Літо і спекотна погода – це ще не привід відмовлятися від перегляду кіно, тим більше, що немає нічого кращого, ніж естетичний фільм із відповідною атмосферою, щоб підтримувати відмінний настрій. Ви можете відчути себе на Лазурному узбережжі в компанії героїв старих французьких кінострічок або в американській провінції серед сухого гарячого степу. Ми пропонуємо до вашої уваги добірку із двадцяти красивих авторських кінострічок, які допоможуть вам зануритися у світ романтичного ризику та жарких пристрастей.
«Великий сплеск» (2015), реж. Лука Ґуаданьїно
Фільм є своєрідним римейком класичної французької кінострічки «Басейн» 1969 року. Як і в оригінальній картині, сюжет зав’язаний на непростих стосунках чотирьох героїв: двох чоловіків і двох жінок, які перебувають на віллі на маленькому острові в Середземному морі. Любовна напруга та старі таємниці призводять до по-справжньому фатальних подій.
«Королівство повного місяця» (2012), реж. Вес Андерсон
Бойскаут-сирота Сем і мрійлива Сьюзі тікають із-під нагляду дорослих, щоби врятувати тремтливе перше кохання від жорстокості оточуючих. Сентиментальний фільм у ретро естетиці цінується через фірмову візуальну складову Веса Андерсона, зворушливий дидактичний план картини та наявність великої кількості оригінальних культурних посилань.
«Кімната з видом» (1985), реж. Джеймс Айворі
Зовсім молоді Хелена Бонем Картер, Джуліан Сендс і Деніел Дей-Льюїс в екранізації класичного роману Е. М. Форстера продемонстрували дивовижну безпосередність, жвавість емоцій і чуттєвість своїх персонажів. «Найбільш британський із американських режисерів», Джеймс Айворі зняв світлий і зворушливий фільм про протистояння істинних бажань людини та ілюзорних умовностей.
«Дикі дні» (1991), реж. Вонг Карвай
Головний герой фільму на ім`я Юдді страждає від того, що не знає свого коріння. Він живе, використовуючи довіру та красу жінок, не прив’язуючись ні до кого. Танцівниця Мімі та продавчиня Су Лічжень закохані в гонконгського плейбоя, але його серце не чіпають земні радощі. Вонг Карвай знімає фільми, в яких кожна сцена містить максимальну квінтесенцію людських вражень і переживань, зафіксованих у моменті за допомогою операторських прийомів, музичного супроводу, майстерного використання кольору та різноманітних деталей.
«Повернення» (2006), реж. Педро Альмодовар
Пенелопа Крус стверджує, що ця стрічка є найкращою акторською роботою в її кар’єрі. Жіночі образи завжди чудово вдавалися Педро Альмодовару. В «Поверненні» жінки сильні, живі та чесні, готові до самопожертви й прощення. Яскрава картина Альмодовара балансує на межі декількох жанрів, підкупаючи глядача легкою сонячною атмосферою, невеликою детективною інтригою та оригінальною естетикою в дусі ретро-кінематографу 1950-х років.
«Пікнік біля Навислої скелі» (1975), реж. Пітер Вір
Цей фільм може залишити вас або холодним, або гарячим: третього не дано, до таємничої стрічки Пітера Віра не можна ставитися байдуже. Тягуча атмосфера з нальотом еротизму, живописне зображення австралійської природи, незвичайний сюжет – все це затягує глядача з перших кадрів. Метафорична стрічка, що стала класикою кінематографу 70-х, слугувала натхненням для багатьох сучасних кіношедеврів. Епіграфом до картини є цитата Едгара Аллана По: «Що бачимо ми, і що бачать в нас, є лише сон і сон усередині іншого сну».
