кричущих фарб та виразних форм.
У п’ятирічному віці Мунк втратив матір, а через декілька років помирає від туберкульозу його сестра. Батько з ранніх років Мунка наполягає на тому, що всім занотоване місце у пеклі, і це все, що чекатиме на хлопця. Одного разу в них навіть виникла суперечка, через те, скільки грішник має горіти у пеклі.
У зрілому віці Мунк знайомиться з іншим своїм страхом – жінками. На його полотнах вони знаходять візуальне втілення у двоїстих образах. Лейтмотивом творчості Мунка стає синтез жіночої згубної краси та постійної тривоги і передчуття лиха. Ревнощі, зрада та нерозділене кохання стають основними сюжетами його полотен. Окрім того, сюжетами його творчості стають не лише образи фатальної жінки та її згубного впливу на долю чоловіка, але й результати зв’язку з демонічною жіночою силою.
Едвард Мунк був доволі успішним митцем вже за життя. Спочатку його полотна та новаторський підхід розцінювалися критиками як «незграбні ескізи», проте, з часом його картини починають купувати у свої колекції видатні люди. За життя про Мунка була написана книга чотирма його друзями, а сам Едвард поставав перед людьми як товариська та приємна особа.
Фриз «Життя: поема про кохання, життя та смерть», створений протягом десяти років, мав на меті зобразити головні аспекти людського життя. І, звісно, одне з головних місць у фризі займала тематика кохання. Фриз умовно розділений на чотири тематичних сегменти: «народження кохання», «розквіт та захід кохання», «страх життя» та «смерть».
«Народження кохання» – відображає зародження почуттів, здебільшого, у цю частину входять полотна спокійні за настроєм: прогулянки закоханих, зустрічі та перші знайомства. Проте, пейзажі на полотнах як завжди тривожні, наче передвісник лиха, котре безсумнівно насувається з приходом теплих відчуттів.
Мунк вважав, що кохання завжди нерозривно пов’язане зі смертю, і причиною смерті завжди ставатиме жінка.
Так з’являється друга частина фризу «Розквіт і захід кохання» де одним з головних образів стає образ Femme Fatale, чия краса неминуче губить чоловіка, і безсумнівно, жінка лишається задоволеною результатом свого смертельного кохання.
Полотно «Вампір», що є однією з частин фризу доволі чітко відображає ставлення художника до кохання. Сила, що чарує та зваблює чоловіка, та єдиною її метою є невідворотна смерть, що чекає на тебе після. Сюжет картини «Вампір» народився несподівано: «В студії для художника позувала руда натурниця з довгим волоссям, що стікало на її плечах, наче кров», – саме так згадував Адольф Пауль, що прийшов до художника. Мунк попросив його встати перед нею на коліна, вона схилилась над Паулем і її руде волосся окутало його, забравши у полон. Натягнута атмосфера слизького жаху, що пробирається крізь довіру коханців.
Ще однією роботою, що відображає жіночу сутність очима Мунка, є полотно «Попіл», котре пов’язано з черговим досвідом в його особистому житті.
На одному з графічних варіантів Мунк надписав: «Я бачив наше кохання, що лежить на землі у вигляді купи попелу». Мова йде про чотирьох річний роман Едварда Мунка та Туллою (Матильдою) Ларсен.
На полотні жінка постає перед нами головним персонажем, тоді як чоловіча фігура, зігнута в кутку полотна, ледь проглядається. Композиція говорить нам про панування жінки над чоловіком, темна зігнута фігура не зрівниться з величною та світлою жіночою. Жінка з розхристаним волоссям та переможним виглядом явно відчуває себе переможцем, та отримує задоволення від страждань чоловіка, поглинає його силу.
На цей сюжет, як і на творчість загалом, мала вплив трагічна історія кохання Едварда Мунка, що має пряме відношення до картини «Попіл», а також значний вплив на творчість Мунка загалом. Матильда прагнула одружити на собі непокірного та свободолюбивого Мунка, звісно, прагнула цього будь-якими способами. Одного разу Мунк отримав звістку, ніби-то його кохана вчинила самогубство. Мунк одразу приїхав до помешкання Матильди і побачив, що вся кімната заставлена свічками, а Матильда лежить у домовині. Це був лише черговий трюк Матільди аби привернути увагу коханого чоловіка. На жаль, під час цієї сварки Мунк втратив палець через постріл та був вимушений лягти до психіатричної лікарні, адже тонка душевна організація художника не витримала такого інциденту. Мунк більше ніколи не бачив Матильду, проте, її образ постає перед нами на його роботах.
Він так ніколи і не одружився, а образ Femme Fatale пізнав на власному досвіді, що дозволило йому точно відображати згубну жіночу любов на своїх полотнах. Окрім того, Мунк починає втілювати Туллу в якості вбивці на декількох варіантів його полотна «Вбивство Марата». Звісно, себе він зображує у якості Марата.
Деякі мистецтвознавці, зокрема Роберт Г’юз, вважають, що цей епізод життя Мунка навмисно зображений занадто трагічним, і що насправді, ані травма Мунка, ані сама ситуація з Туллою не було такою важкою, якою її зображував художник. Проте, як експресіоніст Мунк і мав на меті зобразити не реальність, а власні відчуття та переживання.
Його картина «На операційному столі», зображує атмосферу лікарні, що лякає: медсестра тримає таз з кров’ю, блідий Мунк лежить без тями на столі, а глядачі напружено спостерігають за розвитком подій.
І хоч насправді травма Мунка не була такою значною, як передає атмосфера на полотні, але враження Мунка від даного інциденту ще довго будуть відгукуватися у його творчості.
Мунк, як ніхто інший, пізнав всю трагічність світлого почуття кохання. Він і раніше насторожено ставився до жінок, вважав, ніби вони поглинають весь творчий потенціал чоловіка, його життєву енергію.
Окрім трагічного кохання та образу femme fatale, на полотнах Мунка постає і страх життя та смерть. Зважаючи на дитинство Мунка, та ряд смертей близьких, свідками яких він став, стають зрозумілими обрані сюжети для «Фризу кохання». Друга та третя частина фризу «Страх життя» та «Смерть» є втіленням дитячих переживань та тривожності, що переслідують вже у зрілому віці.
«Крик» стає синтезом всіх емоцій та переживань художника. Мистецтвознавці висувають безліч припущень, проте, одне можна сказати точно – всі емоції, котрі зображені на полотні Мунк переживав особисто. Втрати близьких людей, лякливі розповіді батька про пекло та трагічні любовні зв’язки наклали відбиток на його емоційному стані, і звісно, це відобразилося у його творчості.
Як казав сам художник, своїми полотнами він намагався пояснити суть життя, і показати яким бачить життя він.
Коли Мунку поставили діагноз маніакально-депресивний психоз він сказав, що не хоче позбуватися своєї хвороби, адже зобов’язаний їй своєю творчістю.
Хоч життя, насичене трагічними подіями та доволі емоційні переживання, Мунк прожив до 80 років, але так ні разу й не одружився, залишившись сам на сам зі своїми емоціями.
Автор: Анна Збаражська
