Самір Джааджаа

Самір Джааджаа: життя і боротьба ліванського фалангіста

Війна в Лівані, яка тривала фактично всю останню чверть ХХ століття, сформувала чимало визначних постатей, деякі з яких впливають на Ліван і сьогодні: політики, військові, релігійні лідери. Одним з них, безумовно, був лідер правих ліванських християн-фалангістів Башир Жмайєль. Ми неодноразово писали про цього військово-політичного лідера християнської спільноти Лівану (читайте про Башира Жмайєля та ліванська фалангу: першу та другу частини). Поруч із Жмайєлем було багато інших цікавих та важливих фігур. Сьогодні ми розповімо про одного з соратників Башира Жмайєля, який до сьогоднішнього дня перебуває на першому плані ліванського політичного життя. 

Самір Фарід Джааджаа народився 25 жовтня 1952 року в Бейруті. Його батьки належали до християнської маронітської общини Лівану, і Джааджаа, як і значна кількість його майбутніх соратників, отримував освіту в Університеті Святого Йосипа (тут навчався і Башир Жмайєль) та Американському університеті Бейруту (перший – приватний католицький навчальний заклад, заснований єзуїтами у ХІХ століття, навчання в якому ведеться переважно французькою мовою; другий – приватний світський навчальний заклад, в якому навчання ведеться англійською мовою – обидва навчальні заклади дуже популярні серед ліванських християн). Джааджаа отримував медичну освіту, проте так ніколи в цій галузі й не працював. 

Башир Жмайєль і Самір Джааджаа

Причиною цьому стало його захоплення правими та християнськими ідеалами, з якими він познайомився у зовсім юному віці, та війна, яка почалася у 1975 році. Коли Джааджаа був студентом, він став членом правої християнської партії «Катаіб» (докладніше про неї читайте в наших статтях про історію цього руху), засновником та лідером якої був батько Башира Жмайєля П’єр Жмайєль. Коли Джааджаа було 22 роки, його країна летіла у прірву внутрішнього протистояння, яке активно підігрівалося зовнішніми силами. Конфлікт розпочався з конфронтації між ліванськими християнами, які виступали за незалежність Лівану від будь-якого, а в першу чергу, сирійського впливу, та палестинцями, які після Шестиденної війни 1967 року та так званого Чорного вересня 1970-1971 років, опинились у таборах для біженців в Лівані, а також ліванськими лівими силами та владою Сирії, яка їх підтримувала. Табори для біженців на території Лівану швидко стали військовими базами Організації Визволення Палестини, що дуже не подобалось ліванським християнам, які вбачали в присутності на території країни озброєних палестинців загрозу своїм інтересам та порядку. Джааджаа з перших днів війни долучився до фалангістських збройних формувань. 

 Самір Джааджаа
Самір Джааджаа

Він швидко проявив себе як талановитий військовий командир, з кожним місяцем його авторитет та вплив збільшувався, і вже за декілька років він був одним з командирів об’єднаних формувань ліванських християн – «Ліванські сили». Коли у коаліції правих ліванських партій почалася внутрішня війна, пов’язана, по-перше, з розходженням у поглядах на можливість союзу з Сирією (Башир Жмайєль та партія «Катаіб» стояли на позиціях неможливості такого союзу і необхідності боротьби за незалежність Лівану від Сирії), по-друге, через конкуренцію за вплив на політичні процеси в країні, Джааджаа був одним з організаторів та виконавців вбивства Тоні Франж’є – одного з військових командирів об’єднаних «Ліванських сил», сина колишнього президента Лівану та засновника партії «Марада», яка пішла на союз із Сирією, Сулеймана Франж’є. Цей епізод увійшов в історію під назвою «Еденська різанина». 13 червня 1978 року близько 100 фалангістів під командуванням Саміра Джааджаа атакували маєток Франж’є. Загинуло кілька десятків бойовиків «Марада», які захищали Франж’є, сам Франж’є, а також його жінка та донька. За однією з версій, фалангісти увірвалися в маєток та жорстоко вбили доньку на очах у батьків, потім дружину, а потім і самого Франж’є. Фалангістська версія ж говорить, що коли фалангісти під командування Джааджаа потрапили в будинок, вони знайшли родину Франж’є мертвими – вони, мовляв, загинули під час бою в результаті обстрілу. Сам Джааджаа отримав серйозне поранення і був змушений відправитись на лікування у Францію. 

