музичні альбоми червня

Святотатство в червні: що слухати з релізів?

Ми продовжуємо підбирати для вас найбільш естетичну і змістовну музику, аби прикрасити ці важкі спекотні дні. На цей раз на тих, хто ризикне відправитися в подорож за допомогою нашого гайду, очікує скандинавська магія, дадаїстські експерименти, вампірський готичний рок і біблійний седкор. Геть тривоги і сумніви: давайте святотатствувати разом з найкращими музичними альбомами червня.

Cold Cave — Fate In Seven Lessons

Музиканти описують цей альбом як прощання з минулим перед обличчям принципово нового. Невідомо, чи загрожує це радикальним переглядом музичного звучання, або ж це звична «карантинна» ностальгія за «старим» світом. Подивившись на обкладинку альбому, здається, все прояснюється — це трібьют до «Power, Corruption and Lies» від «New Order». Після прослуховування лишається більше післясмаку а-ля «Depeche Mode» чи того ж «New Order», аніж «холодного» колдвейву. Вихід альбому (на секундочку, першого за 8 років!) здійняв багато шуму — всі напружилися через вихід нової платівки (раптом знову якийсь бойд райс з’явиться), але здебільшого лишилися ні з чим, відбувшись критикою за «віроломство», маніпуляціями вампірським образом та короткою тривалістю альбому.

Проте Cold Cave лишається незмінним у головному — це готичний баритон, темна естетика та лірика про головне. В червневому альбомі це здебільшого біблійні відсилки. Проте на відміну від багатьох інших релізів після їхньої готики хочеться жити, кохатися і танцювати, поки вистачає сил. Ну і заслуховувати до дірок.

Clan Of Xymox — Big Brother

Одні із засновників дарквейв і готик сцени випустили новий EP з промовистою назвою «Великий брат». Реліз містить два нових треки і по два ремікси на кожен із них, включаючи версії від Джона Фрайєра і Assemblage 23 (Тома Шира). Холодні ритми супроводжуються похмурою лірикою про розчарування в сучасному технократичному суспільстві, а також в «тих, хто намагається контролювати наше майбутнє».

Kælan Mikla — Ósýnileg

Ісландське відьомське тріо знову задумало щось грандіозне. Поки ми чекаємо на реліз нового альбому, запланованого на жовтень, нас вирішили потішити кліпом на одну з нових композицій альбому. Спершу здається, що ми потрапляємо до туманних темних просторів далекої Ісландії, але видіння розвіюється зі ще більш фантастичним графічним пейзажем. Ми не мали нагоди заглядати до печер у їх горах, але раптом хто поряд, перевірте чи там дійсно живуть ельфи, блискучі кристали та чудернацькі квіти. Після виходу Sólstöður стало зрозуміло, що майбутній альбом буде присвячений міфології та магії, а вже в новій пісні дівчата відганяють когось невидимого, що чекає на кожного. Позаяк, другий трек із нового альбому приємно хорошою роботою над звучанням. Можливо, тут більше сінт-поп звучання, ніж у попередніх роботах, але воно вигідно увиразнює їх жіночий вокал.

Kurs Valüt — Kurs Valüt

В нас усе як зазвичай: про наших чутно краще закордоном, аніж удома. Так що сміливо додаємо в плейлисти новий альбом від Євгена Гордєєва. Тому що дніпропоп (власна назва жанру, близька до ЕВМ та сінт-попу) — це музика великих індустріальних міст, дуже холодна, відчужена та водночас так знайома. Що може подобатися в ліриці, так це відсутність претензії. Досить уже пісень про кохання та пошуки смислу — розберіться хоча б із розкладом руху потягів, а.

Shortparis — Яблонный сад

Естети-дадаїсти, співці всього ірраціонального та живого, чи то поп-група, чи то експериментальний арт-проект – Shortparis випустили четвертий альбом «Яблонный сад» з нарочито застарілим прикметником у назві і, як завжди, містеріальними експресивними піснями. Лірика Комягіна, судячи з його інтерв’ю, не обслуговує сучасну повістку, проте, антитоталітарні мотиви і реакція на політичну ситуацію відчувається майже у всіх треках з нової платівки. Навіть обкладинка відсилає до знаменитої картинки Верещагіна «Апофеоз війни».

Кожен з треків є окремим твором з універсальними посилами. У змістовному плані (втім, будь-які смисли тут на рівні відчуттів) значно виділяється «Кококо/Структури не выходят на улицы» – реактуалізація гасел 1968-го року та питання про те, чому так часто немає реального зв’язку між абстрактними ідеями й соціальними змінами. Shortparis дарують шанувальникам і триб’ют Осипу Мандельштаму, і критику радянського минулого в «Двадцать», і відео на пісню з епіграфом Андре Бретона, і тривожний трек «Золото», і розриваючий аорти у всіх сенсах, навіть буквально в тексті, «Любовь моя будет тут». Проте, все це насправді для того, аби ви перестали намагатися робити якісь висновки, і поринули в чарівний чуттєвий хаос.

