В умовах стресу: дослідження читання у 2020 році

Для чого, як, скільки читають українці? Чи зріс попит на книгу в умовах карантину? Коли та чому українці перестають читати взагалі?

Нещодавно Український інститут книги опублікував звіт 2020 року за результатами всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання»[1]. Тут і про самі книги, і про інші дозвіллєві практики українського читача, яким іноді віддається перевага, на відміну від книг. 

Основи дослідження

Життєконструювання – процес вибудовування особистістю власної життєвої стратегії, яка включає короткострокове і довгострокове планування, формування ідеалу – мети, а також етапів та інструментів як засобів її досягнення, у тому числі систему мотивацій.

Основою життєконструювання є світогляд людини, диспозиція і пріоритет базових смисложиттєвих цінностей. Процес життєконструювання в повсякденності складається із системи практик життєконструювання, тобто видів діяльності, які людина визначає як стратегічно важливі для неї, пріоритетні.

Основними маркерами цих практик є їх пов’язаність із самореалізацією, самовдосконаленням, особистісним розвитком. У цьому сенсі читання, як і інші види діяльності людини, може бути практикою, спрямованою на самовдосконалення. Читання як практика життєконструювання може бути різним:

  • Читання як пошук мотивації для побудови власної життєвої стратегії та планування;
  • Читання як джерело самовдосконалення;
  • Читання як засіб отримання досвіду та інсайтів для саморозвитку.

Що сьогодні заміщає читання?

У 2020 році українці віком 15-59 років найчастіше дивляться ТБ та читають дописи в соціальних мережах – 48% та 40% відповідно роблять це щодня. Втім, частота перегляду телебачення знизилась у порівнянні з дослідженням 2018, а частота користування сайтами соціальних мереж зросла. Ймовірно що зростання популярності соцмереж зменшує частоту теледивлення.

Крім того, 24% українців щодня дивляться фільми, серіали або відео, 22% слухають радіо, 10% присвячують час хобі й лише 8% – читають книжки. Ці цифри нараховують тих, хто таким чином використовує свій час на дозвілля. У порівнянні зі статистикою 2018 року, читання на дозвіллі втратило в позиціях на три відсотки.

У 2020 році декілька разів брали до рук книгу 19% опитаних. 38% читають кілька разів на місяць. 

Цікавим спостереженням також є той факт, що читачі частіше займаються всіма вищезазначеними видами активності включно з читанням різних видів ЗМІ та переглядом фільмів та відео, крім теледивлення та радіослухання, які здебільшого практикують ті, хто книг не читають. 

У підсумку, пріоритетними каналами комунікації для дорослих є ТБ (73% респондентів дивляться його щонайменше кілька разів на тиждень), соцмережі (69%), інтернет-ЗМІ (53%), радіо (43%), а найменш пріоритетними є друковані газети (15%) та журнали (6%).

Вплив карантину

Коронавірусна епідемія та викликана нею фінансова криза вплинули на планування дозвілля у бік переходу до безкоштовних практик. Відповідно, зменшилась частота покупки книжок: якщо у 2018 році 40% населення до 60 років купили хоча б одну друковану книжку, то у 2020 році таких лише 34%. Зменшилась частка тих, хто купував 1-5 друкованих книг, при цьому, частка тих, хто купував 6 і більше книг, залишилася стабільною. Електронні книги купували лише 2%, а аудіокниги – 1%.

Причиною ж зниження частоти покупки книг є скорочення зайнятості та доходів населення – і навіть якщо доходи не знизились, люди боялися витрачати гроші на дозвілля через страх проблем у майбутньому, тому надавали перевагу безкоштовному дозвіллю. Відповідно, збільшилась частка тих, хто брав книжки з домашньої бібліотеки, а також позичав у інших людей, крім того, дещо збільшилась частка тих, хто безкоштовно завантажував книжки в інтернеті.

Попри регресивні тенденції минулого року, 18% опитаних читачів сказали, що вони стали більше читати під час карантину, і тільки 3% – що стали читати менше. Втім, порівняння частоти читання з 2018 роком дозволяє припустити те, що збільшення читання внаслідок карантину могло мати короткочасний характер (наприклад, у березні й квітні), але в кінцевому підсумку карантин майже не змінив читацьких звичок. 

Це підтверджується і даними фокус-груп, більшість учасників яких стверджують, що частота читання не змінилась. Деякі учасники стверджували, що читання допомагає їм пережити карантин, але були й такі, хто казав, що їм важко читати, перебуваючи в стресі.

Зв’язок читання із життєвим успіхом українців 

Теоретично більшість українців погоджуються як з тим, що «читання допомагає зробити складний вибір, коли цього вимагають життєві обставини» (64%), так і з позитивним впливом на саморозвиток (90%), духовний розвиток (86%), професійне зростання, розслаблення і комунікацію з людьми (по 81% згодні з кожним твердженням), повагу інших (69%), родинне спілкування (64%).