14 вересня 1982 року Башир Жмайєль гине після вибуху в офісі партії «Катаіб».

Детальніше про життя та смерть Башира Жмайєля дивіться у нашій лекції: «Башир Жмайєль: теорія та практика ліванського націоналізму».

Самір Джааджаа бере участь у акціях помсти та командує фалангістськими військами на півночі країни у боях з просирійськими силами. Він продовжує наголошувати на необхідності боротьби з сирійцями та палестинцями з використанням радикальних методів, не погоджуючись з більш поміркованим курсом, яким починає рухатись «Катаіб» після вбивства Башира Жмайєля. Брат Башира Жмайєля Амін Жмайєль, який став президентом країни у 1982 році (Башира Жмайєля було обрано президентом незадовго до його смерті, проте він не встиг пробути на посаді й місяця), наказав вигнати Джааджаа з партії за його радикалізм. Той, у свою чергу, влаштував переворот у партії, заарештував тих керівників руху, які підтримували поміркованість Аміна Жмайєля, а трохи пізніше розсварився і з Ільясом Хобейка, з яким організував переворот – знову ж таки через симпатії Хобейка до ймовірного союзу з Сирією. 

Другу половину 1980-их років Джааджаа провів у боротьбі з просирійськими силами в Лівані. Ця боротьба не обмежувалась бойовими діями, які для Джааджаа були успішними — він фактично став одноосібним командиром того формування, яке залишилось від об’єднаних «Ліванських сил»; окрім військових успіхів, Джааджаа активно продовжував лінію, розпочату Баширом Жмайєлем, по організації своєрідного паралельного уряду – фалангісти під керуванням Джааджаа займались соціальною роботою та розвитком інфраструктури на тих територіях, які знаходились під їхнім контролем.

Ще Башир Жмайєль говорив: «Мої війська змушені були замінити державу, яку палестинці зруйнували разом із сирійцями. Ми створили госпіталі, суди, молодіжні центри, дитячі будинки, радіостанції. Ми відновимо Ліван, коли вдасться вибити з країни сирійців і палестинців». Джааджівці, таким чином, логічно продовжували жмайєлівський курс. 

У 1994 році, коли президентом Лівану був просирійський політик Ільяс Храуі, Саміра Джааджаа заарештували і судили, звинувачуючи в організації терористичних актів, співпраці з ізраїльськими військами у 1982 році, організації політичних вбивств та участі в створенні незаконного збройного формування. Джааджаа визнали винним і засудили до чотирьох довічних. 11 років він провів в підвалі будівлі Міністерства оборони Лівану, в маленькій камері без вікон. Пізніше він згадуватиме, що в ув’язненні він багато читав, зокрема Коран, християнську літературу та праці католицького теолога П’єра Тейяра де Шардена Напевно, його життя і закінчилося б у цих умовах, якби не Кедрова революція, яка звільнила Ліван від сирійської окупації у 2005 році. Джааджаа вийшов на свободу і продовжив брати участь у політичному житті країни. Спогади Джааджаа про довгі роки ув’язнення можна переглянути в короткому документальному фільмі.

Джааджаа розповідає арабською, але є англійські субтитри

Після короткого перебування на лікуванні у Франції, Джааджаа «Ліванські сили» реформував, організувавши на їхньому фундаменті політичний рух, котрий увійшов у «Коаліцію 14 березня» – союз ліванських партій, які виступають проти сирійського впливу на країну та опонують просирійській «Коаліції 8 березня», до складу якої входить, зокрема, і «Хізбалла». Джааджаа зміг знайти спільну мову навіть з тими представниками ліванських християнських націоналістичних партій, з якими у 1970-ті та 1980-ті роки знаходився фактично в стані війни (у 2018 році він зустрівся з лідером партії «Марада» Сулейманом Франж’є-молодшим, сином Тоні Франж’є, у вбивстві якого під час Еденської різанини звинувачують Джааджаа. Зустріч закінчилась примиренням). Вплив Джааджаа на ліванську політику після його виходу на свободу не менший, а можливо й більший, ніж у часи війни. 

