12 моторошних екранізацій чарівних казок

12 моторошних екранізацій чарівних казок

Розповідати казки в європейській культурі колись вважалося особливою духовною потребою. Їх використовували не тільки для виховання дітей, а й для розваги дорослих, в той час як зараз ми часто ігноруємо величезний потенціал, закладений в старих історіях. Ні для кого не є секретом те, що казки в найбільш простій формі відображають психічні процеси колективного несвідомого і містять величезну кількість архетипових образів. Саме чарівні казки і їх поетичні інтерпретації відкривали дослідникам живий і неминущий потенціал стародавніх європейських вірувань в той час, коли християнство не могло достатньою мірою задовольнити можливість культурного пошуку.

Психоаналітичний і символічний потенціал казок напрочуд гарно розкривають кіноадаптації, особливо, спроби передати сюжети чарівних казок в жанрі горрору, навіть якщо це не касовий фільм, а стрічка категорії Б або еротичний трилер. Зокрема, це відмінний спосіб повернути людей у ​​свідомому віці до хоча б інтуїтивного сприйняття патернів, закладених в чарівних казках. Такі фільми досить тісно пов’язані з жанром фольк-горрору, але не зовсім, позаяк останні експлуатують релігійні мотиви, народні легенди та окультні практики, а не сюжети, які дослідники включають в класифікацію чарівних казок і які часто вписуються в певний жанровий сценарій. Ми ж пропонуємо розглянути саме останній варіант і зовсім трохи відволіктися від політичного порядку денного і ретроградного Меркурія, занурившись в іронічну і привабливу подорож до світу європейського фольклору.

1. «Казка казок» (2015), реж. Маттео Гарроне

Назва фільму відсилає глядача до збірки казок неаполітанського письменника Джамбаттіста Базіле, який фактично вважається першим в історії європейським літератором, який вирішив збирати й опрацьовувати казковий фольклор. Багато з сюжетів, які були включені Базіле в його знаменитий двотомник, пізніше увійшли в хрестоматійні видання братів Грімм і Шарля Перро. Естетська і моторошна кіноверсія Гарроне з Сальмою Хайєк і Венсаном Касселем, що містить безліч відсилок до художніх творів, створена на основі трьох казок Джамбаттіста Базіле: «Чарівна лань», «Блоха» і «Обдерта стара». Режисер, аргументуючи вибір подібної тематики для наступного повнометражного проекту, апелював тим, що саме казки поєднують середньовічну естетику і позаісторичний контекст.

2. «Білосніжка. Страшна казка» (1997), реж. Майкл Кон

Цей фільм багато хто пам’ятає за часами 90-х – початку 2000-х, коли його активно транслювали по ТБ із горезвісним «червоним квадратиком» у кутку, або ж брали у відеопрокаті. Треба сказати, що горрор версія казки про Білосніжку з Сігурні Уівер і Семом Ніллом і сьогодні виглядає досить переконливо і неймовірно красиво. Навряд чи можна назвати більш впевнено зіграну злу мачуху, ніж одержиму власною привабливістю відьму, що закликає до таємничої Матері, у виконанні Уівер. У цій версії немає сімох гномів: їх замінили розбійники та вигнанці, шукачі золота. Серед них і герой фантастично привабливого Гіла Беллоуза, який запам’ятався все в ту ж епоху відеопрокату роллю в «Un amour de sorcière» (1997) разом із Ванессою Параді. Альтернативний, трохи більш демократичний, загадковий, але, втім і реалістичний, «принц» страждає від флешбеків, пов’язаних з відмовою воювати за хрестоносців і їхньою йому жорстокою помстою, а ще може похвалитись більшою кількістю благородних вчинків, ніж  один поцілунок.