Та хоч 81% визнають позитивний вплив читання на професійне зростання, тільки 47% згодні з тим, що читання сприяє матеріальному достатку – на жаль, в уявленні українців професійний розвиток не завжди пов’язаний зі збільшенням достатку.

Що частіше люди читають, то частіше погоджуються з позитивним впливом читання.

До всього іншого, побутує уявлення про те, що з віком читання стає менш важливим, адже якщо 93% опитаних погоджуються з тим, що «читання необхідно дітям», то тільки 79% погоджуються з тим, що «читання необхідне дорослим».

Вплив читання на життя людини не є очевидним для більшості українців, навіть тих, що читають. Ймовірно, тому, що у більшості немає якоїсь однієї чи декількох книжок, які б мали вирішальний вплив на їхнє життя. Так, лише 13% українців зазначили, що читання книжок допомагає в самовдосконаленні та саморозвитку, і стільки ж назвали фільми та телепередачі.

Порівняння читачів та нечитачів дозволяє припустити суттєвіший вплив читання на постановку життєвих цілей. Так, респондентам було запропоновано назвати до трьох пріоритетів у своєму житті, які є актуальними на момент опитування. Нечитачі найчастіше з усіх називали заробляння грошей і родинні цілі – знайти партнера або одружитися, народити дитину. Натомість щоденні читачі найчастіше серед усіх аудиторій називали цікаве дозвілля, особистий та культурний розвиток, а також релігійний або духовний розвиток.

Під час проведеного дослідження, завдяки методиці вимірювання задоволеності від життя за шкалою Е.Дінера, вдалося з’ясувати, що з усіх практик дозвілля найбільший позитивний вплив на задоволеність життям мають заняття самоосвітою, а також читання газет і книжок. На відміну від практик дозвілля, пов’язаних з читанням та слуханням, перегляд ТБ, а також фільмів і відео, що є найпоширенішими видами дозвілля, не має значущого впливу на задоволеність життям.

Чому читачі перестають бути читачами

Сприйняття читання в дитинстві має вирішальний вплив на частоту читання у дорослому віці. Згідно з дослідженням, серед нечитачів лише 23% стверджують, що батьки привчали їх до читання і їм це подобалось, а серед щоденних читачів таких 70%. Ще 7% нечитачів та 14% щоденних читачів стверджують, що вони любили читати в дитинстві, хоч батьки їх до цього і не привчали. Отже, загалом серед нечитачів 30% любили читати в дитинстві – і вони значно частіше виявляють потенційний інтерес до книжок, аніж 70% тих, хто в дитинстві не любив читати.

А частота читання знижується з віком: перша суттєва «втрата» читачів настає в 18-24 роки – коли люди закінчують школу, різко зростає частка тих, хто ніколи не читає. Друга «втрата» настає у 25-29 років, коли люди зазвичай закінчують ВНЗ та/або народжують дітей, і, за даними фокус-груп, часу на читання критично не вистачає.

Вплив має, зокрема, й розмір населеного пункту. Що меншим є містечко, селище, то менше в ньому читачів. Це пояснюється рівнем освіти, безробіттям, рівнем загального добробуту та користуванням мережею Інтернет. 

Щодо мови, якою найчастіше користуються вдома, то найбільше російськомовних серед нечитачів та щоденних читачів.

Мотивації та бар’єри в читанні

Книжки для українців – це насамперед джерело відпочинку, задоволення, відновлення (52% населення зазначили цей мотив), в другу чергу джерело знань та корисного досвіду (26% зазначили, що читають для самоосвіти, 16% – для духовного розвитку, 11% – для роботи або навчання, хоч це і не обов’язково), і ще 19% читають обов’язкову літературу для роботи або навчання. Якщо говорити про основний мотив читання, то 41% читають насамперед для задоволення і відпочинку, 19% – для самоосвіти, саморозвитку, роботи або навчання (йдеться про необов’язкову літературу), а 11% в основному читають через необхідність, пов’язану з роботою або навчанням.

У виборі книзі основними драйверами для читання є рекомендації друзів та відомість імені автора. Хтось керується прочитанням анотації, хтось звертає увагу на мову, якою написана книга, хтось спирається на відгуки у соціальних мережах або оглядові підбірки книжкових сайтів.

Режими читання є доволі індивідуальними, втім у своїй більшості українці зійшлися на тому, що для комфортного часу з книгою їм необхідна суцільна тиша та вдале фізичне розташування. Адже, на думку деяких респондентів, контакт з книгою подібний до розмови із живою людиною, тож читання не може відбуватися похапцем.

Основними ж бар’єрами до читання, за результатами фокус-груп, є брак часу, а також відсутність фізичної та емоційної налаштованості на читання. Іншим бар’єром є відсутність механізму вибору книг, які точно сподобаються. Так, якщо книга не зацікавила, не захопила з перших сторінок, у людей, які читають нерегулярно, пропадає бажання не тільки читати цю книгу, але й обирати нову.