«Вислизаюча краса» (1996), реж. Бернардо Бертолуччі
Юна американка відправляється до старих друзів своєї сім’ї в Тоскану, щоб дізнатися більше про матір, яка покінчила життя самогубством. У її житті багато секретів: як незначних дівочих таємниць, так і найважливіших, але все ще невирішених питань, наприклад, хто ж є її справжнім батьком? «Вислизаюча краса» підкорює серця чесністю, бездоганною естетикою від Бернардо Бертолуччі, італійською спекою, яку неможливо ніби й справді не відчути під час перегляду, чуттєвим зображенням юності головної героїні у виконанні Лів Тайлер.
«Любовна пісня для Боббі Лонга» (2004), реж. Шейні Гейбл
У цій картині немає фальші, все зображено без прикрас: глуха сонячна американська провінція та дивні герої з нестандартним характером і абсолютно розбитим життям. У Новий Орлеан приїздить юна Перслейн, якій доведеться ділити залишений померлою матір’ю будинок разом із двома літераторами-невдахами. «Любовна пісня для Боббі Лонга» – це дуже «американський» фільм про людські стосунки, який можна порівняти з душевною розмовою із випадковим незнайомцем під стаканчик віскі та кантрі-музику в придорожньому барі.
«Екзотика» (1994), реж. Атом Егоян
Навряд чи багато хто чув про фільми Атома Егояна, але ця стрічка може похвалитися дійсно незвичайним сюжетом і стилістикою. Що страшніше – оголити своє тіло чи відкрити душу? Герої «Екзотики» не вміють висловлювати свої емоції так, щоби бути дійсно «залученими» до орбіти почуттів інших людей, співпереживати їм, невисловлений біль та страхи не дають йти далі. Саме щовечора все «на своїх місцях»: дівчина танцює стриптиз під відверту та зовсім не легковажну музику Леонарда Коена, її колишній хлопець за мікрофоном заводить публіку пікантними речами в клубі та помирає від ревнощів, а таємничий незнайомець чекає її за столиком – чим усе це закінчиться?
«Незайманки-самогубці» (1999), реж. Софія Коппола
Самотність повільно вбиває, особливо, якщо мова йде про підлітків. Софія Коппола зняла одну з найбільш оригінальних драм про дорослішання, точніше, про те, як і в якій обстановці «краще не дорослішати». Дівчата в родині Лісбон стають жертвами стеження сусідських хлопців та насильницької ізоляції від власних батьків. Розслаблений саундтрек і яскрава візуальна складова контрастують із жорстокістю і холодом у серцях персонажів, із яких складається оточення дівчат.
«Серпень: Графство Осейдж» (2013), реж. Джон Веллс
В американській провінції одного спекотного дня нещастя збирає в рідній домівці членів великої родини Вестон. У кожного з них є образи та пригнічені емоції. Чи стане легше, якщо витягнути й продемонструвати нарешті близьким усі таємні скелети з шафи? Незважаючи на те, що це камерний фільм, побудований на діалогах, динаміка тут не втрачається ні на хвилину, завдяки прописаним персонажам та відмінному акторському виконанню.
«Поштар» (1994), реж. Майкл Редфорд, Массімо Троїзі
У центрі картини дружба поета Пабло Неруди та звичайного італійського хлопця, якому довелося за волею долі працювати листоношею на крихітному острові, де живуть тільки рибалки. «Поштар» – це зворушливий фільм про любов, поезію і радощі, який провокує глядача на роздуми на тему поділу життя на низьку та високу площини, цінність творчості та справжньої свободи.
«Випускник» (1967), реж. Майк Ніколс
«Місіс Робінсон, ви хочете спокусити мене?», – ця фраза з фільму «Випускник» і використаний вище кадр стали культовими, як і пісня «The Sounds of Silence» групи Simon and Garfunkel, що прозвучала в сцені, що відкриває стрічку. «Випускник» – фільм про подолання кризи першої чверті життя, який вміло маскується під нехитру любовну історію. Цей сюжет актуальний для будь-якого покоління, адже майже нікому не вдається легко пережити період, коли доводиться приймати багато доленосних рішень, а про життя і світ навколо відомо так мало.