3. «Поліно» (2000), реж. Ян Шванкмайєр

Містична драма зібрала під час виходу в прокат цілу купу кінонагород. Глядачі зможуть відзначити деяку схожість стрічки з фільмом «Букет» Франтішека Брабеца, яка є екранізацією оповідань чеського збирача фольклору Карела Яромира Ербена. Власне, подібний нюанс абсолютно доречний, так як сценарій Шванкмайєра також був заснований на працях цього знаменитого історика літератури епохи романтизму. Фільм «Поліно» є сюрреалістичною адаптацією народної казки «Чурбашка». Бездітна пара прагне завести дитину, і одного разу чоловік приносить додому шматок дерева, який незабаром починає бути схожим на маленького чоловічка. Сюжет казки схожий у дечому на «Піноккіо» або російського «Колобка», але гротескна історія Шванкмайєра ставить за мету звернути увагу глядача на сучасні проблеми, відсилаючи нас до вічної проблеми стереотипності сприйняття людини в суспільстві.

4. «Гретель і Гензель» (2020), реж. Оз Перкінс

В даному конкретному випадку ми маємо справу з повноцінним фольк-горрором, в якому зібрано безліч окультних і релігійних, психоаналітичних мотивів, що піддаються інтерпретації і відкривають величезний потенціал давно забутої історії про брата і сестру, які подорожують через ліс і зустрічають злу відьму, котра живе у пряничному будиночку. В першу чергу, це неймовірно красива стрічка, стилізована під готичний фільм жахів. Нехай вас не бентежить феміністський посил в назві: це обумовлено не стільки політичною ангажованістю автора, скільки прагненням прибрати зайві нашарування і спрямувати вашу увагу на прихований сенс казки. Ми вже публікували розбір фільму, в якому використовували інструментарій аналітичної психології, а прочитати його можна тут.

5. «Червоні черевички» (1948), реж. Майкл Павелл, Емеріх Прессбургер

Класика британського кінематографа за сценарієм відходить від традиційної версії Андерсена (маємо для вас цікаву статтю про його казки), проте, включає сюжет останнього в кінооповідь, виділивши для нього фрагмент у вигляді модерністського балету всередині фільму (прийом «оповідання всередині оповідання» або mise en abyme). В цілому, загальне значення червоних черевичків (в даному випадку ми бачимо червоні пуанти) як символу пристрасті і одержимості, яку неможливо контролювати, зберігається з оригіналом. Фільм створено під натхненням від історії взаємин легендарного театрального діяча Сергія Дягілєва і британської балерини Діани Гулд. Вставка з балетом за мотивами казки дозволяє заглянути у приховані почуття і переживання головної героїні. Пристрасний алегоричний фільм про мистецтво і придушення емоцій багато в чому вплинув на розвиток мюзиклу і мав величезний вплив на історію кінематографа в цілому.

6. «Синя борода» (1972), реж. Едвард Дмитрик

Сьогодні нам сказали б, що це історія про аб’юзивні стосунки і про те, чому суспільству потрібен фемінізм. Насамперед, французька народна казка про підступного чоловіка відсилає до життя французького військового діяча, покровителя окультних наук й аристократа Жиля де Ре, який жив в епоху Столітньої війни і був страчений за звинуваченням у численних злочинах. Авторська кіноверсія історії знята в 70-х американським режисером Едвардом Дмитриком, який прославився нуарними фільмами, і, що цікаво, був нащадком українських емігрантів з Канади. Сюжет казки дещо змінений, дія sexploitation film відбувається у тоталітарній державі (вочевидь, це Австрія періоду Третього Рейху), де аристократ і герой Першої Світової барон Курт фон Зеппер шукає наречену.

7. «З темряви» (2015), реж. Корін Гарді

У європейському фольклорі обмінком чи відмінчам називали викрадену лісовими духами чи іншими надприродними істотами дитину. Повір’я про те, що нечиста сила може залишити на місці нехрещених немовлят їхню зовнішню копію, сьогодні пов’язують з високим рівнем дитячої смертності. Дебютний фільм Коріна Гарді, відзначений на Санденсі, розповідає про молодих батьків, які перебралися з Лондона в ірландську провінцію. Історія про лісових монстрів і негативні сторони провінціалізму сподобається не всім, але якщо ви шукаєте атмосферний горрор, натхненний казковими мотивами, зверніть увагу на цю стрічку.