Що читають

Як і у 2018 році, найпопулярнішими жанрами є класика (20% читали відповідні твори впродовж року) та детективи (18%), але частка читачів детективів знизилась з 23% до 18%. На другому місці любовні романи (16%), книги з психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнес-література (12%). У 2020 році різко скоротилась частка читачів підручників і посібників (з 17% до 9%) та літератури для дітей і підлітків (з 15% до 7%) – це може бути пов’язано зі зниженням ефективності навчання у зв’язку з переходом на онлайн-режим через карантин. Крім того, суттєво знизилась частка читачів прикладної літератури (з 10% до 5%) і мистецьких видань (з 8% до 2%).

Бібліотеки, книгарні чи піратський контент

Якщо розглядати читачів друкованих книжок, які прочитали бодай одну книжку протягом останніх 12 місяців, то 40% з них придбали книжки, 39% – взяли з домашньої бібліотеки, 35% – позичили у друзів, 17% – взяли в публічній бібліотеці, 13% – отримали в подарунок і 7% – взяли в шкільній бібліотеці. Щоденні читачі найчастіше купували книжки. Читачі-непокупці частіше беруть книжки в бібліотеках або зі своєї домашньої бібліотеки, а також позичають у друзів.

Щодо читачів електронних книжок, які прочитали бодай одну книжку протягом останніх 12 місяців, то 69% респондентів завантажили книжки безкоштовно, 4% – купили, а 2% скористались онлайн-підпискою. 22% не захотіли відповідати на запитання, що може свідчити про бажання приховати факт користування піратським контентом. Знову ж таки, щоденні читачі найчастіше купували книжки.

Загалом ставлення до піратського контенту у респондентів аж ніяк не осудливе. Значна частина описів «шляху читача» від першого зацікавлення до читання закінчується словами «скачав, прочитав». Завантажують книжки навіть ті, хто надає перевагу читанню на папері, – вони роздруковують книжки (часто – коштом роботодавця).

На додаток, безкоштовність піратського контенту сприймається як драйвер читання, адже можна спробувати ту чи іншу книжку, поки не знайдеш таку, яка зацікавила. Піратські ресурси також вигідно відрізняються від книгарень тим, що там можна знайти книжки, які видавалися давно і вже не продаються.

Публічні бібліотеки найчастіше згадують у сільській місцевості, там вони часто є першим джерелом отримання книг.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Респонденти, які не бували в бібліотеках років 10-20, сприймають їх як щось застаріле,«совєтське», некомп’ютеризоване, із паперовими формулярами. Натомість ті, хто відвідує бібліотеки, робить це із задоволенням – жодних бар’єрів або скарг. 

Окрему роль у бібліотеках відігріють саме бібліотекарки. Читачі відзначають високий професійний рівень і начитаність працівниць бібліотек. А порада бібліотекарки щодо вибору книжки високо цінується.

Книжковий ринок “Петрівка”

До книгарні ж  ходять як із готовим запитом на книги, так і заради спілкування із консультантами. Дехто зізнається, що широка пропозиція, навпаки, заважає зробити правильний вибір. Велика кількість книжок у доступі стимулює не дуже досвідченого читача зробити імпульсивний вибір, а потім він жалкує про це. У такій ситуації критично важливою є фахова підготовка консультантів, які допомагають покупцям визначитися. Зокрема, допомога потрібна менш активним читачам, які погано орієнтуються у нових авторах.

Короткі підсумки дослідження

«Український інститут книги» зазначає напрямки, яких для підвищення рівня читання серед українців, слід дотримуватися усім, хто бажає підвищити цей рівень. Ось деякі з них:

  • Впроваджувати принцип, що не існує «поганих» і «хороших» читачів; керуватися принципом «читання – це така виключна діяльність, коли хоч що ви читаєте, ви уже ідеальний читач»;
  • Впроваджувати ідею того, що книжка може не сподобатися, і це нормально, викорінювати почуття провини за непрочитані або недочитані книжки;
  • Просувати електронні та аудіокнижки українською мовою – як платні, так і безкоштовні, оскільки серед цих видів книжок російськомовного контенту значно більше, ніж серед друкованих книжок;
  • Розповідати про успіхи української книжки та українських письменників на міжнародній арені.

Дослідження статистичними методами довело зв’язок читання із життєвим успіхом. Тому в «Український інститут книги» радять популяризувати цей зв’язок, зазначаючи, що ТБ та відео не впливають на життєвий успіх, а висока частота користування соцмережами навіть знижує задоволеність життям. 

Слід наголошувати, що читання є критично важливим не тільки в дитинстві, а й протягом усього життя.


[1] Звіт за результатами всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання»: https://cutt.ly/Vkxq5uj

поділитись