«Дикі серцем» (1990), реж. Девід Лінч
Кінофільми Девіда Лінча – це окремий Всесвіт, де завжди спекотно, та все у вогні, а в «Диких серцем» особливо. Лула і Сейлор відправляються в сюрреалістичну подорож по американських дорогах, щоб втекти від несправедливості та перепонів їхнього кохання. Фільм є сучасним переосмисленням південної готики та своєрідним освідченням у коханні від майстра гротеску та жаху Девіда Лінча до «одноповерхової» Америки.
«І Бог створив жінку» (1956), реж. Роже Вадим
«І Бог створив жінку» – це стильне та сміливе кінематографічне висловлювання, що стало вирішальним в боротьбі із зайвим пуританством. Еталон жіночності, Бріжіт Бардо грає розпусну дівчину Жюльєт Арді, яка любить море і музику, а ще розбиває серця багатьом чоловікам. Але чи є чуттєвість і непередбачуваність синонімом пороку? Один із найбільш відомих класичних французьких фільмів можна вважати найкращим у творчості режисера Роже Вадима.
«Вікно у двір» (1954), реж. Альфред Гічкок
Прикутий через травму ноги до інвалідного крісла репортер спостерігає зі свого вікна за сусідами в будинку навпроти. Ті факти, які він помічає, наштовхують головного героя та його сміливу кохану на думку про те, що в одній із квартир стався злочин. Камерна атмосфера підозри та нестерпної спеки, чарівна Грейс Келлі й талановитий Джеймс Стюарт, велика кількість цікавих деталей у кадрі, оригінальний детективний сюжет, що став справжньою класикою і взірцем вміло побудованого саспенсу, роблять фільм обов’язковим до перегляду, якщо ви раніше не мали такого задоволення.
«Літо з Монікою» (1953), реж. Інгмар Бергман
Юність і любов захоплюють Харрі та Моніку, які тікають на райський острів, абипровести щасливе, повне неробства та мрій літо. З настанням осені їм доводитися робити вибір і повертатися до міста: до сірої дійсності, позбавленої будь-якої поезії. Бергман підіймає безліч питань, у тому числі: чи варто довіряти своїм і чужим бажанням, і чи можна втекти від реальності насправді?
«Велика краса» (2013), реж. Паоло Соррентіно
Вічне місто Рим – місце, де збирається концентрат із людей мистецтва й аристократів, політиків і злочинців, священиків та інтелектуалів. Журналіст і письменник Джеп Гамбарделла знаходиться в центрі історії, яку вважають вільним переосмисленням класичних робіт Федеріко Фелліні. Втрата орієнтирів моралі, таланту, святості – усвідомлення всього цього приходить до головного героя, який живе в залитому сонцем «новому Вавилоні» серед лицемірної богеми.
«Зневага» (1963), реж. Жан-Люк Годар
Ще одна чудова кіноробота Жана-Люка Годара та неперевершений акторський перфоманс однієї з головних красунь 20-го століття – Бріжит Бардо. За сюжетом картини на острові Капрі знімається історична картина про Одіссея і Пенелопу, що стає приводом для ревнощів сценариста Поля до продюсера Прокоша, який може відбити його дружину Каміллу. «Зневага» – це неймовірно красиве авангардне кіно про смерть любовних почуттів.
«Вікі, Крістіна, Барселона» (2008), реж. Вуді Аллен
Літо та Барселона – це повноправні персонажі в цій інтригуючій кінострічці від Вуді Аллена. Художник на ім’я Антоніо стає героєм історії, де замішані відразу три жінки: його колишня дружина та дві подруги Крістіна і Вікі, які є повними протилежностями одна одній. Любовні перипетії не такі важливі в цьому фільмі, як розуміння того, що іноді виключно моменти ризику та перекреслення всіх правил дозволяють людині відчути себе живою і не страждати через втрачений час.
Автор: Анастасія Капралова