Vestron Vulture — Heretic

Платівка від мексиканського проекту, який називає себе засновником нового жанру deathwave. Від релізу, в якому слухач знайде відмінний, хоч і дещо одноманітний, пост-панк, віє ретро вайбом, загубленими лісами і запорошеними цвинтарними дорогами, а ще злегка старомодною субкультурною естетикою.

Verneblung — Ready To Drown

Німецький дует Verneblung складається з Надін Кляйн, яка відповідає за ліричну складову та вокал, і Аднана Аббаса, котрий створює музику. Якщо в релізі, який ми описували вище, йшлося про deathwave, то Verneblung описують свій продукт як death-pop, де похмурий сінтвейв поєднується з важкими індастріальнимі басами. Під енергійні пульсації ми чуємо звабливий м’який вокал Надін, що оспівує критичні моменти в житті, коли кожен з нас вже «готовий потонути», але за кілька поворотних миттєвостей, які раптово повертають до життя, отримує найцінніші подарунки від світу.

Nuovo Testamento — New Earth

Будемо лаконічними — це повноцінний трібьют музиці 80-их. Якщо ви раптом збиралися влаштовувати тематичну вечірку, без свіжого альбому Nuovo Testamento не обійтися. Водночас для старих фанатів колдвейв звучання гурту часів EP Exposure 2019 року новий альбом може здатися цілком відступницьким. Адже за жанром альбом цілковито вписується в італо-поп і сінт-вейв. Проте це лишає по собі інтригу — яким же після таких драматичних музичних експериментів стане Новий Завіт?

Black Angel — Prince of Darkness

Скучили за традиційним готик-роком з вампірською естетикою? Британський бенд Black Angel випускає третій альбом, що розповідає про аристократичного і безжального Князя Темряви, який мешкає в похмурому середньовіччі та сіє всюди зло. Реліз натхненний фільмами, що вже стали класичними, –  «Дракулою» Копполи та «Інтерв’ю з вампіром» Джордана. «Prince of Darkness» – платівка, яка цілком могла бути родом з 80-х, Black Angel анітрохи не соромляться референсів зі Siouxsie and the Banshees, Sisters of Mercy, Bauhaus, під впливом яких вони завжди знаходилися.

Signals Feed The Void — Святотатство

І знову музика для сумних: альтернативний український проект Signals Feed The Void випустили новий ЕР «Святотатство». Ласкаво просимо всім шанувальникам седкора і пост-хардкору, нові треки заграють з християнськими чеснотами («Віра», «Надія», «Любов») і описують розчарування молодості, тривоги і невизначеність, які є етапними в життя.

«Ми закінчили роботу над трьома новими треками. Сповідь буде короткою, але змістовною. Це прокляття, адресоване байдужості, тупості, та злості світу, що нас породив».

Sinoptik — The Calling

На черзі, певно, найбільш світлий альбом з цієї добірки – мелодійний прогресивний рок з домішкою стоунеру від бенду Sinoptik. На вас чекають важкі рифи, психоделічна електроніка і маса відсилок до рок-музики 70-х. За словами учасників вітчизняного проекту, пісні з нового альбому повинні нагадувати кожному мандрівнику про те, що він досягне пункту призначення. Назва The Calling говорить про той самий поклик Всесвіту, що пропонує тернистий шлях до мрії.

Lycia — Casa Luna

do you bleed? you will

Якщо шукаєте настрій і сили духу з кимось порвати, вмикайте «Do You Bleed?», це саме те, що потрібно. Загалом альбом досить експериментальний щодо звучання: від хтонічного  до мелодійного вокалу, від холодних синтезаторів до гітарної акустики. Проте бачити першопрохідців дарквейву на ногах і з потужним релізом означає одне: цей жанр іще здивує нас. Меланхолійний альбом не всім припав до душі, оглядачі розділилися на два табори — хтось у кожній композиції вбачав самоповторення музикантів, а хтось вгледів претензійність. А що від нового релізу Lycia отримали ви?

ZWYNTAR — Дівча

Перша нова пісня київських готів, що грають найвеселіше дарк-кантрі, з часів випуску їх повноформатного альбому. «Дівча» кавер на ту саму традиційну американську фолк-баладу, яку колись зробив знаменитою Курт Кобейн. Ніхто не сумнівався, що кавери ZWYNTAR, як і авторські треки, вдаються прекрасно, згадаємо, наприклад, їх версію пісні King Dude.

White Ward — Debemur Morti/Embers

White Ward – одеський експериментальний проект, що поєднує в своєму звучанні нуарний джаз і пост-блек-метал. Мініальбом з двох треків є своєрідним тизером до третього повноформатного альбому. Пропонуємо зануритися в експресивний меланхолійний саунд нових пісень White Ward.

Double Echo —

Ветерани пост-панк музики випускають свій п’ятий повноформатний альбом, який позначає лише символом півмісяця. До речі, випустили його в грецькому лейблі Fabrika Records, де вони стали поряд із Lebanon Hanover, Selofan, She Past Away. В новому альбомі британці відійшли від депресивного вайбу з омажем на Pornography The Cure — зустрічайте цілком автентичний пост-панк.

Автори: Анна Врядник, Анастасія Капралова

поділитись