Самір Джааджаа в оточенні журналістів
Самір Джааджаа в оточенні журналістів. Позаду портрет П’єра Жмайєля

У 2012 році невідомі намагалися застрелити Саміра Джааджаа зі снайперської гвинтівки, проте він вижив, і звинувачує в цьому замаху представників просирійських сил. У 2014 році він ледь не став президентом країни, але йому не вистачало зовсім трохи голосів (в Лівані президента обирає парламент; кандидату необхідно набрати ⅔ голосів від загальної кількості депутатів – 128). Ці вибори спричинили в Лівані політичну кризу і затягнулись на 2 роки. Закінчилося все тим, що Джааджаа був фактично змушений підтримати кандидатуру свого колишнього опонента Мішеля Ауна, чия партія входить до просирійської коаліції. Це рішення Джааджаа викликало в правому християнському середовищі Лівана та, зокрема, в партії «Катаіб» хвилю обурення. Джааджаа був для ліванських християн взірцем вірності ідеалам незалежного Лівану та стовідсотковим противником сирійського впливу на країну. Сам Джааджаа пояснював своє рішення підтримати Ауна бажанням покласти кінець політичній кризі в країні та стабілізувати ситуацію. Якщо ж подивитись на цю ситуацію та на її наслідки під іншим кутом, то можна припустити, що цей хід Джааджаа був продуманою спробою послабити вплив просирійських мусульманських партій, розділивши «Коаліцію 8 березня». 

Джааджаа був помітною фігурою і в ході антиурядових протестів в Лівані восени 2019 року. Міністри, які є членами джааджівської партії, пішли у відставку на знак підтримки протестів. До цього їх закликав сам Джааджаа. 

Інтерв’ю Джааджаа 2019 року, в якому він говорить про сучасну ліванську політику та протистояння з «Хізбаллою» (є англійські субтитри).

«Ліван не може бути ефективним і сильним як держава, поки «Хізбалла» має озброєння… Незважаючи на те, що величезна частина «Хізбалли» керується ідеологією, доктриною та релігійними настроями, ми говоримо про десятки тисяч людей, які отримують зарплату, соціальне забезпечення та багато допомоги. Отже, це матиме свій ефект», – сказав Самір Джааджаа у відповідь на питання про вплив санкцій проти Ірану на фінансування «Хізбалли». 

Дружина Саміра Джааджаа
Дружина Саміра Джааджаа Сетріда, яка також бере участь у політичному житті

Ще перебуваючи у в’язниці, Самір Джааджаа говорив членам делегації парламентського комітету з дотримання прав людини, що він би радше обрав ще 20 років у в’язниці, ніж зрадив би своїм ідеалам. Погляди Джааджаа насправді не змінились, що б там не казали його противники. Він так само, як і раніше, виступає за незалежний Ліван, але наголошуючи на необхідності діалогу між представниками різних релігій, які проживають у цій країні. Так само, як і його соратник Башир Жмайєль, Самір Джааджаа закликає до діалогу всередині країни, акцентуючи увагу на необхідності ліквідації іноземного, в першу чергу сирійського, впливів на Ліван. У свої майже 70 років він залишається відданим фалангістським ідеям і продовжує активну політичну діяльність. Як він, маючи стільки супротивників, зміг вижити в країні, де з політичними ворогами традиційно розправляються за допомогою їхнього фізичного знищення, до кінця не ясно. Десятки його побратимів були розстріляні та підірвані посеред вже відносно мирних ліванських вулиць. 

Один з вагомих учасників буремних ліванських подій останньої чверті ХХ століття, складний та неоднозначний Джааджаа символізує собою величезну частину новітньої ліванської історії: фанатичної, відчайдушної, місцями кривавої та надзвичайно жорстокої, безкомпромісної боротьби, яка і сьогодні точиться там – інколи не на життя, а на смерть. 

Автор: Валентин Дзюбенко

поділитись