8. «Червона Шапочка» (2011), реж. Кетрін Гардвік

Про цю стрічку багато говорити не варто, але не через її популярність або очевидне художнє значення, а тому що це розважальний фільм від режисера першої частини тієї самої «сутінкової» саги. Не варто шукати тут прихований сенс або взагалі намагатися скласти докупи те, що ви бачите на екрані. Якщо ви хочете провести вечір в компанії романтичного горрору з Амандою Сейфрід і підлітковими проблемами закоханості в поганого хлопця (хоча і цей патерн насправді підлягає безлічі тлумачень), сміливо дивіться «Червону Шапочку». Позитивні сторони, зрозуміло, у фільму теж є. За якимось неймовірними причинами в касті засвітився Гарі Олдман, а в переліку саундтреків є чудова пісня від Fever Ray. До того ж, красиву готичну картинку нікуди не дінеш, тому рекомендуємо цей фільм в якості вашого персонального guilty pleasure.

9. «У компанії вовків» (1984), реж. Ніл Джордан

Про цей фільм знають набагато менше, ніж про інші роботи режисера, який прославився створенням «Інтерв’ю з вампіром». Подібна вибірковість глядача виправдана тим, що найбільш знаменитий фільм Джордана настільки прекрасний, що в порівнянні з ним інші його стрічки будуть неминуче програвати. Проте ми рекомендуємо подивитися сюрреалістичну адаптацію казки про Червону Шапочку, яка у версії Джордана відсилає до психологічної інтерпретації сюжету. Історія про невинність і спокусу базується як на мотиві зі згаданою вище Червоною Шапочкою, так і на основі оповідань британської письменниці Анджели Картер про вовків-перевертнів.

10. «Доньки танцю» (2015), реж. Агнешка Смочиньска

Польський музичний фільм «Córki dancingu», відзначений на Санденсі, знято за мотивами казки «Русалочка» Ганса Крістіана Андерсена. Моралізаторська історія про кохання, страждання і життєвий вибір в даній версії втілена в форматі яскравого східноєвропейського кабаре. Дія фільму, в якому фігурують вбивства, пристрасть, музика, і в якому є стриптизерки і метал-групи, відбувається в 80-х, що трансформує історію про морську діву в стрічку з соціальним контекстом, але разом з тим це, в першу чергу, специфічний сюрреалістичний триллер.

11. «Брати Грімм» (2005), реж. Террі Гілліам

Цей фільм Гілліама, попри холодну зустріч критиками, став досить популярним у глядачів, тому не варто багато писати про його сюжетні й художні особливості. Варто тільки сказати, що стрічка практично не має нічого спільного з реальною історією життя знаменитих збирачів європейського фольклору, але демонструє кілька сюжетів казок, записаних Якобом і Вільгельмом. При всіх недоліках фільму його варто подивитися (кого ми обманюємо, його бачили майже всі, але тим не менше) заради готичної естетики, а ще Хіта Леджера і прекрасної Моніки Беллуччі.

12. «Красуня і чудовисько» (1978), реж. Юрай Герц

Казка про красуню і чудовисько відома в хрестоматійній обробці французького педагога, просвітника й письменниці Жанни-Марі Лепренс де Бомон (за сумісництвом прабабусі французького історика та новеліста Проспера Меріме). У багатьох міфах і казках йдеться про принца, перетвореного чаклункою на тварину або чудовисько, і знову зверненого в людську подобу через кохання жінки. Моралізаторська думка де Бомон, яка поклала життя на освіту для дівчаток, полягає в тому, що «до потворності можна звикнути, до злоби ж ніколи», а інтерпретація казки юнгівською школою говорить про те, як жінка усвідомлює Анімус – внутрішню чоловічу енергію, провідника й помічника для вираження життєтворчого потенціалу. Чеський фільм Герца є ​​скоріше казкою, ніж горрором, однак, моторошна атмосфера й театральна естетичність роблять його привабливим для перегляду (втім, варіант Жана Кокто ще ніхто не переплюнув, але й сенс історії там дещо інший).

Автор: Анастасія Капралова

поділитись