Одним із представників норвезької філософії є Юстейн Ґордер, який народився 1952 р. у місті Осло. Особливість його філософського світогляду полягає в тому, що він швидше є письменником із філософською освітою. Однак, заради справедливості можна додати, що він викладав філософію в університеті. Найцікавішим його твором, у якому Юстейн Ґордер спромігся передати, у художньому жанрі, історію філософії для підлітків, є книга «Світ Софії» («Sofies verden»), написана 1991 р., що набула досить великої популярності та стала бестселером у Європі. Її було перекладено 53 мовами світу, що для норвезького письменника дуже велика рідкість. Також 1999 р. за мотивами книги був знятий фільм норвезьким режисером Еріком Густафсоном.

«Світ Софії» – дещо незвичний та простий твір, як у жанровому, так і у змістовому сенсі. Умовно його можна назвати дитячим філософським романом. Хоча, звісно, таке визначення не є достатньо точним. У цьому творі Юстейн Ґордер запропонував оригінальну систему викладу, яка помітно відрізняє його творіння від текстів більшості авторів. Він викладає матеріал переважно у формі листів, адресантом яких часто є неповнолітня допитлива дівчинка. Героїня твору, як правило, живе у Норвегії, а матеріал, що містять листи, має популярно філософський характер та вписується у норвезький культурний контекст. При цьому інформація не просто сприймається, а й певним чином осмислюється. Автор намагається популяризувати історію філософії серед підлітків, а також дорослих – їхніх батьків.

Тут доречно буде згадати інший художній твір норвезького мислителя, який безпосередньо пов’язаний з історією філософії, а саме «Vita Brevis. Лист Флорії Емілії до Аврелія Августина» 1999 р. У написання цього тексту досить цікава історія. Історія тексту «Vita brevis» пов’язана з перебуванням автора в Аргентині у середині 1990-х років. Він там придбав у антикварній крамниці один рукопис, який був датований кінцем XVI ст. «Codex Floriae», Юстейн Ґордер ретельно дослідив цей текст (примітки до загального тексту є дуже ґрунтовними й вичерпними), переклав з латини й літературно оформив, а потім видав окремою книгою. Усі події в книзі відбуваються в контексті конкретної фабули. Оповідачем, виступає кохана жінка Аврелія Августина, яка, власне, і написала цей лист, душа якої розривається між життєвими реаліями та власними почуттями. Ці всі події відбуваються на фоні життя Аврелія Августина.

Повертаючись до інших творів Юстейна Ґордера, можна зазначити, зо вони  є добрими, конструктивними, а також несуть позитивний виховний заряд, дають чимало корисної інформації, вчать мислити. Щоправда, можна говорити про штучність, навіть непереконливість його творів, спрощеність сюжетних ліній, частий перехід від художнього до науково-популярного стилю, що робить текст недостатньо літературним. І все ж, це не заважає книгам Юстейна Ґордера ставати бестселерами. Він заклав у свої твори чимало такого, що робить їх популярними: зорієнтованість на дитячу й підліткову аудиторію (адже саме в юному віці людина найбільше читає) і простоту викладу філософської інформації [1].

Юстейн Ґордер також виступає у властивій для скандинав формі критики проти дій на Близькому Сході, при цьому не обходячи стороною соціальну філософію. 5 серпня 2006 р. Горднер опублікував в одній з найбільших норвезьких газет «Aftenposten» статтю-маніфест «Богообраний народ», у якій висловлював своє крайнє обурення політикою Ізраїлю після 1967 р., а особливо ізраїльськими військовими операціями і принципами, за якими такі операції проводяться. Ця стаття, яка, як стверджував сам Юстейн Ґордер в ефірі норвезького радіо NRK, була прочитана багатьма людьми, включаючи експертів із Близького Сходу, і, перш ніж була опублікована, сприймалася багатьма як агітація не тільки проти держави Ізраїль та її політики, а й проти іудаїзму та проти євреїв загалом [1].

Більшість його текстів дійсно несуть на собі відбиток філософської освіти автора. Навіть коли сюжет далекий від історії філософії, головні герої Юстейна Ґордера розмірковують над сенсом буття, питаннями існування добра і зла, любові та інших гострих соціальних проблем, якими наповнилося скандинавське суспільство. Однак, найважливішим питанням, відповідь на котре автор не зміг знайти, залишається проблема самотності і закинутості людського індивіда у важкі природні та життєві умови, з яких доводиться кожному вибиратися самотужки.

  1. Кралюк П., Невесела норвезька казка: http://www.day.kiev.ua/280097

Автор: Віталій Щепанський